Від червоного берета до окопів. Хто на окупованій Донеччині готує дітей до війни проти України
Офіс генпрокурора повідомив про підозру сімом українцям, які через мережу "Юнармії" мілітаризували дітей на окупованій Донеччині. Хто ці люди, як працювала система підготовки підлітків до війни і скільки молодих життів вона вже забрала — пише DW.
Історія, що почалася з восьмирічного хлопчика
2014 рік. Росія окуповує Горлівку. Місцевому хлопчику Юрію Дорохову лише вісім років. Через два роки він вдягає червоний берет і схожу на військову форму — вступає до клубу "Патріот", який згодом стане частиною руху "Молода гвардія - Юнармія".
Мета руху, записана в статуті, звучить однозначно: "формування у молоді готовності та практичної здатності до виконання цивільного обов'язку та конституційних обов'язків щодо захисту вітчизни".
У 2022-му, коли Росія починає повномасштабне вторгнення, повнолітній Дорохов іде воювати в складі "народної міліції ДНР". Бере участь в окупації Херсонщини. Невдовзі його поранять — хлопець втратить руку.
Юрій Дорохов
Це лише одна історія. Але саме вона стала частиною кримінальної справи, в якій фігурують семеро підозрюваних.
Сім підозрюваних: педагоги, які готували дітей до окопів
Офіс генпрокурора повідомив про підозру сімом мешканцям окупованої Донеччини. Переважно це педагоги. Пʼятеро воювали на боці Росії, щонайменше один загинув.
Усім інкримінують порушення законів і звичаїв війни та організацію поширення матеріалів, які виправдовують російську агресію. Оскільки підозрювані перебувають на непідконтрольній території, текст підозри опубліковано на сайті ГПУ.
За версією слідства, ці семеро склали організовану групу з метою мілітаризації українських дітей і залучення їх до війни проти України. Результат: частина вихованців, досягнувши повноліття, йшла на фронт. Окрім Дорохова, слідство називає зниклого безвісти Артура Токаря з Горлівки та наразі демобілізованого Анатолія Юшка з Донецька.
Як працювала система
Всеросійський рух "Юнармія" створили 2016 року за ініціативи тодішнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Через три роки схожа організація зʼявляється на окупованій Донеччині під назвою "Молода гвардія - Юнармія". У липні 2023-го, після анексії окупованих територій, її включають до всеросійської структури як регіональне відділення.
Слідство встановило: протягом 2019-2025 років там сформували щонайменше 15 територіальних штабів і 125 "юнармійських загонів" — військово-патріотичних клубів у школах і закладах культури.
Керівником регіонального відділення з 2019 року є Віктор Пудак. Решта підозрюваних — керівники штабів у різних містах: Геннадій Січкар (Харцизьк), Ігор Дермельов (Шахтарськ), Олексій Ліньов (Макіївка), Євген Павлюшин (Чистякове), Марія Шубіна (Хрестівка) та Сергій Шумський (Горлівка).
За даними слідства, Пудак створив і очолив групу, призначав керівників штабів, розробляв плани заходів і організовував зустрічі "юнармійців" з російськими військовими. Його підлеглі проводили заходи та звітували керівнику. У медіа вони пропагували вступ до "Юнармії" та на військову службу.
Хто вони — організатори мілітаризації
Віктор Пудак, керівник "Молодої гвардії - Юнармії"
47-річний Пудак народився у Покровську, навчався на історичному факультеті Донецького університету, служив у повітряно-десантних військах. У 2000-х влаштувався вчителем у донецьку школу, де викладав початкову військову підготовку.
"Коли я [туди] потрапив, попросив, щоби мені дали [викладати] початкову військову підготовку", — згадує Пудак у пропагандистському відео. Каже, що хотів підготувати дітей до служби в тодішній українській армії.
"У той період, 2001-2002, усі хотіли "відмазатись", ніхто не хотів служити", — із засудженням додає він.
Віктор Пудак
"Ну, і в 2014 році трохи все змінилось", — продовжує Пудак.
За його словами, з серпня до листопада він служив у "внутрішніх військах МВС ДНР". Потім його запросили до "міністерства молоді, спорту і туризму", де до 2022 року він очолював відділ військово-патріотичного виховання.
У 2019-му Пудак очолив "Молоду гвардію - Юнармію". Вже тоді він визнавав, що рух спрямований на "підготовку кадрових військових". У 2022-му пішов воювати добровольцем, а в 2023-му його повернули "для організації роботи руху у новому форматі, у розрізі РФ".
Геннадій Січкар, бізнесмен із Харцизька
51-річний мешканець Харцизька до 2014 року займався бізнесом, потім два роки воював на боці бойовиків.
"Оскільки я маю педагогічну освіту, займався фізкультурно-масовим сектором у своєму батальйоні й побачив, наскільки слабкий фізічний розвиток у наших військовослужбовців, — згадує Січкар. — Тоді й прийшло розуміння, що подібну роботу просто необхідно проводити, причому систематично і починаючи зі шкільної лави".
