Гоу в Дружківку. Тут море халви і доісторичні дерева

Гоу в Дружківку!

Тут море халви і доісторичні дерева

Текст і фото: Наталя Поколенко

Пам'ятник Леніну тут замінили закохані. На гербі Дружківки зображені лелеки, в місті є свої прикмети, пов'язані з цими птахами. Ще тут є пам'ятник плиті і «блукаючі» сакури. Тут існує унікальний Музей спротиву українського Донбасу окупаційним режимам і пролягає найдовша вулиця Донеччини.

Місцева фішка – редис, який продають з квітня по листопад. А головне – тут живуть дружні люди, геть не «редиски», які залюбки проведуть екскурсію місцевими цікавинками.

5 причин
побачити Дружківку

Що вас цікавить?

Як
змінилось місто за 5 років

Навіщо мені сюди їхати

5 причин відвідати Дружківку

Доторкнутися до скам'янілих дерев, яким понад 250 мільйонів років. Великий стовбур доісторичної араукарії лежить серед степу – його не змогли підняти, бо він важить десятки тонн.

Відвідати музей-катівню. Там у підвалах понад сто років катували і вбивали людей – жандарми, нацисти, НКВС, бойовики «ДНР».

Зробити селфі біля пам'ятника плиті. Історія місцевого заводу газової апаратури почалась у 1940-х. Його продукцію знають в Азербайджані, Білорусі, Литві, Польщі, Угорщині і не лише.

Скуштувати місцевий редис, який продають з квітня по листопад, і халву. Ви точно вподобаєте щось із 13 різновидів дружківської халви. Ці солодощі тут виробляють майже 60 років!

Покататися на ковзанах влітку. Причому не просто на ковзанці, а на домашній арені хокейного клубу «Донбас».

Історична складова

Дружківка розташовується на півночі Донецької області, у гирлі двох річок – Кривого і Казенного Торця. Зараз населення міста – 64 тисячі.

У багатьох документах про Дружківку 1781-й значиться роком заснування. Краєзнавці знайшли іншу дату – 1711 рік. Навіть відшукали списки людей, які жили у селищі Олексієво-Дружківка. Саме там було перше козацьке поселення, яке поступово розросталося, а згодом з нього постало місто. Але місцева влада не хоче змінювати усталену версію.

– На сесії Олексієво-Дружківської селищної ради ми ухвалили, що рік заснування селища – 1711. Дослідник Макарієвський у своїх записах залишив такі свідчення: після невдалого для Росії Прутського походу царя Петра І лише дружківські козаки не пустили татар через свої кордони. Це означає, що у 1711 році поселення було, у ньому жили вільні люди, – говорить краєзнавець, голова Товариства Олекси Тихого Євген Шаповалов.

Як змінилась Дружківка за 5 років

Особливості міського життя

Центральна площа міста – Соборна. Зараз тут замість Леніна – пам'ятник закоханим, він стоїть навпроти будівлі РАЦСу. Тут три роки триває ремонт, невдовзі з'явиться фонтан.

Через дорогу – пам'ятник козаку. Їх у Дружківці два, ще один біля виконкому. Місцеві кажуть, що їхнє місто козацьке, за легендою засноване козаком на ім'я Дружко, звідси Дружківка. Але насправді на початку 18 століття сюди приїхав отаман Яков Шпак.

На відміну від сусідніх Краматорська і Костянтинівки у Дружківці ходить трамвай. Але лише вдень. Проїзд коштує 3 гривні. Ввечері трамвай не курсує. Тут зберіглася одноколійка, тож зустрічний трамвай чекає, поки проїде інший.

У Дружківці є комунальний басейн. Там можна поплавати за наявності медичної довідки. Працює щодня з 7.00 до 20.00. Щоправда, потрібно придбати абонемент на місяць. Для дорослих коштує 540 гривень, дитячий – 420 гривень.

Міжнародна підтримка

Завдяки допомозі міжнародних донорських організацій у Дружківці відремонтували школи, нещодавно відкрили соціальний офіс, де в одній будівлі можна отримати довідки комунальних організацій, субсидію і путівку на оздоровлення.

Дружківка має профіль громади. Це документ, який готували разом місцева влада і активісти за підтримки Програми розвитку ООН. Профіль створювали півроку. Щоб з'ясувати проблемні сфери у житті містян і розвивати суспільство, опитали 500 людей. Документ дозволяє зрозуміти, що турбує людей і куди рухатися далі, які ініціативи варто підтримувати і реалізовувати.

Місцеві ініціативи

З початком війни на сході України у 2014 році до Дружківки стали приїжджати переселенці. Деякі з них за підтримки донорських організацій отримали гранти і заснували власну справу. Це стало поштовхом до розвитку підприємництва, до якого долучаються і місцеві жителі.

Наталія Рак виготовляє пряники у своїй майстерні «Прянівіль». Постійно проводить майтер-класи для дітей, яких навчає прикрашати глазур'ю пряник.

