Фільтрація в Шереметьєво. Чому не варто їхати в окупацію, щоб переоформити житло і що робити

Після жовтня 2023 року московський аеропорт Шереметьєво фактично став головним і єдиним шляхом, через який українці можуть потрапити до Росії, а далі — на тимчасово окуповані території України. Саме там російські спецслужби проводять так звану "фільтрацію" — багатогодинну перевірку людей, які намагаються в’їхати через РФ.

Найчастіше через Шереметьєво їдуть українці, які хочуть побачити рідних, потрапити на похорон або розв’язати питання з житлом в окупації, зокрема через загрозу конфіскації квартир і будинків за російськими законами.

Шлях до Шереметьєво з підконтрольної території України лежить через Польщу, Білорусь, далі в аеропорт Шереметьєво.

Під час фільтрації людей допитують співробітники ФСБ, перевіряють телефони, соцмережі, листування, фотографії та контакти. Також можуть знімати відбитки пальців, фотографувати, перевіряти техніку, а також запитувати про ставлення до України, родичів, службу в армії або контакти з військовими. Ця процедура може тривати від годин до днів. Людей тримають у транзитній зоні без нормальних умов для відпочинку. Далі вони очікують на вирок — чи дозволять їм потрапити на окуповані території. Дуже часто люди отримують відмови, але без жодних пояснень.

"Ми знаємо дуже багато випадків відмов. Я не можу пояснити, чому одних пропускають далі проїхати на окуповані території, а інших ні. Після фільтрації їм нічого не пояснюють. Ми знаємо про кілька випадків, коли людям вдавалось пройти фільтрацію — 85-річна жінка їхала до доньки і її пропустили, ще одна жінка, значно молодша, рік тому змогла проїхати на окуповану територію Запорізької області, переоформити за російськими правилами житло, продати його і повернутись. Інший випадок — 70-річну жінку не пропустили на ТОТ. Є ті, кому росіяни ставлять заборону на в'їзд на 30 або 50 років. Але я у жодному разі не закликаю людей пробувати проїхати на окуповані території. Насправді, це небезпечно", — розповідає Віолета Артмечук.

У 2024 році фільтрація у Шереметьєво суттєво посилилась. І потрапити на окуповані території стало дуже складно. Якщо до цього людей могли не пропустити за якийсь проукраїнський допис чи фото з прапором або щось схоже, то зараз багатьох не пропускають на ТОТ без жодних причин. Але перевіряють дуже ретельно. І не лише документи, а й вміст телефонів, ноутбуків і месенджерів. Шукають будь-які ознаки проукраїнської активності, контакти із "неблагонадійними" особами, ознаки критичного ставлення до Росії. А ще ознаки користування VPN, перевіряють пошукові запити у браузерах, підписки у соцмережах тощо. І перевіряють видалені файли. Тобто, якщо ви видалили якісь повідомлення, до прикладу, у Telegram або 5000 фотографій з телефону, це може стати приводом відмовити вам у проїзді.

"Дуже складно спрогнозувати, за яких умов ви зможете пройти фільтрацію у Шереметьєво, бо там постійно змінюються алгоритми перевірок. І сказати: "Робіть ось так", просто не можна. Єдине, що можу сказати, якщо ви точно вирішили пробувати потрапити на окуповані території, то вам треба ретельно підготуватися, і на це потрібен час. Найперше і основне, що треба підготувати — ваш телефон. Не рекомендую скидати його до заводських налаштувань, це тільки викличе більше питань. Потрібен новий, але ним ви маєте користуватися хоча б пів року. Відповідно, не маєте цікавитися нічим проукраїнським і так далі. Але чи буде це гарантією успішного проходження фільтрації — я не можу сказати. Бо росіяни постійно змінюють правила", — розповідає пані Віолета.

Травень, 2026 року. Рівне. Пані Галина (ім'я жінки ми змінили у цілях безпеки) — жінка пенсійного віку, вирішила спробувати проїхати в окуповану з 2014 року Горлівку. Причина — оформити житло, щоб воно не перейшло у власність окупантів, а потім ще когось. 

Вона зібралась у дорогу. Автобус рушив до Польщі, далі Мінськ і літак до Шереметьєво. У дорозі жінка пробула чотири дні. Фільтрацію вона не пройшла і повернулась назад. Штамп про заборону в'їзду не поставили, але і далі не пропустили. Поїздка пані Галині обійшлась у 450 євро, з врахуванням перельоту назад — з Шереметьєво до Варшави. Квиток на літак у зворотному напрямку вона отримала від перевізника.

"Єдина порада від мене — не їхати на окуповані території. Це дуже небезпечно. Потенційно — будь-хто, хто вирішив туди поїхати, може поповнити фонд цивільних заручників Росії. Ризики дуже високі. І вони точно не варті ні вашої свободи, ні вашого здоров'я", — говорить Віолета Артемчук.

