У розбитому під’їзді лишилися удвох. Як дві подруги виживають у Новодонецькому

Російська армія тричі атакувала будинок, у якому живуть жінки.

«17 вересня був перший приліт, 6 жовтня — другий. А 23 квітня — третій», — згадує Ірина.

Після обстрілів у квартирі Наталії вилетіли вхідні двері та вікна, а від лоджії майже нічого не залишилося.

«Ось, будь ласка. Була лоджія, а тепер її немає. У спальнях я закрила вікна — в одній спальні й у другій», — розповідає Наталія.

Наталія показує свою лоджіюАвтор: "Суспільне Донбас"

На початку липня в будинку зникла електрика. Воду в селищі подають лише двічі на день — по дві години. Їжу Наталія готує на маленькому газовому пальнику.

«Ось газова горілка з газовим балончиком. Користуємося тільки нею. Балончика вистачає максимум на дві години. У ковшику щось приготував, закип'ятив чаю, усе перелив у термос, щоб зайвий раз не витрачати газ. Такий балончик коштує 85 гривень. Ось так і живемо», — розповідає Наталія.

Розрадою для жінки залишаються книжки та кішка Дуня. Телефон і ліхтарик вона заряджає там, де ще є електрика.

ДуняАвтор: "Суспільне Донбас"

«Кішку звати Дуня. Читаємо книжки. У мене велика бібліотека. Заряджу ліхтарик разом із телефоном і читаємо при світлі ліхтарика, граємося з Дунькою. Так і живемо», — говорить Наталія.

З вікон її квартири видно вирву після одного з російських ударів. Саме третій обстріл, за словами жінки, остаточно понівечив будинок.

Вид з вікна Наталії на НоводонецькеАвтор: "Суспільне Донбас"

«Он там був приліт, бачите воронку. Туди прийшовся третій удар, і після нього нам уже остаточно все зруйнувало. Просто тримаємося, не знаю… Якось… Сподіваюся, що я виживу в усьому цьому і ще побачу своїх онуків», — каже Наталія.

Квартира Ірини також розбита. Зруйновану лоджію вона жартома називає «VIP-зоною». У помешканні не залишилося жодного цілого вікна.

«Балконного блока взагалі немає. Бачите, де були двері — тепер усе відкрите», — показує свою квартиру місцева жителька.

На кухні Ірина зберігає запаси води та сухарів. За час життя без електрики вона навчилася пересуватися квартирою навіть у повній темряві.

ІринаАвтор: "Суспільне Донбас"

«Я вже орієнтуюся, як сліпа. Уже спокійно ходжу, знаю, куди заходити і як пройти. Так само і в тій спальні. Ви ж бачите, що всюди прибрано, нічого зайвого немає. Заходиш і спокійно ходиш», — розповідає Ірина.

Попри небезпеку, жінки не планують евакуюватися. На пенсію у шість тисяч гривень вони не можуть орендувати житло в іншому регіоні. Під час обстрілів Наталія та Ірина ходять до підвалу сусіднього будинку.

«Ні, я залишуся тут, бо будемо якось виживати, намагатися. Мені поки що нікуди їхати. Ходимо до підвалу в сусідньому будинку. Від уламків він нас врятує, але думаю, що якщо станеться щось серйозне, то й підвал нас не врятує», — каже Наталія.

За даними мапи DeepState, від Новодонецького до лінії фронту — близько 30 кілометрів.

Донецьк очима хлопця, який прожив 11 років в окупації. 365 днів він живе у вільній Україні

Електронна довідка, житло і захист за кредитами. Що зміниться для ВПО з 22 жовтня 2026 року

Соловйов пропонує вивезти українців з окупованих територій до Сибіру. Йдеться про сотні тисяч людей