Костянтинівка на межі. Як наразі відбувається оборона міста та скільки ще можна його утримувати

Свої.City
Сьогодні о 16:42 Коротко
Костянтинівка на межі. Як наразі відбувається оборона міста та скільки ще можна його утримувати
На початку липня Путін заявив, що російська армія нібито встановила контроль над Костянтинівкою. Українські військові це заперечують: місто залишається під контролем України. Але ситуація там важка — росіяни тиснуть із кількох напрямків, заходять малими групами, ховаються в руїнах і підвалах, а саме місто щодня руйнують КАБами та дронами. Свої поспілкувалися з військовими про ситуацію у місті та на напрямку.

Костянтинівка залишається під контролем України

Костянтинівка — одне з ключових міст Донеччини. Для Росії це ворота до Краматорська й частина великої Краматорсько-Слов’янської агломерації. Для України — місто, яке стримує російський наступ і змушує ворога витрачати великі сили на невеликій ділянці фронту.

Після заяв із Москви українські військові спростували інформацію про нібито повну окупацію міста. У 19-му армійському корпусі, який відповідає за оборону Костянтинівки, заявили: бої в окремих районах тривають, але місто не втрачено.

Боєць 36-ї ОБРМП з позивним “Моряк” розповів для Свої, що наразі у Костянтинівці важко, але стабільно.

“Обстановка в Костянтинівці важка, але стабільна. Вона контрольована на даний момент. Так, прийшло літо, впала зеленка, іде просочування військ їхніх і так далі. Ну, вже як маємо, то маємо. Вже робимо зачистки вже в місті, але позиції як тримали, так і тримаємо. То що росіяни там показують, то це не є дійсністю такою”, — каже військовий.

Як росіяни просочуються в місто

Російська армія тисне на Костянтинівку з двох боків — із південного заходу та північного сходу. Частина територій навколо міста на мапі DeepState позначена сірою зоною — це ділянки, де тривають бої і повного контролю однієї зі сторін немає.

Військово-політичний оглядач "Інформаційний опір" Олександр Коваленко каже, окупанти використовують тактику, яку раніше застосовували під Покровськом. Їхня задача — не одразу нав’язати бій, а сховатися, перечекати і просунутися далі.

“Якщо раніше використовувалась тактика малих тактичних груп, коли інфільтрація відбувалась по три-чотири тіла з боку росіян або п'ять-шість, тобто такими, то зараз це переважно поодинокі цілі, тобто одинаки або максимум пари двійки. А мета їх в принципі така ж сама, як і при будь-якій інфільтрації. Особливо дуже схожа тактика за Покровськом.

Як відбувалося — вони просто заходять в місто і намагаються десь сховатися, в якомусь підвалі, в якихось руїнах, в якійсь норі. Але от саме сховатися і пересидіти

Пересидіти деякий час, щоб потім в більш безпечних умовах просунутись ще глибше в місто. Тобто вони не нав'язують бої, вони не йдуть на пряме боєзіткнення. Їх основна задача — це інфільтрація”, — розповідає Коваленко.

На південно-західних околицях Костянтинівки росіяни захопили Бересток — село на пагорбі, звідки можуть прострілювати рух українських підрозділів. Поруч — Іллінівка, фактично околиця Костянтинівки. Це приватний сектор із будинками, підвалами й господарськими спорудами, які російські штурмовики використовують як укриття.

Зі східного боку росіянам складніше: до східних районів Костянтинівки їм доводиться долати кілька кілометрів пішки. Саме на цьому шляху їх можуть діставати українські дрони.

За словами одного зі співрозмовників у відео, росіяни часто йдуть із прапорами, щоб зняти пропагандистське відео.

“На даний момент вони кожному своєму бійцю кладуть прапор в рюкзак, щоб записати відео, якщо він дійде, доживе і так далі. І дуже часто, що ми вже знаємо, що вони йдуть зі своїми прапорами і вони навіть не встигають. А ті, що встигли, — це або пів групи померло, ті вижили, але вони більше тижня там не живуть. Навіть буває в той же вечір і вмирають. Відзняли і вмерли”, — каже "Моряк".

