Я роблю своє місто кращим, хоч мені й не платять за це. Історія скульптора з Сєвєродонецька

Як все починалося

Вироби з стилі техно-арт прикрашають місто з 2013 року. На вулиці Курчатова поруч з кабінетом стоматології з'явилися перші його роботи – «Змій Горинич», «Павич», «Стрекоза».

– Почав займатися цим в 2010 році, тому що були зайві деталі. Спочатку зробив мотоцикл і байкера в Рубіжному. Серйозна робота з'явилася наприкінці 2013 року. Це був «Динозавр», який пішов у приватну колекцію. Потім на замовлення стоматолога зробив «Змія Горинича», який стоїть на Курчатова. Поруч встановлені роботи «Павич» і «Стрекоза». Робота над «Павичем», до речі, була дуже важка і монотонна – це 12 тисяч точок зварювання – і забрала в мене півтора місяці, але я пишаюся, що таку роботу виконав, бо більше ніде подібної скульптури я не бачив. Ну а потім пішло-поїхало. Спочатку я хотів, щоб хоча б одна робота була для міста, а тепер їх вже багато.

«Змій Горинич» З архіва автора

Прикрашені вулиці та двори

Зараз роботи Олександра встановлені на вулицях й двориках Сєвєродонецька. Це «Кульбаба, соняшник і мишка», «Лебідь» біля будинків на перехресті вулиць Першотравневої та Федоренка, це мультяшні Смішарики на території Міського палацу культури і ще багато чого. Загалом 32 роботи.

– Просто дуже хочеться, щоб наше місто виглядало цікаво, щоб чимось здивувати людей. Наприклад, їдеш вуличками міст Європи або Західної України, дивишся на архітектуру. А чим у нас здивувати, «хрущовками»?! Хотілося щось зробити для міста незвичайне. І я загорівся тим, щоб зробити такий музей під відкритим небом. Уже зробив альбом, який називається «Магія сєвєродончан». Це альбом для людей, які небайдужі до Сєверодонецька.

Смішарики З архіва героя

Тінь цілої епохи

Нещодавно на перехресті бульвару Дружби народів і вулиці Менделєєва з'явився автомобіль. Робота називається «Тінь цілої епохи». Це данина поваги інженерам ери парових двигунів. Можна оцінити, наскільки опрацьовані деталі – трубки подачі води в котел і пари в циліндр, задній номер з підсвічуванням, паровозна труба з клепками, фари, амортизатори, дудки, петлі капота, горловина, кермо з рульовою колонкою, педалі, бампер із старовинної кованої осі з возу тощо. Усередині фар – лінзи з справжніх автомобільних фар.

– Машина – це чистий стім-панк. Стиль, у якому обіграні паровозні двигуни, механізми. Хотів зробити машину, щоб вона була не така, як у всіх.

Спеціально зосередився на тому, щоб як тільки людина підійшла, перше бажання в неї було спробувати, раптом двигун гарячий, ніби на ньому щойно приїхали. Бачу, що вийшло цікаво і для дітвори, і людей похилого віку, вони бачать напис «Сєвєродонецьк» і номер «2020 ЛУ» та посміхаються

Талант і заздрість

У місті працює установа обласного рівня – Сєвєродонецьке музичне училище імені Прокоф'єва. Сюди на концерти приїздить багато гостей, зокрема із сусідніх міст. Фойє училища також прикрашає робота Олександра – під назвою «Талант і заздрість». Скрипка уособлює талант і працьовитість, а відкушений її шматок – заздрість людей, які не працюють над своїми навичками, але заздрять іншим, пояснює скульптор.

– Мені така скрипка наснилася. Я вважаю, що скрипка – дуже складний музичний інструмент. Усе життя потрібно грати на ній з ранку до вечора, щоб потім зіграти добре. Це інструмент, який ніколи не дозволяє розслабитися.

Виготовлення виробу було складним. Тут допомогли сєвєродончани. На нашому підприємстві «Імпульс» виготовили деякі деталі безкоштовно, а один знайомий зробив підставку

Теорія розбитих вікон

Робота з металом складна, трудомістка, забирає багато часу і вимагає фінансування. Але більшу частину робіт Олександр для міста робить безкоштовно. Іноді у виготовленні металевих скульптур йому допомагають городяни.

– Є так звана теорія розбитих вікон. Якщо навкруги сміття і бруд, то ситуація буде погіршуватися. А коли навколо красиво і акуратно, то люди починають підтримувати порядок. Мені не платять за це гроші. Велику частину роботи я роблю за свій рахунок. Я розумію, що це фінансові, матеріальні та часові витрати, але вони окупаються, бо я отримую підтримку від людей. Це дуже стимулює до того, щоб створювати ще. 

Спасибі всім, хто допомагає мені творити, хто береже мої роботи, хто приносить мені металобрухт і деталі, хто допомагає перевезти, просто посміхається і згадує нас добрим словом

Нові ідеї

У Олександра багато нових ідей – згодом на вулицях міста може з’явитися Дон Кіхот, нотний стан з метеликами, білка з паспортом для сєвєродонецького ЦНАПу і символ Луганщини – байбак.

– Поки фінансів і часу не вистачає, але є задумки. Я хочу зробити байбака, але такого, щоб він був схожим на Тайсона, у боксерських рукавичках з тризубами, – розповідає про свої плани Олександр. – Якщо чесно, такі ідеї мені сняться.

«Лебідь» З архіва героя

Почніть зі свого під'їзду

Олександр вважає, що, незалежно від бажання, умінь і талантів, людина може зробити своє місто краще. Почати робити свій внесок у благоустрій він радить із того, що є найближче:

– Почніть зі свого під'їзду. Як тільки ви наведете лад у своєму під'їзді, ваше життя вже зміниться. І знайдуться люди, готові допомогти вам прикрашати своє місто.

Вадим Любченко з Сєвєродонецька інноваційно відбудовує дороги. Для цього експериментував на пательні

Що потрібно для відкриття сироварні. Досвід підприємця з Сєвєродонецька

Тренер чемпіонів, рятівниця скверу і просто МАГ: 10 людей, завдяки яким у Сєвєродонецьку не нудно

До встречи в «Лучшем дворе». Пять мест Северодонецка, мимо которых невозможно пройти