У колоніях окупантів зникла ветеранка “Айдару” Катерина Кузьменко. У неї розсіяний склероз

Свої.City
22 грудня 2025 13:14 Коротко
У колоніях окупантів зникла ветеранка “Айдару” Катерина Кузьменко. У неї розсіяний склероз
Катерину Кузьменко, колишню медикиню 24-го батальйону "Айдар", російський суд засудив до п'яти років колонії за участь у "терористичній організації". Жінка страждає на розсіяний склероз — хворобу, через яку й залишила службу. Від березня 2024 року від неї немає жодних звісток. Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) та "Ґрати", які досліджували цю справу.

Що відомо про Катерину

У 2014 році Катерина з родиною виїхала з окупованої Луганщини на підконтрольну Україні територію. Спочатку займалася волонтерством, а згодом пішла у військо — служила санітаркою у батальйоні "Айдар".

Контракт їй довелося розірвати через діагноз — розсіяний склероз. Це хронічне автоімунне захворювання, за якого імунна система атакує оболонку нервів, порушуючи передачу імпульсів. Хвороба впливає на зір, опорно-руховий апарат та інші системи організму. Вилікувати її неможливо, але підтримувальна терапія дає змогу жити повноцінно.

Після демобілізації жінка деякий час мешкала у Вінниці. Коли стан погіршився, вирішила повернутися ближче до рідних — у Новоайдар на Луганщині, де жили мати, вітчим-ветеран і молодший брат.

Окупація і переслідування

У березні 2022-го Новоайдар захопили російські війська. Катерина та її вітчим опинилися під наглядом окупаційних силовиків.

22 травня 2022 року слідчий так званого "МДБ ЛНР" заборонив жінці виїжджати з окупованої території. Проти неї порушили справу за участь у "терористичній організації" — саме так у 2016-му окупанти, а згодом і російський суд назвали батальйон "Айдар".

У вироку зазначено, що Катерина приєдналася до батальйону 17 серпня 2015 року "із корисливих мотивів" — нібито заради зарплати та соцгарантій. Служила санітаркою біля сіл Степне і Новоторецьке на Донеччині. 7 лютого 2017 року контракт розірвали через тяжку хворобу, яка унеможливлювала службу. Російські судді вирішили, що це сталося "за незалежних обставин", і жінка начебто знала про "терористичний характер" підрозділу.

За версією суду, Катерина підтвердила обставини справи. Свідчили також її вітчим, мати та якийсь "свідок Чернишов" — нібито мешканець Новоайдара, який бачив обох у формі з символікою "Айдару". Слідчі стверджують, що знайшли фото у формі та документи, зокрема про нагороду "Лицарський хрест добровольця", у ноутбуці жінки під час обшуку.

6 жовтня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Катерину винною й засудив до п'яти років колонії-поселення. У документі вона фігурує як громадянка Росії. У січні 2024-го апеляційний суд залишив вирок без змін.

Зникла безвісти

Відбувати покарання Катерина мала у Селезнівській жіночій колонії на окупованій частині Луганщини з 29 березня 2024 року. За російськими даними, з серпня 2025-го ця колонія нібито ліквідована. Втім, українська правозахисна організація "Нумо, сестри" стверджує, що станом на грудень установа досі діє, і там тримають українок.

Де зараз Катерина Кузьменко — достеменно невідомо. За словами одного зі звільнених із полону, є інформація, що вона досі у якійсь колонії на Луганщині й сподівається на помилування через стан здоров'я.

Конвеєр репресій

Щомісяця Південний окружний військовий суд у Ростові виносить десятки вироків за "терористичними" статтями проти українських військовополонених і ветеранів, яких затримали на окупованих територіях. Особливо це стосується "Айдару" та "Азову" — підрозділів, які Росія незаконно оголосила терористичними.

Обвинувачення складають за шаблонами, інколи з однаковими формулюваннями. Росія викрадає людей на окупованих територіях і згодом звинувачує у співпраці з українськими силами чи розвідкою. Є справи, де людей судять заочно.

Торік засуджені полонені з "Айдару" передали листа, де розповіли про тортури у Донецьку.

Батальйон "Айдар" у відповідь на один із таких вироків закликав міжнародну спільноту реагувати й "дати голос українським полоненим":

"Ці "суди" — фарс, катування — звична практика ворога, а ці вироки — черговий доказ терору, який Росія чинить проти українців. Світ має знати: це не правосуддя. Це — помста за незламність", – йдеться у повідомленні.