Наталія Держипільська шиє авторських ляльок. Створила власний бренд і взяла на роботу свою маму. Цього року у вересні Наталія перемогла на обласному конкурсі «Чому я обираю власний бізнес» серед жінок у номінації «Родинна справа».

Переселенка Людмила Фіалко спочатку допомагала переселенцям як волонтерка, створила громадську організацію «Радуга», а цієї осені відкрила студію «Кольори життя», де за допомогою арт-терапії навчає дітей і дорослих долати психологічні травми.

Потрапити на арт-терапевтичні заняття можна, якщо записатися за номером телефону: 095 870 77 84.

Підштовхнуло розвиток громадянської активності місцевих відкриття «Халва хаб». У цьому просторі місцеві активісти і молодь готують різноманітні заходи, зокрема тренінги.

Члени ГО «Нова Дружківка» ініціюють культурні та просвітницькі проєкти, спрямовані на розбудову громадянського суспільства і впровадження локальної демократії у містах Донецької області.

ГО «Україна можливостей» допомагає школам і садочкам міста в освітніх проєктах.

Журналісти ініціативного руху «Громадський патруль» знімають відео і проводять актикорупційні розслідування про те, як влада витрачає гроші платників податків.

Що варто зробити у Дружківці?

Випробувати щасливі прикмети

На гербі Дружківки – лелеки. Це родзинка міста. На в'їзді з боку Краматорська є кафе вірменської кухні «Аисты». На його території стоять два великих металевих лелеки. Сюди люблять приїжджати молодята, щоб зав'язати на ногах птахів стрічку. Хтось в'яже рожеву, щоб народилася дівчинка, хтось синю – в очікуванні хлопчика.

Зробити селфі біля пам'ятника плиті

Дружківка відома своїми газовими плитами, халвою і порцеляною. Потрапити на підприємства, де все це виробляють, не можна. Але побачити дружківську плиту можна на бульварі Космонавтів – тут стоїть пам'ятник плиті.

Побачити фотокопії Ван Гога і Моне

Вулиця Олекси Тихого, 228 (біля готельного комплексу «МАН»)
Телефон для замовлень: 050 253 49 55, Ольга Чернова

Є у Дружківці картини Ван Гога і Моне. Точніше, фотокопії. Місцевий підприємець Ашот Мелікбегян зібрав 62 фотокопії світових шедеврів і створив картинну галерею. Дізнатися про кожну з картин можна з аудіогіда і роздрукованої розповіді. Потрапити до галереї можна безкоштовно. Але просять зателефонувати наперед, щоб зарядити батарейки у навушниках для аудіогіда.

Видовище дивне, але, зрештою, де ще ви таке побачите?

Пройтися найдовшою вулицею Донеччини

Іменем Олекси Тихого нещодавно назвали вулицю, яка проходить через кілька міст північної Донеччини.

Відомий правозахисник і педагог Олекса Тихий народився на хуторі Їжівка неподалік Дружківки, навчався і працював у дружківський школі, якій хочуть надати його ім'я.

Дізнатися історії з музею-катівні

Є у Дружківці унікальне і моторошне місце – Музей-катівня, або Музей спротиву українського Донбасу окупаційним режимам. Він розташовується в будівлі колишньої царської жандармерії 1892 року біля місцевого виконкому. Там у підвалах впродовж ста років катували і вбивали людей – жандарми, нацисти, НКВС, бойовики «ДНР» у 2014 році.

Про музей може розповісти місцевий житель Анатолій Водолазький, який сам пережив такі катування у 2014 році.

Номер телефону Анатолія Водолазького: 050 22 77 301

Побувати в овіяній легендами церкві

Свято-Миколаївська церква – пам'ятка національного значення. Вона 1900 року, двічі за століття використовувалася не за призначенням. За радянських часів тут був склад. Місцевий священник каже, що у часи Другої світової війни сюди впала авіаційна бомба, але вона не вибухнула, її просто винесли з церкви. Зараз пам'ятку реставрують, їй хочуть надати первісного вигляду.

Доторкнутися до дерев, яким 250 мільйонів років

У 1973 році під час розробки кар'єрів у полі біля Дружківки знайшли скам'янілі дерева – залишки араукарій, які колись росли на цих землях. Знавці вважають, що їм 250 мільйонів років. Такі дерева є також у штаті Арізона, США.

Після оприлюднення інформації про знахідку, її частково розікрали і навіть продавали шматочки дерев на «чорному» ринку. Коли долар був по 8 гривень, шматочок араукарії продавали за 50 доларів. Але великий стовбур скам'янілого дерева і зараз лежить серед степу – його не змогли підняти, він важить десятки тонн.

Краєзнавець та географ Микола Швець охоче покаже ці дерева.

Номер телефону: 050 77 80 882

Пошукати японські сакури

Вулиця Космонавтів

Серед Дружківки стоїть так званий курган, насипаний у 1980-ті під час будівництва одного з мікрорайонів. Місцеві кажуть, що це курган Слави. Нагорі тут встановили дзвін і пам'ятник Скорботній жінці. Але жодного стосунку до померлих курган немає.

