Як росіянка пішла в український добробат, щоб служити разом зі своїм 57-річним онкохворим чоловіком
Історію цієї пари опублікувала «УП Життя». Авторка статті спілкувалася зі подружжям у Калуші, де мешкає дружина одного з синів і два їх онука. Обидва брати зараз на війні, служать в Українській армії.
Власне, призов сина у 2014 році і надихнув самого Миколу Сауленко піти у воєнкомат. Не без проблем, але взяли. На фронті він отримав позивний «Єсаул». З батальйоном ЗСУ воював спочатку у Кримському, а потім в Авдіївці.
Брав участь у боях, але до шпиталю потрапив небойовою проблемою. Під час обстеження виявили рак нирки. Зробили важку операцію. Після цього йому одразу запропонували йти у звільнення, тим більше що і термін служби уже вийшов.
Але Микола Сауленко хотів і далі залишатись у армії. Пішов на контракт. Так пройшло ще півроку. Загалом в ЗСУ він провів майже два роки.
Оформив інвалідність і пішов у добробат
Зрештою його все ж таки списали по стану здоров’я. Тоді Миколи Сауленко, зустрівши вдома Новий Рік і оформивши другу групу інвалідності, пішов у добробат Правого Сектору, в спецгрупу, якою керую Санта, один з найбільш авторитетних і популярних командирів війни на Сході.
Поетичні пости Санти у Facebook збирають сотні і тисячі лайків. Один з них він присвятив Єсаулу:
«В окремій групі ПС „Санта“ Єсаул провоював до осені 2018-го року. Виконував функції стрілка, копача, гранатометника, повара, бійця мінометного розрахунку, вантажника, соплевитирача, совісті підрозділу, будівника бліндажів наших та руйнівника бліндажів сєпарських, а багатьом — Батька».
Жінка допомагала солдатам
З «Правим Сектором» Єсаул служив біля Авдіївки. В жовтні 2017-го забрав на фронт дружину Любу. Вона стала для спецгрупи головною по тилу, забезпечувала вояків їжею, організовувала побут. А війна це здебільшого саме побут, а не бої й атаки — сказав у розмові з журналістом УП Микола.
— Окопатися, призвичаїтися, борщ зварити, дрова нарубати, помитися... Так, прилітає. Але звикаєш — хоча звикати до війни не можна. Бо одразу прилетить. Маєш весь час пильнувати, щоб не звикнути, — міркує Єсаул.
Любов Сауленко не вважає, що воювала. Хоча шеврон командир Санта їй вручив.
— Сказав: твій, носи, — згадує жінка. — Це велика честь для мене, але я не вважаю, що я щось таке робила — ну речі розібрала, порядок навела, ну їсти приготувала.
З Правим Сектором Єсаул провоював до осені 2018-го року. Зараз відпочиває, лікується. Але скоро знову збирається на фронт. Уже навіть ходив у воєнкомат.Не беруть. Та чоловік все одно націлений ще раз стати солдатом.
Загалом на війні він провів трохи більше трьох років. Про ситуацію на Сході каже так: «Війна не скінчилася».
Українські родичі не вітаються, російські — підтримують
Коли Микола Сауленко вперше оформився на службу у ЗСУ, воєнком порадив Любі нікому не розповідати правди про те, куди пішов її чоловік. Бо, мовляв, в селі не зрозуміють.
Зараз ні рідний брат, ні зять з Миколою не вітаються. Бо «фашист». Зате рідні сестри Люби, які живуть у Росії, підтримують її.
— А наш Крим їм і даром не потрібен, — каже Люба.
Сама вона також із Росії. З чоловіком познайомилась на Уралі. Спочатку жили там, а потім переїхали під Маріуполь.
— Я росіянка, але ж я приїхала сюди, це батьківщина мого чоловіка, моїх дітей, я люблю цю країну, — каже Люба.
Свої в Telegram 
