Донька Романа Шухевича проживала у Слов’янську. Її та брата насильно забрали від матері

Марія Шухевич жила у дитячому будинку № 1 міста Слов’янська з 1948 по 1956 роки (у віці з 8 до 15 років). Навчалася вона у Слов’янській семирічній школі № 13. До Словʼянську вона потрапила разом зі старшим братом Юрієм.

Муся БЕРЕЗАНСЬКА. 7 клас. Піонерка школи номер 13 міста Слов’янська Сталінськоі області. 1956 р.

"Юрко робив декілька спроб втекти, а потім вирішив викрасти сестру, але ця спроба була невдалою. Тоді Марію відправили в інше місце: у дитбудинок до Слов’янська, а Юрка по досягненні ним 16-річного віку посадили до в’язниці", - пише Романько.

Знаючи, що радянська влада буде переслідувати дітей через батькову позицію, матір змінила дані про нащадків Шухевича: переписала їх на своє дівоче прізвище БЕРЕЗИНСЬКА.

В дитячому будинку прізвище Марії змінили ще раз. Там дівчинку записали "БЕРЕЗАНСЬКА" та замість 1940 року народження зазначили 1942. Місцем народження замість Кракова зробили "Сталіно", а національність з "українка" змінили на "росіянка".

Три подруги: Ніна Кравченко, Муся БЕРЕЗАНСЬКА, Ніна Кучукова. 7 клас. 1956 р.

Табель успішності, поведінки та відвідування учениці 7 класу Марії Романівни Березанськоі.

Що відомо про Юрія Шухевича?

Син Романа Шухевича, Юрій, помер 22 листопада 2022 року у Німеччині. Понад 30 років він провів у радянських в'язницях, де втратив зір. Був співавтором законів про декомунізацію та героїзацію воїнів УПА.

"Ходив до російської школи, добре вивчив мову, і це мене потім рятувало, коли я втік у 1947 році. Щойно якась перевірка документів, я починав говорити російською. Коли хтось питав, казав, що з Донбасу. Людей тоді було багато зі сходу, по хліб приїжджали, то був голодний рік", - згадував Юрій.

Юрій Шухевич з батьком

У 1949 році Юрія Шухевича засудили до десяти років ув'язнення за зв'язок з націоналістичним підпіллям. В реальності - за прізвище батька.

У 1954 році, відбувши шість років тюремного ув'язнення, він підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом Генерального Прокурора СРСР. Знову - за прізвище батька.

У 1958 році, після закінчення 10-річного терміну ув'язнення, ОСО МВС СРСР повторно засудило на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів.

Пізніше, у березні 1972-го під час обшуку у нього знаходять чернетку статті "Роздуми вголос" про перспективи українського національно-визвольного руху і знову засуджують.

Під час увʼязнень Юрій Шухевич повністю втратив зір.