Геннадій Січкар
Після повернення влаштувався вчителем, заснував клуб "Зірка" — перший у системі військово-патріотичного руху в Харцизьку. У 2019-му очолив місцевий штаб "Юнармії". Під час повномасштабного вторгнення знову пішов воювати. У 2023-му "юнармійці" передавали йому гуманітарну допомогу на фронт.
Ігор Дермельов, працівник завода з Шахтарська
57-річний Дермельов народився у Криму, після школи навчався на техніка-електрика, служив у прикордонних військах СРСР, а згодом — України (1991-2011). У квітні 2014-го створив групу однодумців для участі у міських мітингах, потім служив у "особливому відділі розвідки та контррозвідки".
Ігор Дермельов
Очолюючи штаб "Юнармії" у Шахтарську, Дермельов працював чиновником в окупаційній адміністрації — провідним спеціалістом відділу молоді. У соцмережах регулярно публікують відео, де він вчить дітей поводженню з автоматом Калашникова. У липні 2025-го його нагородили медаллю "за заслуги у патріотичному вихованні молоді".
Олексій Ліньов, помічник депутата з Макіївки, загинув на фронті
Ліньов родом із Бердянська, закінчив Донецький університет управління, був підприємцем у Макіївці. Працював помічником "депутата народної ради ДНР", очолював макіївський штаб "Юнармії", був заступником начальника штабу з інформаційного супроводу. У 2021-му підписав контракт на військову службу.
Навесні 2024 року Ліньов загинув на фронті. Йому було 49 років.
Олексій Ліньов
"Він мав чотири вищі освіти, і це допомагало йому вести велику громадську роботу у місті Макіївці та ДНР, — згадував його 12-річний син. — Займався підбором дітей до збірної команди для участі у всеросійській військово-спортивній грі "Перемога".
Іменем Ліньова назвали макіївський штаб "Юнармії".
Євген Павлюшин, шахтар із Чистякового
45-річний мешканець Чистякового (Торезу) працював шахтарем, займався ремонтом квартир. У 2014-му вступив до "ополчення", у 2015-му потрапив до спецпідрозділу "Оплот". Очолив клуб "Олексіївці" і проголосив себе "хуторським отаманом".
У 2022-му знову пішов воювати. "Причому добровольцем він вирушив на передову не один. Отаман привів із собою й інших перевірених бійців", — пише пропагандистське видання. У березні 2023-го Павлюшин був поранений і втратив руку.
Євген Павлюшин
"Якось мене запитав товариш, навіщо мені треба витрачати своє життя на чужих дітей. Я йому відповів: якщо я допоможу хоча б одній дитині вирости гідною людиною, то життя проживу не дарма, — розмірковував Павлюшин. — І є результат. Наприклад, деякі мої вихованці вже виросли та пішли служити за контрактом".
Марія Шубіна та Сергій Шумський, педагоги з Хрестівки та Горлівки
Про 42-річну Шубіну з Хрестівки відомо небагато. Вела гурток аеробіки, працювала педагогом додаткової освіти, культорганізатором. Очолює штаб "Юнармії". У 2024-му стала фіналісткою "всеросійського конкурсу викладачів".
Марія Шубіна (справа)
"Я опинилась у потрібний час у потрібному місці. Ця організація, певно, сама мене обрала. І у мене вже не було шансів звернути назад. І потім, з часом, я зрозуміла, що це справа мого життя", — розповідає вона в інтервʼю.
50-річний Шумський з Горлівки працював учителем трудового навчання в гімназії. Керував горлівським штабом "Юнармії" у 2021 році, згодом очолив клуб "Вітязі батьківщини".
Сергій Шумський
Як це працювало: плани, заходи, звіти
У квітні 2025 року Пудак надіслав керівникам штабів листа: "У звʼязку зі проведенням спеціальної військової операції та необхідністю постійного поповнення особового складу військових підрозділів армії РФ, звертаю вашу увагу на проведення належним чином військово-патріотичних заходів".
Він доручив провести 28 заходів: відвідування військових частин, зустрічі з військовими, ветеранами, представниками військкоматів. За даними слідства, підлеглі виконали вказівку й опублікували звіти в соцмережах. До заходів залучили понад 2800 "юнармійців".
Дітей одягали у військову форму з емблемою "Юнармія", залучали до маршів, зборів, таборів, змагань. Навчали володінню зброєю, керуванню дронами, проводили тактичні навчання, військові ігри. Організовували зустрічі з учасниками війни, які схиляли підлітків до участі у війні та службі Росії.
Жертви системи: скільки дітей пішло воювати
Протягом 2019-2025 років до "Молодої гвардії - Юнармії" залучили щонайменше шість тисяч дітей. У справі фігурують троє жертв мілітаризації, але їх значно більше.
У 2022 році Пудак казав, що "на спецоперацію" пішли близько 64 учасників руху. У 2024-му він визнав: серед військових-"юнармійців" є загиблі. Кількість не назвав.
