Росіяни вже в центрі Костянтинівки. Місто може впасти до кінця літа
Костянтинівка стала головним полем битви літньої кампанії 2026 року. Російські військові проникли в центр міста, логістика під загрозою, а командири в розмові з журналістами не приховують: часу залишається обмаль. Про ситуацію у Костянтинівці розповідає hromadske.
Кілзона від Краматорська до Костянтинівки
До повномасштабного вторгнення Костянтинівка була 70-тисячним містом — важливою частиною Краматорсько-Костянтинівської агломерації. Спочатку вона стала логістичним хабом для оборонців Бахмута та Часового Яру, а з 2026-го перетворилася фактично на фронтову лінію.
Росіяни знищують місто КАБами й артилерією, поки піхота просочується всередину. Уперше ворога фіксували в місті ще в жовтні 2025 року, але масова інфільтрація розгорнулася навесні 2026-го.
«Противник під прикриттям зелених насаджень починає просочуватися безпосередньо в місто. Його групи, які інфільтрувалися до міста, уже досить численні, і наша піхота вже веде міські бої на флангах самої Костянтинівки», — розповідає командир батальйону безпілотних систем 28 ОМБр із позивним Ярий.
Діяли росіяни за звичною схемою: формували кліщі з півночі — з боку Часового Яру та Ступочок, і з півдня — від Бересток та Іллінки. Місто поступово опинилося в мішку. Обидві основні дороги до Костянтинівки перебувають під дроновим контролем ворога. 10 червня росіян уже фіксували в Осиковому — селі за Костянтинівкою в напрямку Дружківки, що свідчить про подальше розширення їхньої присутності.
«Сама Костянтинівка перебуває в напівоточенні. Через це логістика в дуже напруженому стані: евакуація, постачання та введення нашої піхоти до Костянтинівки дуже ускладнені», — розповідає комбат Ярий.
Костянтинівка на карті, 12 червня 2026
За його словами, кілзона фактично починається ще від Краматорська. Автомобілі потрапляють під удари на виїзді з міста. Коли журналісти hromadske працювали на автошляху Н-20 у березні, вони їхали до Олексієво-Дружківки, а далі йшли пішки в бік Костянтинівки — саме так тоді пересувалися і військові. Зараз доїхати до Дружківки машиною вже складно.
Утім бійці до Костянтинівки все ще заходять.
«Логістика ще не повністю перерізана, хлопці заходять. Позиції виставляємо й полонених виводимо», — каже один із комбатів, який найближчим часом планує проводити ротацію.
Уже не інфільтрація — це спротив противника
У Костянтинівці повторюється сценарій Покровська: ворог просочується в місто, намагається розрізати його на ізольовані сектори й унеможливити організовану оборону, залишаючи українську піхоту під загрозою оточення.
За словами трьох командирів, у місто вже проникла понад сотня російських військових. Один із них вважає, що реальна цифра може сягати 250 — точно підрахувати кількість ворожих груп складно. Понад сотню піхотинців фіксують у центральній частині міста, ще один осередок — у Сантуринівці, на північному сході Костянтинівки.
«Противник вклинився в центр міста. Це вже не інфільтрація — це спротив противника», — констатує один з офіцерів.
Варто зазначити: коли в Покровську кількість проникших росіян перевищила 250 осіб, Сили оборони вже не змогли вибити ворога. Костянтинівка приблизно вдвічі більша за Покровськ, тому ця паралель не є абсолютною, але вона тривожна.
Костянтинівський напрямок, березень 2026 року
Росіяни просуваються малими групами, використовуючи посадки й природні укриття, переходячи від однієї проміжної точки до іншої. Із південного боку через ферми й лісосмуги вони заходять із Берестка через Іллінівку просто в Костянтинівку.
«Переважно заходять по одній людині. Це відбувається приблизно раз на шість-сім годин. Зазвичай той, хто заходить, уже поранений. Якщо його не встигають ліквідувати або він не натрапляє на наші позиції, то намагається просуватися далі», — розповідає один із командирів.
Річка Кривий Торець ділить місто навпіл і є природною перешкодою. На південь від неї росіяни, за словами офіцерів, уже переважають — ключові бої зміщуються на північ міста.
Ситуацію додатково ускладнив слабкий фланг новоствореної 156-ї механізованої бригади, через позиції якої, на думку досвідчених командирів, росіяни й проходять найактивніше.