А ще просить тих, хто залишається на окупованих територіях, не кликати тих, хто виїхав, повертатися.

"Ми знаємо чимало таких історій — одна людина із сім'ї виїхала, а інша залишилась на окупованій території. І ось підходить момент, коли треба вирішувати майнові питання, син дзвонить матері-пенсіонерці з окупації, щоб вона їхала, бо треба переоформити квартиру. Жінка плаче, бо розуміє, що не зможе потрапити додому, а син наполягає. Я звертаюся до всіх цих людей: "Будь ласка, пожалійте своїх рідних. Не кличте їх, це небезпечно"", — наголошує пані Віолета.

Як розповіла Свої координаторка громадської організації “Донбас SOS” Віолета Артемчук, наразі більшість переселенців звертаються до організації з питанням не, як проїхати на окуповані території, а чи можна запобігти "націоналізації" житла і хто може це зробити? Чи може держава Україна на це якось вплинути?

"Ні держава Україна, ні жодна міжнародна організація чи інституція не можуть вплинути на ці процеси. Тільки РФ і Путін. Чи можна подати позов до Європейського суду з прав людини, щоб рішення про конфіскацію житла на ТОТ не відбулося? Ні. Конфіскація житла українців на окупованих територіях — це військовий злочин. Тому ви можете сповістити про факт "націоналізації" до правоохоронних органів, а також подати заяву до Міжнародного реєстру збитків про втрату доступу до житла. І пам'ятайте: жодні правочини щодо вашого житла, які здійснюються в окупації, не визнаються державою Україна і не мають жодної юридичної сили", — говорить Віолета Артемчук.

Якщо ваше житло на тимчасово окупованій території опинилося під загрозою вилучення, важливо діяти системно: фіксувати кожен крок окупантів і збирати докази. Це знадобиться і для кримінального провадження в Україні, і для майбутніх компенсацій.

Ось що варто зробити.

1. Ведіть хроніку подій. Заведіть нотатник — паперовий чи електронний, і занотовуйте все, що відбувається з вашим житлом: дати вилучення, оголошення на сайтах окупаційної влади, появу "нових мешканців". Згодом це стане доказовою базою порушення ваших прав.

2. Подбайте про правовстановлюючі документи. Переконайтеся, що у вас є документи на житло: договір купівлі-продажу, дарування, довічного утримання чи інші нотаріальні договори, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину або право власності тощо. Зробіть електронні скан-копії — на випадок, якщо оригінали загубляться.

3. Перевірте дані в реєстрі. Обов'язково з'ясуйте, чи є відомості про вашу нерухомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Замовити інформаційну довідку можна онлайн через "Дію" або офлайн у найближчому ЦНАПі. Якщо даних немає — їх потрібно внести: це критично важливо і на випадок втрати оригіналів, і для гарантованого отримання компенсацій у майбутньому. Виникли труднощі з реєстрацією — за консультацією можна звернутися до фахівців "Донбас SOS". 

4. Зверніться до поліції. Подайте заяву до Національної поліції: за привласнення майна окупаційною владою передбачена кримінальна відповідальність за статтею 438 Кримінального кодексу України ("Порушення законів та звичаїв війни"). Додайте всі наявні докази — повідомлення, фото, документи, свідчення сусідів. Обов'язково зафіксуйте номер кримінального провадження в ЄРДР. Якщо поліція відмовляється реєструвати заяву — повідомте про це "Донбас SOS" або Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.

5. Напишіть Уповноваженому з прав людини. Після звернення до поліції направте лист Уповноваженому ВР з прав людини з проханням сприяти фіксації воєнного злочину та використати ці дані для міжнародного документування порушень РФ. У зверненні вкажіть короткий опис обставин захоплення житла, дату подання заяви до поліції та номер провадження в ЄРДР, а також додайте всі наявні докази.

6. Подайте заяву до Міжнародного реєстру збитків. Там працює категорія А.3.6 — "Втрата доступу та контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях". Зробити це найзручніше через портал "Дія".

Доказами націоналізації майна та втрати доступу до нього можуть бути:

• повідомлення-оголошення про необхідність звернутися до органів окупаційної влади, щоб підтвердити право власності;
• постанови, накази, розпорядження чи рішення окупаційних органів про взяття нерухомості на облік як "безхазяйної" — їх публікують на окупаційних сайтах;
• реєстри нерухомості з ознаками "безхазяйності" або переліки майна, що надається як компенсаційне, де зазначено адресу вашої нерухомості (також публікуються на сайтах окупантів).
• фото опечатаних дверей квартири чи будинку;
• скриншоти повідомлень із чату будинку — про опечатування або заселення;
• документ, що підтверджує заборону в'їзду в РФ для подальшого руху на окуповані території;
• свідчення сусідів (якщо ви з ними у гарних стосунках і це безпечно для них);
• будь-які інші докази — наприклад, письмові відповіді окупаційних органів про включення вашої нерухомості до так званої "муніципальної власності".