Без поминок і в закритій труні. Як ховають людей з COVID-19 в Маріуполі

Нові правила

З приходом пандемії відбулися зміни і в традиціях прощання з померлими. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розробила список рекомендацій щодо поховання людей, які померли від коронавірусної хвороби. А наприкінці березня головний санітарний лікар України Віктор Ляшко підписав розпорядження щодо вимог при організації церемоній прощання.

Усі поховання, які відбуваються на кладовищах Маріуполя, проходять через КП «Комбінат комунальних підприємств». Надання права на могилу встановлюється на основі свідоцтва про смерть та довідки, у якій зазначена причина смерті. Якщо людина померла від коронавірусної хвороби або є підозра на неї, поховання організовується згідно з новими правилами.

«Дотримуючись рекомендацій МОЗ, ми створили наказ, де зазначено, що у випадку смерті людини від пандемії, родичі укладають договір з поховальними організаціями, які працюють на території міста щодо безпечної організації церемоній», – розповідає начальниця виробничо-технічного відділу управління з питань благоустрою Маріупольської міської ради Олена Алексеєнко.

В’їзд до Старокримського кладовищаФото: Свои

Поховання здійснюється лише на Старокримському кладовищі. Там відведені дві ділянки для людей з COVID-19.

Тепер померлого не завозять традиційно для прощання додому, не проводжають в останню путь. Організація, що виконує поховання, одразу везе забране з лікарні тіло в окремій машині на кладовище.

Є обмеження і щодо кількості осіб, які можуть бути присутніми на церемонії, – не більше 10. Усі вони мають бути у захисних масках та дотримуватися дистанції у півтора метри.

«Відповідно до наказу, представники «Комбінату комунальних підприємств» повинні зареєструвати (записати дані) не тільки 10 осіб, присутніх на похованні, а й представників бригади, що здійснює погребіння», – наголошує Алексеєнко.

За вимогами санітарного лікаря ми проводимо моніторинг, аби у випадку зараження цих людей знати їхнє контакте коло

Загалом «Комбінат комунальних підприємств» уклав договір з 27 підприємцями Маріуполя, які надають послуги з організації поховань.

Погребіння без прощання

На новій площадці Старокримського кладовища громадська організація «Маріупольська спілка сфери поховання» «Скорбота» провела більше 50 захоронень.

Голова правління «Скорботи» Микола Сапаров зазначає, що в роботі вони дотримуються усіх вимог та намагаються максимально убезпечити всіх учасників процесу. За його словами, співробітники компанії працюють в разом з лікарнями.

У медзакладі тіло поміщають в герметичний пакет-мішок, дезінфікують хлоровмісним розчином та кладуть у труну.

«Ми забираємо покійного з лікарні та веземо на кладовище в окремій машині без родичів. Труну відкривати не можна. Традиційне православне відспівування може бути здійснено лише при закритій труні та з відстані у півтора метри. Можливо, це перестраховка», – розповідає Микола Сапаров. І додає:

Існує думка, що тіло не виділяє вірус, але закордонна практика показує, що ті, хто пов’язаний з тілом до моменту опускання в землю, зобов’язані захищатися. Живі не повинні страждати від мертвих

Бригада, що виконує поховання, складається з 4-6 осіб, вони усі знаходяться в захисних костюмах та масках. Лікарня, з якої забирають померлого від коронавірусу чи з підозрою на нього, зобов’язана виділяти захисні засоби для бригади (вони куплені за рахунок міського бюджету).

Церемонія поховання людей з коронавірусною хворобою триває близько години. Поминки влаштовувати МОЗ не рекомендує, тому дуже часто родичі збираються дуже тісним колом вдома, а не в кафе чи їдальні. Принаймні «Скорбота» нікого не везе на традиційні поминки.

Підготовка до поховань: свіжі могили та нові ямиФото: Свои

Щодо цін на послуги «Скорботи»: мінімальний пакет коштує від 5 тис., незважаючи на причину смерті людини. До послуг входять могила, транспортування тіла, труна, поховання тощо.

За прогнозами Миколи Сапарова, кількість маріупольців з підтвердженим діагнозом COVID-19 буде зростати й надалі, тому він не виключає скоре відкриття і третьої ділянки на кладовищі. Наразі кожна з ділянок розрахована на 100-150 людей.

Сектор для людей з підтвердженим діагнозом чи підозрою на Covid-19Фото: Свои

«Якщо буде приріст смертності людей внаслідок пандемії, доведеться виділити і третю ділянку. Місця на Старокримському кладовищі вистачить ще на 9 років поховань», – зауважила представниця міськради Олена Алексеєнко.

Страх в суспільстві

На тлі пандемії місцевих жителів здолав страх не лише заразитися, а й бути похованими в таких умовах.

62-річна маріупольчанка Світлана каже, не змогла поховати чоловіка з усіма почестями.

«Чоловік помер після тривалої хвороби, а не через вірус. Проте провести його в останню путь приїхали геть мало людей. Ті, хто все-таки наважився долучитися до церемонії, були в масках, рукавичках та дотримувалися дистанції. До тіла не підходили – боялися. Поминки влаштували вдома. Там були лише найрідніші. Інші придумали безліч причин, щоб не піти – бояться», – ділиться жінка.

І я навіть не уявляю, щоб було б, якби в чоловіка була хоча б підозра на коронавірус

А ось 30-річний Олексій поховав бабусю з підтвердженим діагнозом. Чоловік згадує, тоді все пройшло, ніби в тумані: жінка пішла з життя за декілька днів. І попереду на родину чекала організація поховання за новими правилами.

«Отримавши свідоцтво про смерть, ми почали займатися організаційними питаннями. Тоді майже все лягло на мене, бо батько був з температурою вдома (пізніше тест на COVID-19 показав негативний результат). У організації, яку ми обрали, мене одразу попередили, що ані прощання, ані поминання бути не може. Я не міг у це повірити і ще довго не знав, як пояснити батьку, що його мати так і не підвезуть до будинку, де вона прожила все життя, а він не зможе востаннє її обійняти», – згадує Олексій.

Чоловік каже, що поховання відбулося дуже швидко. На кладовище приїхали дві автівки: в одній везли бабусю, у іншій – шістьох родичів.

В’їзд до Старокримського кладовищаФото: Свои

«Труна була закрита. Ми стояли на відстані. Люди в костюмах опустили тіло в землю – на цьому прощання завершилося. Потім до нас підійшли, наскільки я зрозумів, з адміністрації кладовища. Вони спитали наші дані: прізвища, ім'я та по-батькові, адреси проживання та номери телефонів. Сказали, що це необхідна процедура і наголосили, щоб ми слідкували за своїм станом здоров'я: у разі поганого самопочуття та підвищення температури зверталися до лікарів», – розповідає Олексій.

Поминального обіду не було:

«Роздав сусідам пиріжки та конфети. На цьому все і завершилося. Я не був контактним. Під час бабусиної хвороби знаходився у відрядженні. Приїхав – і в той день її не стало. Сусіди знали про це і не боялися нашого спілкування».

Моторошно згадувати це. І так тяжка втрата, а ще й з такою організацією

Сколько стоят похороны в Донецке: все особенности и цены на ритуальные услуги

В нашем городе умер человек с коронавирусом. Как нужно его хоронить и сколько это стоит

Здесь в ящиках из-под снарядов хоронят и делают улья. Евгений Каплин – о жизни в серой зоне