У Костянтинівці росіяни наказали вбити брата і сестру. Вони залишили палаючий дім і вийшли пішки

Свої.City
29 травня 10:40 Коротко
У Костянтинівці росіяни наказали вбити брата і сестру. Вони залишили палаючий дім і вийшли пішки
Двоє російських диверсантів увірвалися в дім брата й сестри з Костянтинівки — Сергія та Світлани Терещенків. Уже наступного дня російському командуванню по рації надійшов наказ убити цивільних, тож Сергій і Світлана, лишивши палаючий дім, пішки вийшли з міста. У понеділок поранених евакуювали з Дружківки бронемашиною працівники гуманітарної місії «Проліска». Про це вони розповіли «Донбас. Реалії».

До будинку родини зайшли двоє російських військових. За словами Терещенків, окупанти навіть не приховували, що знають, хто живе всередині.

«Вони сказали, що знають: тут живуть цивільні. Були з автоматами і багнетами. Ми попросили їх піти», — розповідають брат і сестра.

Та йти диверсанти й не думали. Натомість вийшли на зв'язок зі своїм командиром.

«Ми злякалися. Вони повідомили своєму командирові, а він сказав: "Якщо ви зараз протягом 20 хвилин не вийдете на зв'язок, ми тут усе, коротше, спалимо"», — пригадують Сергій і Світлана.

Часу у запасі не було, варіантів — теж.

«Ну, а що нам залишалося робити? Довелося, щоб вони були тут», — каже Сергій.

А вже наступного дня по рації російське командування передало військовим наказ убити цивільних, які лишалися в будинку.

«Наказ по рації — двохсотих. Це чітко, ясно і зрозуміло, що нас треба було вбити», — кажуть Терещенки.

Тоді Сергій і Світлана зважилися на втечу. Палаючий будинок довелося лишити позаду.

«Ми залишили місто й пішли у бік Дружківки», — згадує Сергій.

Десь по дорозі вони почули голоси — на щастя, це були українські військові

«Почули розмову — там військові. Підійшли, пояснили ситуацію. Так, наші українські військові. Підійшли до них, і нам надали допомогу», — розповідають брат і сестра.

Уже в понеділок, 25 травня, поранених Сергія та Світлану з Дружківки евакуювали бронемашиною працівники гуманітарної місії «Проліска». Виїздили з Донеччини під наглядом лікарів. Далі їм оформлять фінансову допомогу й шукатимуть житло.

На запитання, чи раді вони, що вибралися, у відповідь прозвучали два коротких слова, в які вмістилося все, що пережили брат і сестра з Костянтинівки.

«Так. Ми бомжі», — сказала Світлана.