Квартиру чи будинок забрали в окупації і заселили інших людей. А що буде з житлом після деокупації?

Свої.City

Сьогодні о 17:55 Коротко

Квартиру чи будинок забрали в окупації і заселили інших людей. А що буде з житлом після деокупації?

Якщо окупаційна влада оголосила квартиру «безхазяйною», передала її іншій людині чи переоформила за російськими правилами, це не позбавляє українського власника права на житло. Значно складніше питання — як фактично повертати такі квартири після деокупації. Про це у розмові зі Свої говорили Раїса Цір, адвокатка адвокатського об'єднання «Захист», та Таміла Ташева, народна депутатка України, голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях.

Хто буде власником відібраного житла після деокупації

Раїса Цір каже, будь-які рішення окупаційної влади щодо права власності на майно українців на тимчасово окупованих територіях незаконні.

«Для нашої держави будь-які правочини, які вчинені за законодавством окупаційної держави, є недійсними. Відповідно до чинного законодавства вони є нікчемними. Тому в цілому в юридичному полі це не означає нічого для нашого громадянина та нашої держави», — говорить адвокатка.

Інакше кажучи, окупаційний «реєстр», новий російський документ або рішення так званої місцевої влади не скасовують українських документів власника. Водночас людина може роками не мати фізичного доступу до свого житла.

«Будь-який доказ, який підтверджує факт передання окупаційною владою об'єкта нерухомості в якусь подальшу реалізацію, буде в подальшому на користь у контексті повернення доступу до власності», — пояснила Раїса Цір.

Юридично власність не зникає, зникає можливість користуватися цією власністю та розпоряджатися

Найскладніша ситуація виникне після повернення території під контроль України. За роки окупації одну квартиру могли спочатку оголосити «безхазяйною», потім передати іншій людині, а після цього ще кілька разів перепродати.

За словами Раїси Цір, такі справи доведеться розглядати індивідуально. Частину спорів, імовірно, вирішуватимуть у судах.

«Це питання досить індивідуального характеру. Вони можуть домовитися між собою та врегулювати питання або звертатися до суду з метою встановлення правового режиму майна. І, скоріш за все, це буде вирішуватися наступним чином: кожна особа повернеться в той правовий стан, який був до моменту виникнення останнього правочину», — сказала адвокатка.

Як приклад такого механізму Раїса Цір назвала повернення майна попередньому власнику, а коштів — останньому.

«Якщо справа дійде до суду, то останній власник повинен отримати кошти свої назад, попередній власник — майно у власність. Це звучить як якийсь нереальний сценарій, але повернення правовідносин у попередній стан — це нормальна практика в юриспруденції. Просто в контексті окупованих територій, мені здається, ми категорично не повинні визнавати будь-які правочини, які вчиняються на тій території», — сказала Раїса Цір.

Чи можна буде просто повернутися у квартиру

Таміла Ташева говорить, звільнення міста не означатиме, що вже наступного дня власник зможе приїхати, відкрити квартиру ключем і самостійно виселити людей, які там живуть.

За її словами, після деокупації спочатку проводитимуть стабілізаційні заходи. Вона припустила, що такий період може тривати щонайменше від трьох місяців до пів року. У цей час на території працюватимуть військова адміністрація, правоохоронці та екстрені служби, тоді як суди можуть ще не працювати.

Йдеться зокрема про те, щоб не допустити мародерства, самосудів та конфліктів між людьми через майно.

Тому коли власників уже почнуть допускати на деокуповані території, вони мають звертатися до відповідних органів і підтверджувати свої права документами.

«7 мільйонів людей ми не зможемо забезпечити житлом». Чи готова Україна до проблеми житла в окупації