Шахтарі і песиголовці: шість проєктів про Донбас, які варто побачити на Фестивалі живих історій
28 і 29 вересня у Києві організація Інша Освіта та програма неформальної історичної освіти Студії живої історії проведуть другий Фестиваль живих історій. Він збере людей, ініціативи та інституції, які працюють із культурною спадщиною, зокрема, радянською, вивченням історії та пам’яті.
Про що фестиваль?
Фестиваль живих історій стане спільним простором для осмислення новітньої історії, представлення культурних та освітніх практик, спільного пошуку бачення історії, яке включає усі спільноти. Це передбачає полікультурний, локальний та особистісний виміри.
Фестиваль має на меті поставити кілька важливих запитань і спробувати знайти на них відповіді:
- Чи існує альтернатива поширеним нині наративам пам’яті?
- Як суспільство та влада можуть створювати інклюзивні та партисипативні простори пам’яті (тобто, із залученням різних спільнот)?
- Якою може бути історична політика сучасної України?
- Яка роль культури та мистецтва у цьому процесі?
А що таке – «жива історія»?
Катерина Єфремова, співкоординаторка Фестивалю живих історій, пояснює:
– «Жива історія» – та, що зачіпає за живе. Ми стикаємося з історією щодня: коли чуємо новини з телевізора на кухні у батьків, коли згадуємо з друзями, як вибивали кепси і наклейки в 1990-х, коли їдемо на тролейбусі-гармошці, коли вибираємо книжку на букіністичному ринку.
Що у програмі?
Близько сотні культурних і освітніх проєктів, що працюють з історією та пам’яттю. Це ініціативи, втілені учасниками й учасницями програми Студії живої історії та проєкти інших організацій чи незалежних авторів.
13 ініціатив на фестивалі стосуються Донбасу. Розповідаємо про шість із них.
«Шахтарські історії зі Сходу та Заходу України», автор Олекса Стасевич
Ідея проєкту – сприяти діалогу між індустріальними регіонами сходу і заходу України за допомогою збору усних історій шахтарів та їхніх сімей. У результаті створена віртуальна виставка, до якої увійшли 28 історій з 13 сіл і містечок України.
На основі історій життя двох родин команда проєкту зробила фільм «Шахтарські історії». Також представлені результати короткого дослідження про спільне та різне, що поєднує шахтарів сходу та заходу України.
Докладніше про проєкт можна дізнатися тут.
«Кіноцефали Донбасу», авторка Лія Достлєва
Проєкт досліджує тему іншування і стереотипізації внутрішньо переселених осіб і появу пов’язаної з ними «нової міфології». Стигма, пов’язана з походженням, у проєкті візуалізується і знаходить втілення у «собачій голові».
Дізнатися про проєкт детально можна тут.
«Чорний олімп», автор Євгеній Королєтов
Мета проєкту – трансформувати індустріальний досвід регіону в духовний. Об’єктом проєкту автор обрав терикон як знаковий елемент донбаського ландшафту.
На початку всім охочим запропонували задокументувати на відео досвід взаємодії з териконом, наприклад, підйом на вершину, використання схилу як площини для малювання або складання колажу з фотографій у графічному редакторі. З цих відеороликів склали архів. Паралельно художник створив абстрактну картину.
Комікс «Луганськ, який ти?», авторка Анастасія Лелюк
Комікс показує будні теперішнього Луганська через історії звичайних людей.
Історія фестивалю «Рок-марафон 1993», авторка Ольга Вовк
Метою проєкту є показати життя неформальної течії – рок-клубу, який активно розвивався в промисловому містечку на Донеччині.
«На Зламі», автор Удовенко Антон
Презентація мандрівної виставки про порушення прав цивільного населення під час війни на Донбасі.
Коли і де все це буде?
Докладну програму незабаром опублікують на офіційній сторінці Студій живої історії. А також – у події на Facebook.
Фестиваль відбудеться в Києві, у партнерстві з культурно-мистецькими інституціями міста. Центральна локація – 13-й павільйон ВДНГ, арт-резиденція Carbon (проспект Академіка Глушкова, 1). Місце зустрічі для учасників екскурсій буде вказане в програмі для кожної екскурсії.
Вхід на події фестивалю вільний, необхідна попередня реєстрація. Реєстраційна форма за посиланням.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook і Telegram-канал «Свой в доску».
Свої в Telegram 
