З Краматорська на Львівщину вивезли пам'ятник Степану Чубенко. Його повернуть після війни

Щоб врятувати пам'ять про сина

«Коли постала реальна загроза, що пам'ятник може бути пошкоджений, перед очима постійно стояв образ Шевченка з простреленою скронею», — розповідає Сталіна Чубенко, згадуючи понівечений російськими загарбниками монумент Кобзарю у Бородянці на Київщині.

Саме острах схожого плюндрування святині підштовхнув родину та друзів Степана до рішення про евакуацію.

Сталіна Чубенко біля пам'ятника синуАвтор: Сталіна Чубенко/Facebook

«Це не зрада, це вимушений тимчасовий крок», — наголошує жінка, чий син став одним із перших символів боротьби Донбасу проти російської агресії.

Футбольне братерство з продовженням після життя

Ініціатива порятунку пам'ятника Степану Чубенку надійшла від несподіваних, але по-своєму символічних людей.

«До мене звернулися друзі Степана з "Сотні Лева" та повідомили, що директор ФК "Карпати" готовий власним коштом перевезти пам'ятник з Краматорська до Львова на збереження», — розповідає пані Сталіна.

У цій пропозиції вбачається глибокий символізм — юний воротар краматорського «Авангарду» Степан Чубенко під час своєї останньої подорожі додому з Києва в червні 2014 року мав при собі шарф львівських «Карпат». Саме ця футбольна атрибутика, разом із синьо-жовтою стрічкою на рюкзаку, стала приводом для затримання підлітка бойовиками на станції Донецьк.

Степан ЧубенкоАвтор: Артем Гетьман, фейсбук-сторінка Сталіни Чубенко

«Побратими Стьопи сказали, що директор "Карпат" запропонував перевезти пам'ятник на зберігання до Львова своїм коштом. І ми вирішили скористатися цією пропозицією», — пояснює мати Героя.

Нездійснена подорож і символічне повернення

За спогадами Сталіни Чубенко, з хлопцями з «Сотні Лева» її син познайомився навесні доленосного 2014 року під час перебування в Києві. Тоді нові друзі запрошували краматорського хлопця до Львова, але цим планам не судилося здійснитися.

«І от зараз Стьопа у Львові», — з гіркою іронією зауважує жінка, немов підкреслюючи незбагненні шляхи долі, які таки привели її сина, нехай у бронзі, до міста, звідки походила одна з його футбольних пристрастей.

Попри тимчасову евакуацію, родина Чубенків та місцева громада твердо переконані: після українського звільнення Донбасу та перемоги у війні пам'ятник обов'язково повернеться на своє законне місце у Краматорську, де він став одним із найвиразніших символів спротиву молодого покоління Донеччини російській агресії.

Степан Чубенко — 16-річний воротар футбольного клубу «Авангард», активний учасник проукраїнських мітингів у рідному Краматорську — був схоплений і по-звірячому закатований бойовиками «ДНР» у червні 2014 року за проукраїнську позицію. Посмертно удостоєний звання «Народний Герой України» та ордена «За мужність» III ступеня.

Подарунок для мами. Історія героя України Степана Чубенка, розстріляного бойовиками в Донецьку

Три роки батьки чекають на свого Вовчика. “Ходор” загинув в бункері на “Азовсталі”

“Дерек” бився у Маріуполі, як герой блокбастеру. Ігор Михайлишин помер від поранень на “Азовсталі”