Путін вважає, що завершення війни без захоплення Донбасу загрожуватиме його життю — The Economist

Чому Путін може посилити війну проти України

Російська армія вже кілька років не може досягти вирішального успіху на фронті та щомісяця втрачає десятки тисяч військових убитими й тяжко пораненими. Війна перетворилася на виснажливе протистояння із застосуванням безпілотників і ракет, яке завдає величезних руйнувань Україні, але водночас дедалі відчутніше б’є по самій Росії.

Українські дрони атакують російські нафтопереробні заводи, логістичні центри та склади великих компаній. Разом з обмеженнями доступу до інтернету, які запроваджують російські спецслужби, ці удари руйнують створене Кремлем відчуття, що війна не впливає на повсякденне життя більшості росіян.

За даними незалежного «Левада-Центру», 57% опитаних росіян називають ситуацію у країні напруженою. Серед причин вони згадують війну, велику кількість загиблих, мобілізацію, атаки дронів і відсутність зрозумілого майбутнього. Довіра до телевізійної пропаганди падає, а рейтинг схвалення Путіна знижується.

Російські еліти вважають затяжну війну провалом

Ще більше невдоволення, за інформацією видання, накопичилося серед російських еліт. Їх непокоять не лише економічні проблеми або відсутність значних перемог на фронті, а й змарнований час.

Один зі співрозмовників The Economist пояснив, що майже п’ять років війни сприймаються як провал незалежно від того, чим вона завершиться. Інший представник російської еліти заявив, що серед впливових людей посилюється відчуття, ніби «цар голий».

Водночас нинішні економічні та політичні проблеми поки не становлять безпосередньої загрози для російського режиму. Кремль має достатньо ресурсів і потужний репресивний апарат, щоб продовжувати війну. Однак для Путіна важливо не допустити, щоб його почали сприймати як слабкого правителя, який не зміг досягти заявлених цілей.

За словами джерела видання, Путін може вважати, що завершення війни без захоплення принаймні всієї території Донецької та Луганської областей створить загрозу його владі й навіть життю. Під час війни він нібито сказав кільком наближеним: «Вони мене повісять».

Росія може кинути на фронт ще до 400 тисяч людей

Одним зі сценаріїв ескалації може стати різке збільшення кількості російських військових на фронті. За даними російських джерел, Путін готовий кинути у війну ще від 300 до 400 тисяч людей.

Оголошувати нову хвилю мобілізації для цього Кремлю не обов’язково. Перший указ про мобілізацію у Росії офіційно не скасували. Додаткових військових можуть набирати за допомогою тиску і примусу на рівні регіонів. Це дозволить Кремлю перекласти відповідальність на місцеву владу та не допустити одночасного спалаху невдоволення по всій країні.

Нову систему набору, за інформацією The Economist, уже випробовують у Пензенській області, приблизно за 750 кілометрів на південний схід від Москви.

Під загрозою знову опиниться енергетика України

Ще один очікуваний напрям ескалації — масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Російське міністерство оборони 30 серпня заявило про підготовку такого удару.

Для України ця загроза не є новою. Росія вже неодноразово намагалася зруйнувати енергосистему, залишити міста без світла і тепла та зламати волю українців до спротиву. Нові удари можуть стати частиною масштабної зимової кампанії.

22 серпня Путін уперше за тривалий час публічно відреагував на атаки українських дронів по російських НПЗ і логістичних об’єктах. Він звинуватив Україну у відкритті «скриньки Пандори» та пригрозив ударами по найбільш чутливих секторах української економіки.

Того самого дня під час виступу перед представниками партії «Єдина Росія» він відкинув можливість завершення війни.

«Спеціальна військова операція триває. Ми рухатимемося тільки вперед», — заявив Путін.

Росія може посилити диверсії у країнах Європи

Західні розвідки також очікують активізації гібридної війни проти союзників України. Росія може влаштовувати диверсії на маршрутах, якими з Європи доставляють військову допомогу, а також атакувати підприємства, що виробляють зброю та іншу продукцію для української армії.

Ознаки такої загрози вже помітні. Словаччина 25 серпня заявила, що зірвала спробу підпалу заводу з виробництва дронів. Німеччина готується звинуватити Росію в атаці безпілотника на аеропорт Лейпцига 4 серпня. Румунія повідомила про знищення російського морського дрона, який атакував бурову платформу в її територіальних водах.

Фінляндія тим часом попросила допомоги шведської авіації та військових кораблів для спостереження за кордоном із Росією.

Попри це, західні спецслужби поки не вважають, що Путін прагне прямого військового зіткнення з НАТО. Найімовірніше, Кремль діятиме методами, які дозволяють завдавати шкоди союзникам України, але уникати відкритої війни з Альянсом.

Ескалація не розв’яже проблем Росії

Джерела видання наголошують, що продовження війни за нинішнім сценарієм невигідне Кремлю: воно поглинає економічні ресурси та зменшує політичний капітал Путіна. Однак завершити війну без результату, який можна представити росіянам як перемогу, він також не готовий.

Саме тому ескалація може здаватися Кремлю способом вирватися із глухого кута. Водночас збільшення армії, масовані удари по Україні, диверсії у Європі та нові репресії всередині Росії не розв’яжуть жодної з її проблем. Ці дії лише збільшать кількість жертв і посилять нестабільність як у самій РФ, так і за її межами.

Плани захопити Донбас до осені

Водночас у травні, високопоставлені військові командири Росії переконали диктатора Володимира Путіна, що окупанти зможуть захопити всю територію Донбасу до осені 2026 року. Після того Путін планує посилити свої територіальні вимоги, повідомляв Financial Times із посиланням на наближені до Кремля джерела та дані української розвідки.

За словами двох осіб, які спілкуються з Путіним, він дедалі більше зациклюється на захопленні Донбасу, хоча раніше, на різних етапах війни у приватних бесідах він висловлював готовність заморозити бойові дії на нинішніх лініях фронту.

Порожні вулиці, парки й сліди обстрілів. Як виглядає Краматорськ сьогодні

Які є державні програми підтримки для ВПО — житло, компенсації, виплати

Що відбувається з житлом в окупації — нові реєстри та списки "безхазяйного" житла за серпень 2026