Чому Путін заявив про “взяття” Костянтинівки

3 липня Путін під час зустрічі з начальником російського Генштабу Валерієм Герасімовим та іншими військовими заявив про нібито захоплення Костянтинівки.

У ЗСУ це назвали неправдою. На заяву Путіна відреагував і президент Володимир Зеленський — він запросив Путіна приїхати в Костянтинівку на зустріч для мирних переговорів.

Кремлю потрібно демонструвати росіянам бодай якісь “перемоги”, особливо на тлі того, що в Росії проблеми з пальним та кілометрові черги і те, що загальний темп російського наступу сповільнився. Костянтинівський напрямок — один із небагатьох, де росіяни ще мають повзучий тиск.

“Я не можу назвати це рухом, тому що якщо дійсно відкрити мапу DeepState, яка є доступною для кожного, і відмотати, як рухався ворог місяць тому, два місяці тому, три місяці тому біля Костянтинівки, він там не рухається, він там повзе”, — говорить Коваленко.

За даними DeepState, у червні російські війська просунулися по всій лінії фронту на 75 км² після просування на 14 км² у травні. За два місяці — менш ніж на 100 км². Для порівняння: у травні-червні минулого року російське просування становило близько 1000 км², а у травні-червні 2024 року — близько 500 км².

Попри це, на Костянтинівський напрямок росіяни стягнули багато сил. На ділянці приблизно 15–20 кілометрів діють восьма загальновійськова армія та третій армійський корпус.

“Це величезна кількість сил та засобів на маленькому такому собі п'яточку території”, — говорить Олександр Коваленко.

"Моряк" розповідає проти кого вони воюють на Костянтинівському напрямку.

"Це контрактники, які йдуть перший вихід, половина з них зеків або, ну, якби ті, що увійшли в СІЗО, їм дали підписати контракт і вони зразу пішли. В основному це люди, які йдуть у перший свій бій. Отак. Тобто вони просто м'ясом топчуть маршрут. Вони, наприклад, зробили групу — через годину вони йдуть тією ж стежкою, та ж група проходить по своїх і йде далі. Їхня задача — це от створити картинку, яку вони роблять. Чим глибше зайти, тим свою тряпку розгорнуть і щось показати. Ну, ми колекціонери АК-12. Зараз вони АК-12 дають майже всім. І це дуже добре. Нам, в принципі, подобається ця зброя. А по аптечках що? Все по-старому. Старий джгут гумовий і багато що аптечок навіть немає взагалі. Це укол — не пам'ятаю, як він називається. Його колють після родів, якщо я не помиляюся. І ось. Це вся їхня аптечка", — говорить військовий.

Також "Моряк" каже, що наші військові вже встигли взяти в полон багато окупантів з різних підрозділів. Зазвичай між тими, хто заходить у місто і тими, хто вже там, немає зв'язку. "Моряк" каже, це робиться для того, щоб самі окупанти не панікували. Ті, хто виживає, здаються в полон. Хоча російське командування розповідає їм, що у полоні погано.

"А ті, що зайшли, вони там, наприклад, з трьох людей один вижив і, ну, в основному вони здаються або їх на зачистках беруть самі. Вони спротиву ніякого не дають. Вони розуміють, що їх кинули як м'ясо, провівши тиждень у Костянтинівці", — говорить військовий.

Дорога життя, КАБи і місто-привид

Головна дорога до Костянтинівки — автошлях Н-20. Нею українські військові отримують постачання і вивозять поранених. Але дорогу контролюють російські дрони. На узбіччях і просто на шляху можуть бути дрони-“ждуни”, нерозірвані боєприпаси та міни, якими росіяни дистанційно засипають маршрути.

