«Чотири місяці, крім школи і дому, я майже нічого не бачила»: школярки з Костянтинівки про рік у США
Оля Сахно, Оля Ворошніна і Соня Пилипенко у 2018 році перемогли у відборі і за програмою обміну для старшокласників Flex полетіли до США. Дівчата рік жили у різних штатах – у Флориді, Неваді та Міссурі, навчалися в місцевих школах і жили у хост-родинах.
Своїми враженнями про американський побут, волонтерство і свята дівчата поділилися у вільному просторі «ДРУЗІ».
Життя у хост-родинах
За правилами Flex, молодь, яка їде до США, живе у приймаючих хост-родинах. Вони надають ліжко, а іноді й окрему кімнату, і забезпечують харчуванням. Обов’язки учасників програми обміну – допомагати родині у господарстві і не вступати у конфлікти.
Оля Ворошніна змінила у штатах хост-родину, оскільки в першій родині були маленькі діти і там Оля не відчувала себе соціально активною.
– Перші чотири місяці, крім школи і дому, я майже нічого не бачила. Мене часто не пускали гуляти з друзями. Оскільки у них були маленькі діти, наші інтереси доволі відрізнялися. У школі я знайшла родину, готову взяти мене до себе, з ними стосунки склалися значно краще, – поділилася Оля.
Софія Пилипенко жила у штаті Невада у родині, де батько працював інженером на кораблі, тому його більшу частину часу вдома не було.
Американська школа
Оля Ворошніна навчалася у невеликій за американськими мірками школі – на 1 500 учнів.
– Коли вони дізналися, що я з Європи, усі хотіли подружитися зі мною, деякі підходили і торкалися мене, бо вперше бачили когось з Європи, – каже Оля.
Вона обрала предмети, яких не було в 11-му класі української школи: кухня – під час занять готували різні страви і потім їли їх, і уроки малювання – коли давали багато матеріалів, і ніхто не казав, як малювати.
– У деяких класах стояли дивани замість парт, в інших учителі для мотивації приносили дітям перекуси – бутерброди, печиво, інколи цю їжу навіть привозили з ресторанів. Багатьом це подобалося, – згадує Оля Ворошніна.
В американській школі не потрібно вивчати усі 20 предметів, як у нас. Учні самі обирають, що їм до душі. Соня обрала англійську та іспанську мови, анатомію, психологію, кінознавство.
– Найцікавіше, що там було, – уроки анатомії. На уроці біології у своїй українській школі я хіба що хробака різала, а там за рік я своїми руками різала мозок, око, свиню, серце. При цьому вчителька жалілася, що бюджет зменшили, а так би практики було ще більше, – розповіла Софія Пилипенко.
Ліворуч – Софія Пилипенко
Ще на уроках у США можна їсти і пити каву – головне, не заважати іншим.
Домашнє завдання давали вкрай нечасто.
– Деякі знали свою рідну мову – англійську – гірше за мене. Я бачила, що діти байдужі до навчання. Інколи у класах відчувався запах трави, яку курили хлопці, з дисципліною там набагато гірше, ніж в українській школі, – зізналась Оля Сахно.
За пропуски уроків треба платити штраф. Наприклад, за пропуск 20 класів – це п’ять днів навчання, штраф 100 доларів. Записка від мами, як у нас, не проходить.
Волонтерство
Під час програми обміну обов’язкова участь у волонтерських заходах і програмах. Так наприкінці року в США треба було назбирати до 40 балів, і школярки обирали різні способи їх заробити.
Оля Ворошніна була волонтеркою на концерті рок-виконавця. Також стала менеджеркою шкільного баскетбольного клубу і їздила з ним містами штату на змагання.
За словами дівчат, волонтерство дозволяє знайти друзів і подорожувати. Хост-родини теж інколи возили школярок у цікаві місця, щоб показати гарні краєвиди і життя людей. У США хтось із дівчат подорожував у межах свого штату, хтось навіть їздив у круїз на Багамські острови.
Свята
На Різдво хост-родина подарувала Олі Сахно багато подарунків, які вона сама обрала у крамниці, а Софія провела цей день майже на самоті.
– У мене було десь 30 подарунків, я відчула, що таке американське Різдво. Я сиділа у цих пакунках, щаслива розгортала їх, як у фільмі «Один вдома», відчула себе маленькою дівчинкою, – ділиться Оля Ворошніна. – А взагалі на свята найбільше хочеться додому. Ти у чужій країні, у чужій родині. В Америці я зрозуміла, як люблю Україну і яка моя країна прекрасна.
П’ять порад від дівчат тим, хто збирається їхати за програмами обміну:
- Чітко визначити мотивацію – навіщо я хочу поїхати до іншої країни.
- Бути собою, але при цьому не конфліктувати.
- З усіма спілкуватися – так можна швидко покращити мову і знайти друзів.
- Приймати невизначеність, вміти ухвалювати рішення, коли поряд немає рідних.
- Приймати людей різними, незалежно від їх культури чи віросповідання.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у «Фейсбуці» і
Свої в Telegram 
