Места

На Донеччині створюють найдовший проспект у Європі. Він протягнеться через п’ять міст

Активіст та журналіст Володимр Березін підтримує створення проспекту Олекси Тихого
Наталья ПОКОЛЕНКО, журналист
03.06.2019 14:44

Вже цього року в Донецькій області може з’явитися найдовший проспект у Європі – Олекси Тихого. Ця вулиця об’єднує чотири міста і селище північної Донеччини, проходячи через Костянтинівку, Дружківку, Олексієво-Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ. Щоб погодити перейменування, активісти витратили дев’ять років.

Хто такий Олекса Тихий?

Олекса Тихий – правозахисник, педагог, публіцист, один із засновників Української Гельсінської групи.

Народився у 1927 році на хуторі Іжевка (на той момент – Краматорського району). Усе життя жив і працював на Донеччині, учителював в Олексієво-Дружківській школі, відстоював право українців розмовляти рідною мовою.

У 1948 році був заарештований за критику радянської виборчої системи. Перший тюремний термін отримав у 1957 році за те, що виступив із протестом проти введення радянських окупаційних військ до Угорщини. У тюрмах і концтаборах провів майже 15 років. Помер від виснаження та хвороб у радянській в’язниці в травні 1984 році.

У 2017 році на Донеччині відзначили 90-річчя з дня народження свого земляка.

Перша невдала спроба

Ідея перейменувати маленьку вулицю Тухачевського у селищі Олексієво-Дружківка на вулицю Олекси Тихого з’явилась у місцевих жителів у 2008 році. Тоді з пропозицією громадськість прийшла до Олексієво-Дружківської селищної ради, питання винесли на сесію, але депутати не захотіли і слухати про те, щоб на Донеччині була вулиця на честь відомого правозахисника, який загинув у мордовських таборах.

Депутати хотіли знати, що Олекса Тихий зробив для Олексієво-Дружківки. Наші аргументи, що ця людина заплатила життям у боротьбі за Україну, на них не вплинули

Цією вулицею Олекса Тихий ходив до школи, в якій викладав у 1960-х роках. Ми хотіли увічнити пам’ять про нашого земляка – учителя і правозахисника, – згадує цю історію Євген Шаповалов, голова громадської організації «Товариство імені Олекси Тихого». – Депутати тоді хотіли знати, що Олекса Тихий зробив для Олексієво-Дружківки. Наші аргументи, що ця людина заплатила життям у боротьбі за Україну, на них не вплинули.

На цьому активісти не зупинилися і почали проводити Олексині читання, щоб популяризувати постать земляка. Учні почали досліджувати доробок Тихого, на ці літературно-краєзнавчі заходи запрошували представників влади, освітян.

Шанс завдяки декомунізації

Новим етапом у перейменуванні став закон про декомунізацію – за ним географічні назви, пов’язані з комуністичним минулим, потрібно було змінити. У громадськості з’явилася масштабніша ідея – перейменувати на вулицю (проспект) Олекси Тихого ті вулиці, які об’єднують північну Донеччину – від Костянтинівки до Слов’янська.

Під декомунізацію у Костянтинівці потрапляла вулиця Леніна, у Краматорську – Орджонікідзе, у Слов’янську – Ленінградська. Вулиця Московська у Дружківці за законом не потребувала перейменування.

Щоб втілити цю ідею, ми пішли до людей, які живуть на вулиці Московській, і стали пояснювати їм свій задум, переконували їх. За два тижні ми зібрали усі необхідні підписи і подали цю пропозицію на сесію депутатам Дружківки. Вони нас підтримали, – розповідає Шаповалов.

Груші з подвір’я дисидента

Представники громадських організацій почали роз’яснювальну роботу у своїх містах, щоб пояснити людям задум: проводили громадські збори, організовували велопробіги, роздавали людям листівки.

Євген Шаповалов

Питання виносили на сесії міських рад. Зокрема, у Костянтинівці у 2015 році вулицю Леніна перейменували на Правобережну. Тоді депутати сказали, що не знають, хто такий Олекса Тихий. У 2017 році Правобережну знову перейменували, тепер – на честь Олекси Тихого.

Також у 2017 році Олексієво-Дружківській школі, в якій свого часу працював Олекса Тихий, присвоїли його ім’я. А ще там виростили саджанці груші, яку колись посадив Олекса - з батьківського подвір’я Тихого, що у селі Іжевка Костянтинівського району. Зараз ці дерева підростають на подвір’ї школи, там заклали алею Тихого.

На перейменування кількох вулиць ми витратили дев’ять років, це довгий шлях, але ми обрали його і крокуємо ним, – запевняє Євген Шаповалов. – Ми продовжуємо проводити Олексині читання, зараз вони стали обласними, потроху до нас стали долучатися інші міста Донеччини, ми видаємо книжки, пишемо статті про наш край. Лише у такий спосіб можемо виховати і навчити.

Ініціативи в інших областях

До речі, вулиця Тихого у Калуші на Івано-Франківщині з’явилась у 1990-ті роки. Тоді після перепоховання Василя Стуса, Олекси Тихого і Юрія Литвина місцеві жителі перейменували одну з вулиць на честь дисидента з Донбасу.

Зараз у Києві ініціативна група хоче перейменувати вулицю Виборзьку на честь Тихого, нещодавно комісія з питань культури Київської міської ради погодила цю пропозицію, незабаром питання планують виносити на сесію Київради.

«Лише після перейменування люди дізналися, хто такий Тихий»

Єдиної нумерації проспект Тихого на Донеччині наразі немає, але він проходить через п’ять населених пунктів Донеччини і є найдовшим у Європі – понад 50 км. Неперейменованими лишаються вулиці Танкістів у Краматорську, Сучасна та Криворізька у Слов’янську. Чи продовжувати роботу з перейменування, ініціатори проспекту наразі не вирішили.

Між іншим

Тривалий час найдовшим проспектом в Європі називали Соборний у Запоріжжі (до 19 лютого 2016 року носив ім’я Леніна), довжина якого складає 10,8 кілометра. Але насправді Соборний випереджає Московський проспект у Харкові протяжністю 18 кілометрів. Щодо інших країн, то серед лідерів – Мунчештське шосе в Кишиніві, Молдова, чия довжина становить близько 11 кілометрів.

Незабаром активісти планують зустрітися з архітекторами міст, щоб узгодити питання з єдиною нумерацією на цій вулиці, її має затверджувати керівництво Донецької облдержадміністрації.

Також члени Товариства Олекси Тихого віддали у друк чергову книжку про педагогічні методи учителя і правозахисника з Донеччини.

Ми видали сотні книжок, провели десятки заходів і конференцій, присвячених Тихому, але лише після перейменування вулиці люди справді дізналися, хто він такий, – констатує Євген Шаповалов. – На мою думку, закони про декомунізацію і децентралізацію – найбільші здобутки України за останні кілька років.

Вам також буде цікаво:

Хто такий Борис Щербина з Дебальцевого – один із ключових персонажів серіалу «Чорнобиль»

Цар гори. Чому ми порівняли монумент Артему біля Святогірська зі статуєю Христа в Ріо-де-Жанейро

5 необычных музеев на Донбассе, которые стоит посетить