Навесні японці приїжджають покласти до кургану квіти. Справа у тім, що в 1945 році японські військовополонені працювали на місцевих підприємствах, багато хто помер у Дружківці.

– Є свідчення місцевих жителів, що до японців у Дружківці ставилися погано, вони завжди були голодні, помирали від голоду. Ховали їх у різних місцях на території міста. Під час будівництва багатоповерхівок у 1970-ті почали знаходити кістки, але ніхто їх не перепоховав, – розповів краєзнавець Євген Фіалко.

Про полонених японців у Дружківці знали в Японії. За словами Фіалка, у часи незалежності України вперше зателефонували з посольства, що хочуть приїхати на могили предків. Єдине, що придумала тоді влада – повезла їх до цього кургану. Японці привезли хризантеми, розвіяли рис і посадили сакури. Наступного дня виявилось, що дерева викопали.

Сакури пересадили до території місцевого зеленбуду. Імовірно, щоб не вкрали. Наступного разу перед приїздом японців їх знову посадили біля кургану. Втретє сакури не пересаджували, бо дерева виросли. А на питання японців, де поділися, сказали, що вимерзли.

Покататися на ковзанці, яка працює весь рік

Вулиця Севастопольська, 5
Номер телефону: 050 012 8646

Це крита ковзанка, яка є домашньою ареною хокейного клубу «Донбас». Коли немає матчів і тренувань, тут можна кататися усім охочим, навіть влітку. Якщо немає своїх ковзанів, дадуть в оренду. Вартість катання – 50 гривень за 45 хвилин для дітей і 60 гривень для дорослих.

ДЕ СФОТОГРАФУВАТИСЯ НА ПАМ'ЯТЬ

Зробити красиві фото або порибалити можна на підвісному пішохідному мосту через річку Казенний Торець. Там часто фотографуються молодята.

Якщо приїдете влітку, майте на увазі – саме біля цього мосту на Івана Купала проводять масові гуляння. Можна сплести вінок чи пострибати через багаття.

МІСЦЕВІ СМАКОЛИКИ

У селищі Олексієво-Дружківка, яке є частиною Дружківки, вздовж вулиці Олекси Тихого (колишня Московська) з квітня по листопад продають овочі і фрукти. Тутешній бренд – редис, його можна придбати навіть у листопаді. До війни редис мішками відправляли потягом до Москви. Зараз продають у містах Донецької області, частково на ринках Харкова.

Де зупинитися?

Номери у готелях Дружківки коштують від 200 до 1 200 гривень.

Мотель

Вулиця Олекси Тихого, 231
Забронювати номер: 066 30 79 909

За 200 гривень – номер на трьох у мотелі біля дороги. Врахуйте, що туди можуть підселити ще двох людей, а можуть і не підселити, як пощастить. Щоб точно не підселили, треба заплатити за весь номер – 450 гривень. У мотелі шість номерів, радять бронювати наперед.

Готель «МАН»

Вулиця Олекси Тихого, 228
Забронювати номер: 066 039 4263

Люкс у готельному комплексі «МАН» коштує 1 200 гривень. Це дві кімнати, у номері джакузі і сейф. Це найдорожчий номер. Найдешевший коштує 615 гривень.

Номерів у готелі 39, буває, що всі зайняті. У вартість проживання входить сніданок.

VIP-готель Aisty

Вулиця Шкільна, 8
Забронювати номер: 050 27 92 000

Номери коштують від 800 гривень. Є сауна.

ДЕ ПОЇСТИ?

Їдальня №18

Вулиця Соборна, 16

Найдешевший обід – у їдальні виконкому міської ради. Ціна – від 30 гривень, пиріжок коштує три гривні. Це комунальний заклад, вхід вільний. Їдальня працює з 10.30 до 14.00.

«Route – римські пекарні»

Вулиця Соборна, 22
Замовити піцу: 066 000 777 4

Найкращий вибір піци – саме в «Route – римські пекарні». Тут випікають 20 її видів.

Кафе «RIA-піца»

Вулиця Олекси Тихого, 231
Замовити піцу: 095 700 88 92

На трасі Костянтинівка – Дружківка є кафе «RIA-піца», теж з великим вибором.
Родзинкою закладу є м'ясо і риба на американському мангалі.

Кафе-ресторан «Аисты»

Вулиця Шкільна, 8
Номер для замовлень: 050 55 99 11 8

У кафе «Аисты» можна смачно пообідати. Тут подають блюда вірменської кухні. У закладі часто святкують весілля.

Як дістатися?

Доїхати до Дружківки з Києва можна потягами «Київ – Костянтинівка» – «Інтерсіті», №№124 і 126. Квиток у плацкартному вагоні коштує від 200 гривень.

З краматорського автовокзалу кожні півгодини ходять автобуси до Дружківки. Квиток коштує 25-30 гривень.