Через це піхоті іноді доводиться заходити на позиції пішки — ледь не з Дружківки або Олексієво-Дружківки. Ротації можуть тривати місяцями не тому, що військові не можуть зайти, а через нестачу людей.

“По ротації особового складу скажу так: у нас в середньому це 3-4 місяці. Але це не з-за того, що ми не хочемо чи нам не вдається туди зайти. Це з-за того, що недостача людей”, — говорить "Моряк".

Росіяни поєднують дві тактики: інфільтрацію малими групами, як під Покровськом, і масоване знищення міста КАБами, як в Авдіївці. Керовані авіабомби вагою від 250 кілограмів до трьох тонн руйнують будівлі та позиції в радіусі десятків метрів.

Олександр Коваленко говорить, що Костянтинівка тримає оборону не тому, що може стояти вічно, а щоб максимально загальмувати і виснажити російську армію.

“Треба бути реалістом. Нема жодного міста, яке може витримати постійні накати, руйнування, яке просто стирається з лиця землі. І там не залишається жодної можливості, щоб його утримати просто тому, що взагалі не залишається навіть якоїсь зони, де можна було б тримати позицію”.

Що буде далі

На тлі важких боїв за Костянтинівку командування почало міняти комбригів на цьому напрямку. Зі 156-ї окремої механізованої бригади звільнили Юрія Гупалюка — його місце зайняв Артем Банник, колишній начальник штабу 117-ї окремої важкої механізованої бригади. У 28-й окремій механізованій бригаді також відбулась ротація: полковника Анатолія Коликівського замінив підполковник Богдан Курас. Зміни відбуваються на тлі перевірок, які командування розпочало ще після захоплення росіянами Покровська: тоді Головком Сирський публічно заявив, що викривлення та приховування реальної ситуації на фронті є неприпустимим, і до бригад вирушили перевіряючі — з'ясовувати, чи збігаються заявлені позиції з тими, що фізично є на полі бою.

Оборона міста триває. Росіяни мають на меті просунутись до адмінмежі Донецької області, аби окупувати Донеччину повністю.

Олександр Коваленко прогнозує, що Силам оборони, ймовірно, доведеться відійти з Костянтинівки.

“Я на 99% впевнений, що нам доведеться з Костянтинівки відійти. Питання тільки, коли саме і якою ціною росіяни зможуть цього спромогтися. Оце для нас найважливіше”, — говорить експерт.

Водночас він додає: зараз росіянам важко захоплювати Костянтинівку, їхня операція стала менш якісною, а логістика на Донеччині теж має проблеми. І якщо, за словами Коваленка, на півдні силам оборони вдається порушувати логістику росіян, то на сході це робити складніше, бо там у окупантів більше можливостей і засобів. Зокрема й через те, що там близькість до Росії.

"Моряк" розповідає, що поки ситуація у місті не критична.

Сподіваюся, що це не буде як з Покровськом, що про нас будуть пам'ятати і не тримати до останнього, як хлопців в Мирнограді

"Це перше. Наступне — Костянтинівка тримається і на даний момент там, ну, критичної прям ситуації немає. Все добре, івани вмирають, все добре, все іще тримається. Є моменти, важка ситуація, але ми тримаємо це. Скажу з впевненістю, що та сама ситуація буде і восени. Це точно. А от на зиму це буде питання, тому що вже не буде ні листя, нічого. І підходи до Костянтинівки, вони дуже важкі. Я би, наприклад, людей не тримав, воно того варте взагалі", — говорить "Моряк".

Костянтинівка сьогодні — це не лише місто, за яке тривають бої. Це ділянка, яка сковує російські сили. Росіяни змушені тримати тут велику кількість людей і техніки, витрачати ресурси, повільно просуватися через руїни, дрони й міські бої.

І саме тому битва за Костянтинівку важлива не тільки для Донеччини. Вона впливає на ширшу логіку фронту — зокрема на те, скільки сил Росія зможе перекидати на інші напрямки та чи легко окупантам буде втримати окуповану частину півдня України.

Дивіться Свої на YouTube