Як працює МОЗОК? Розмова з нейробіологом
Люди повертаються у Дружківку, а волонтери знову ризикують життям. Як проходить евакуація
Родини повертаються до міста, а потім уже не можуть виїхати самостійно
За словами Леоніда Номерчука, деякі евакуйовані жителі згодом повертаються до Дружківки. Причини бувають різними, однак через погіршення ситуації людям доводиться знову звертатися по допомогу.
«Я не знаю причину, я ще не спілкувався з матір'ю, чому вона повернулася назад. Все одно люди повертаються, бо є різні причини. Це дуже велика проблема насправді, що люди повертаються назад, і потім ми вимушені ризикувати своїм життям, щоб врятувати їх. Але діти — це наше майбутнє».
22 липня волонтери евакуювали з міста жінку з 15-річною донькою. Родина вже виїжджала з Дружківки приблизно півтора місяця тому, але повернулася, щоб забрати особисті речі. Поки жінка з донькою залишалися у місті, стало так небезпечно, що виїхати самостійно вже не було можливості.
«Ну, і поки вони там збирали речі, з кожним днем все гірше, гірше, гірше ставало. І та мама ще якось намагалась працювати, і тому вони уже не могли евакуюватися самотужки, бо дуже небезпечно. Тому чекали коли покращиться ситуація. А воно все гірше і гірше, тому люди вимушені були уже викликати евакуацію, бо самі самотужки не могли вже виїхати з того місця».
Ще одна заявка надійшла від шістьох жителів приватного сектору на околиці Дружківки. Вони погодилися виїхати після того, як обстріли серйозно пошкодили їхні будинки.
Дороги до околиць контролюють російські дрони
Одну з груп волонтери забирали з району приватної забудови неподалік від лінії фронту. За словами Номерчука, за полем від цієї частини міста вже розташований Часів Яр.
Дістатися туди та виїхати назад надзвичайно складно через постійну присутність російських безпілотників.
«Заїзд і виїзд повністю контролюється ворожими безпілотниками, і дуже багато розбитої техніки й дуже багато також дронів літає постійно».
Капелан пояснив, що частина людей відкладає евакуацію через страх перед невідомістю.
«Люди бояться кудись евакуюватися. Вони не знають, що їх чекає. Вони бояться і думають, що вони нікому не потрібні. Але ми завжди наголошуємо, ми завжди допомагаємо, шукаємо, і ні одна людина не залишається на вулиці. Ми допомагаємо їм знайти житло».


