Допомога від держави волонтерам, які постраждали від війни. Хто може претендувати на виплати
В Україні готують зміни до урядової постанови, яка регулює виплати волонтерам з інвалідністю та родинам загиблих волонтерів. Нові правила мають розширити коло людей, які зможуть отримати допомогу від держави. Про це повідомив голова правління благодійної організації “Координаційний гуманітарний центр” Євген Коляда в коментарі виданню ZMINA.
Йдеться про зміни до постанови Кабінету Міністрів № 604. Вона діє з 2015 року і визначає, хто може отримати одноразову грошову допомогу, якщо волонтер загинув або отримав інвалідність під час волонтерської діяльності.
За словами Євгена Коляди, за понад десять років дії цієї постанови допомогу змогли отримати лише близько 40 людей.
“Це красномовно свідчить про те, наскільки чинний механізм є недієвим і недоступним для тих, хто на неї заслуговує. Реалії змінилися кардинально, а постанова залишалася практично незмінною”, – зазначив Коляда.
Одна з головних змін — розширення переліку волонтерів, які матимуть право на виплати. Нині документ передусім стосується тих, хто допомагав військовим формуванням і правоохоронним органам. Натомість до нього хочуть додати волонтерів, які займаються гуманітарним реагуванням і допомагають цивільним.
Після початку повномасштабного вторгнення тисячі волонтерів евакуйовували людей із зон бойових дій, доставляли гуманітарну допомогу до прифронтових громад, підтримували постраждалих від російських атак. Але якщо такі волонтери гинули або отримували інвалідність, вони чи їхні родини часто не могли розраховувати на державну підтримку.
“Вони робили це не в погонах і не за наказом, але під тими самими ударами й з тим самим ризиком для життя”, – наголосив він.
Також у проєкті змін пропонують розширити перелік документів, якими можна підтвердити волонтерську діяльність. Зараз основним доказом часто є свідчення командира військового підрозділу. Для гуманітарних волонтерів це створює проблему: вони можуть працювати на евакуаціях, у прифронтових громадах чи з цивільними, але не мати такого підтвердження.
Після змін доказом зможуть бути документи від державних органів, ДСНС, обласних військових адміністрацій, неприбуткових організацій, а також договори про волонтерську діяльність.
Ще одна зміна стосується того, хто прийматиме заяви на виплату допомоги. Замість Міністерства у справах ветеранів цим має займатися Національна соціальна сервісна служба України.
У постанові також планують змінити підхід до територій, де волонтери можуть претендувати на виплати. Замість прив’язки до зон проведення.ю наприклад, АТО та ООС, хочуть використовувати ширше формулювання — території, де ведуться або велися бойові дії, а також тимчасово окуповані Росією райони.
Нині проєкт постанови ще погоджують із зацікавленими сторонами. Після цього його мають узгодити центральні органи виконавчої влади й винести на розгляд уряду.
“Кожен тиждень зволікання – це ще один волонтер або родина загиблого, яка не може отримати допомогу, на яку заслуговує”, – підкреслив Коляда.
Він наголошує: суспільна увага до цієї ініціативи важлива, бо саме публічний контроль може допомогти не затягувати ухвалення змін.
“Волонтери, які щодня ризикують життям, заслуговують не на декларації, а на реальний, дієвий і доступний захист з боку держави”, – додав голова правління Координаційного гуманітарного центру.