«Зайшла 156-та бригада в Костянтинівку. У них один стрим із "мавіків". Зрозуміло, що через них пройшли, — каже командир роти з іншої бригади. — Нові підрозділи — проблема номер один. Людей, яких набирають, краще було б розподіляти до старих бригад. До того ж корпусні частини теж набирають людей, які часто не знають, що робити».
Інший співрозмовник додає: командування знає маршрути, якими росіяни заходять у місто, і вони часто проходять саме через ділянки 156-ї бригади. Однак там бракує постійного спостереження з дронів і належного розподілу ресурсів безпілотних підрозділів.
Костянтинівський комбригопад
На тлі важких боїв командування почало змінювати командирів бригад, які утримують цей напрямок. Зі 156-ї бригади звільнили Юрія Гупалюка — його місце посів Артем Банник, колишній начальник штабу 117-ї важкої механізованої бригади.
У 28 ОМБр полковника Анатолія Куликівського замінив підполковник Богдан Курас, який раніше служив у 57-й бригаді — як і командир 19-го армійського корпусу Олександр Бакулін. Саме 19-й корпус відповідає за оборону Костянтинівки.
Двоє офіцерів припускають, що причиною усунення Куликівського стала особиста напруга між ним і Бакуліним.
«Характером не зійшовся з Бакуліним», — пояснює один зі співрозмовників.
Куликівському запропонували очолити нову 160-ту бригаду. Окрім кадрових змін, угруповання «Схід» проводить додаткові перевірки в підрозділах, які обороняють Костянтинівський напрямок: з'ясовують, чи справді існують позиції, про які звітують командири на місцях. Це свідчить про те, що командування не задоволене станом справ і шукає системні проблеми.
«Втратити Костянтинівку цілком реально»
Захисники поки не встигають нейтралізовувати всіх ворожих бійців, що просочуються в місто. На зачистку до недавнього часу кидали ті самі підрозділи, що утримують передній край, — лише зараз заходять додаткові штурмові сили.
«Місто реально зачистити. Але зараз ми вбиваємо росіян менше, ніж їх заходить. Доки не переріжемо цей маршрут, ситуація не зміниться», — каже один із військових.
Навколо все укутане оптоволокном, Костянтинівський напрямок, березень 2026
Офіцери одностайні в одному: вирішальним стане правильний розподіл сил.
«Багато що залежить від того, наскільки ми зможемо протидіяти цій інфільтрації. Підрозділи, які займаються обороною переднього краю, по суті, не повинні ще й проводити ударно-пошукові дії. Їхній ресурс і так повністю залучений до утримання позицій.
Якщо одні підрозділи проводитимуть ударно-пошукові дії, а інші триматимуть передній край, тоді, думаю, все буде нормально. Але якщо розпорошувати сили й змушувати одні й ті самі підрозділи виконувати все одночасно, це закінчиться тим, що противник просто просочуватиметься й накопичуватиме сили.
По суті, так само було з Покровськом, Авдіївкою та іншими містами», — зазначає один з офіцерів.
Майбутнє міста, на думку командира роти, врешті-решт залежатиме від того, «які сили та засоби готовий виділити Сирський, щоб утримати Костянтинівку».
Один із комбригів не приховує песимізму: «Враховуючи, як там активно розвиваються події, із часом проблем лише більшатиме. До кінця літа втратити Костянтинівку цілком реально. Противник тисне дуже сильно».
Водночас частина командирів бачить вихід і пропонує нестандартний, але прагматичний сценарій: не намагатися вибити ворога за будь-яку ціну, а оточити й виснажити його всередині міста.
«Ми здатні посадити їхнє угруповання на голодний пайок. У тих будинках, де вони сидять, уже майже нічого їсти. Піхоту я б у місто не заводив.
У Костянтинівці є природна лінія оборони — яр, який фактично розділяє місто. За ним — відкриті поля й велика кількість інженерних загороджень. Якщо забезпечити ізоляцію Костянтинівки, російські підрозділи можуть опинитися в пастці. З міста можна зробити кілзону. Трагедії тут немає. Головне — берегти наших людей і завдавати противникові максимальних втрат», — зазначає командир роти однієї з бригад.
Якщо Костянтинівка впаде, росіяни відкриють собі шлях на Дружківку, а далі — на Краматорськ і Слов'янськ, які Путін давно визначив як стратегічні цілі.
Свої в Telegram 
