Цю лікарню в Красногорівці обстрілювали вже 17 разів. Але медики продовжуть допомагати людям

24 лютого для нашої лікарні нічого не змінилось, адже ми знаходимось на лінії фронту вже 8 років. За весь цей час наш заклад страждав від обстрілів 17 разів. У 2017 році руйнування були настільки серйозними, що ми сумнівалися, чи вийде відновити будівлю.

Втім, ми продовжували працювати, як і робимо це зараз. Нам допомагала місцева адміністрація, благодійні фонди, волонтери: ставили вікна, відновлювали двері, ремонтували дах. Але в березні наша лікарня знову постраждала: вилетіло близько 40 вікон. Але цього не порівняти з тим, що ми переживали всі ці 8 років.

Поліцейський екіпаж «Білий янгол» доставив медикаменти до лікарні у Красногорівку

Руйнування лікарні в минулих рокахФото: Голос України

До 2014 року в нашій лікарні працювало 11 відділень, а після того це число скоротилось до шести. Персонал їхав через війну і не повертався через небезпеку. Зараз взагалі працює два відділення, бо нам зовсім не вистачає співробітників.

У нашій лікарні досі ведуться амбулаторно-клінічні прийоми, залишились фахівці хірургічного і неврологічного профілю. Також є травматологічне відділення в Кураховому, де працюють двоє лікарів. У терапевтичному відділенні залишився 1 лікар і 8 медсестер та санітарок.

Вони не залишають місто, бо людям немає куди їхати і немає за що жити в евакуації. Але для них також важливо надавати медичну допомогу місцевим

Зменшився і потік пацієнтів, адже більшість мешканців Мар’їнської громади евакуйовані. Стресові ситуації дуже сильно вплинули на загострення хронічних хвороб в тих, хто залишився, тож зараз багато з них лікуються в стаціонарі. На лікуванні знаходиться від 40 до 60 пацієнтів. Також до нас приходять люди, яким потрібні медикаменти, адже в місті фактично немає ліків. Те, що можемо, ми віддаємо.

До нас привозили і питну воду, яку люди могли набрати в лікарні. А на території медичного закладу є декілька свердловин, з яких можна отримувати технічну воду для роботи лікарні. Ми намагаємось працювати, як завжди, але для нормальної роботи нам потрібні мир і повна відсутність бойових дій.

Ми евакуювалися зі сходу до Польщі. Ось наш досвід, як волонтери та держава допомагають українцям

Машиностроительный завод эвакуировался из Дружковки в Днепр. Там уже собрали первый комбайн

Як зараз виглядає Святогірський монастир на лінії вогню. Шість світлин з лаври