DW знайшла згадки про десятки молодих людей, які були в "Юнармії" й опинилися на війні. Серед них — 22-річний горлівчанин Олександр Стовба, який загинув на фронті недалеко від рідного міста.
Олександр Стовба
"Як і у багатьох із наших хлопців, у Саші не було дитинства. Весь свій вільний час він присвячував нашому клубу. Був одним із перших хлопців, які прийшли до клубу", — цитують керівницю клубу "Патріот" Євгенію Бодіну.
До цього ж клубу ходив Юрій Дорохов, поранений на Херсонському напрямку. У 2023 році обох нагородили — Стовбу посмертно, Дорохова заочно, бо він був у шпиталі.
Нагороди для військових з руху "Молода гвардія - Юнармія", 2023 рік
Звідки все починалось — "Молода гвардія Донбасу"
Усе почалося раніше. У 2015 році горлівський вчитель і шахтар Олександр Хворостян створив рух "Молода гвардія Донбасу" та клуб "Спартанці". Проти нього в Україні відкрито кілька кримінальних справ, він зник безвісти на фронті.
"Цей рух був створений у 2015 році, 20 січня, ми святкуємо це як дату, і в ці дні складається присяга, — казав Хворостян. — Спочатку було три людини. Назвав його "Молодою гвардією" я".
Олександр Хворостян (зліва) і його вихованці
Він розповідав, що працював військовим кореспондентом і звʼязківцем: "Ми просто хотіли, щоб діти не потрапили під обстріл. Ми їм пояснювали, що вони не повинні чіпати жодних вибухонебезпечних предметів. Потім ми їздили до військових частин підтримувати хлопців".
Район, де Хворостян збирав дітей, знаходиться біля Зайцевого — там тоді точилися бої.
Уже в 2018-му Хворостян говорив про шістьох вихованців, які служать у "збройних силах ДНР".
"Троє - у вищому військовому училищі, один цього року вступив до ліцею, ще один також вступив до вищого військового училища. Тобто хлопці приходять, і ми даємо їм путівку в життя", — казав він.
Історія Андрія Дерюги: від підлітка до окупанта Маріуполя
Одним із перших вихованців був Андрій Дерюга — підліток зі спального району спустошеної війною Горлівки. Він ходив до школи, де панувала російська пропаганда, і став активним учасником руху.
Навесні 2021-го Дерюга склав присягу як "військовослужбовець народної міліції". Того ж року зустрічався з місцевою військовослужбовицею Ольгою Качурою (позивний "Корса"), яку через рік посмертно нагородять званням "героя ДНР" і "героя РФ".
Андрій Дерюга
У 2025-му Дерюга прийшов на зустріч із горлівськими школярами — розповідати про "бойовий досвід". На кітелі — медалі, одна з яких "за звільнення Маріуполя". За інформацією місцевих ЗМІ, він брав участь в окупації Маріуполя та Волновахи. Влітку цього року отримав звання сержанта.
Андрій Дерюга
Підготовка до війни: як це планувалося
До анексії керівники рухів видавали їх за низові ініціативи, але визнавали звʼязки з Росією. Під час святкування пʼятої річниці "Молодої гвардії Донбасу" Хворостян казав: "Звичайно, наші російські колеги нам дуже допомогли. У нас багато друзів у Російській Федерації".
Пудак згадував, що у 2019-му "ДНР" була "невизнаною державою", тож він не міг створити осередок всеросійської "Юнармії": "Я брав участь у написанні статуту нашої організації, саме "Молодої гвардії - Юнармії". Ми брали за основу всеросійський рух. Фактично цілі, статутні задачі, напрямки діяльності вони розробляли".
Тоді ж він планував налаштувати спільну роботу з ДОСААФ — російською організацією, мета якої "сприяння обороноздатності країни". У 2020-му керівник харцизького штабу Січкар визнавав: "ДОСААФ у нас теж працює".
Учасники руху "Молода гвардія"
"Я намагаюся зробити все, щоб діти були підготовленими, якщо, не дай боже, відновляться бойові дії", — за два роки до повномасштабного вторгнення казав Січкар.
Навесні 2022 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу видав наказ "про організацію залучення членів військово-патріотичного руху "Юнармія" до проведення спеціальної військової операції на території України", стверджують слідчі. І хоч формально українські діти з "Молодої гвардії - Юнармії" тоді ще не були частиною всеросійського руху, вони теж пішли воювати.
На думку слідчих, дії Пудака та його підлеглих порушують не лише українське законодавство, а й міжнародні угоди. Зокрема, Женевська конвенція про захист цивільного населення забороняє будь-який тиск чи пропаганду, "спрямовану на забезпечення добровільного вступу на військову службу".
Семеро підозрюваних перебувають на окупованій території. Текст підозри опубліковано на сайті Офісу генпрокурора — це єдиний спосіб офіційно повідомити їм про обвинувачення.
Система працює досі. Червоні берети, військова форма, зустрічі з фронтовиками, навчання зі зброєю — і нові покоління дітей, яких готують до окопів.


