Загиблому пошуковцю Олексію Юкову посмертно присвоїли звання Героя України

На момент публікації допису указ про присвоєння звання ще не оприлюднили на офіційному сайті президента. На офіційному сайті Президента України електронна петиція про присвоєння Олексію Юкову звання Героя України посмертно за лічені дні зібрала 28 650 підписів. Це перевищує необхідний для її розгляду поріг у 25 000 голосів.

«Олексію Юкову присвоєно звання Героя України посмертно. Дякую всім, хто підписав петицію, лайкав та робив репости», — повідомив журналіст Олександр Качура.

Хто такий керівник пошукової групи «Плацдарм»

З початком російської агресії у 2014 році «Плацдарм» став однією з перших груп в Україні, яка почала шукати й евакуювати тіла загиблих безпосередньо в зоні бойових дій. 2 травня 2014-го, коли бойовики збили під Слов'янськом два українські гелікоптери, забирати тіла поїхала саме команда Олексія Юкова. Під час окупації міста він нікуди не виїхав і продовжував роботу. За передачу тіл українських військових бойовики «ДНР» звинуватили його у зраді й винесли смертний вирок. Його відвезли «на підвал» — і лише втручання впливових осіб в останній момент (за деякими свідченнями, пов'язане з Ігорем Гіркіним) урятувало йому життя.

Згодом Олексій працював у складі відомої волонтерської місії «Чорний тюльпан». Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року «Плацдарм» діяв самостійно, тісно співпрацюючи з Генеральним штабом ЗСУ в межах гуманітарної місії «На щиті», з Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, поліцією та іншими структурами.

Команда працювала на найнебезпечніших ділянках — під Іловайськом і Дебальцевим, біля Слов'янська, у Лиманській громаді та інших «гарячих» точках. Вони піднімали тіла українських захисників, цивільних і російських військових — останніх для подальшого обміну. За різними оцінками, лише від початку повномасштабної війни група повернула від півтори до понад трьох із половиною тисяч тіл. Юков не раз повторював, що для нього не існує «безвісти зниклих»: кожен заслуговує повернутися додому з іменем.

Ця робота коштувала йому здоров'я. Він втратив око, пережив численні поранення, кілька разів міняв транспорт, знищений обстрілами. Але зупинятися не збирався. «Поки я живий, я буду шукати», — казав він.

Біографія Олексія Юкова

Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року у Слов'янську на Донеччині. Його дитинство минуло у звичайному промисловому місті сходу України — і саме там він уперше побачив смерть і сліди війни не на екрані й не на книжкових сторінках, а на відстані витягнутої руки. Йому було близько восьми, коли вони з другом натрапили на будівельний майданчик майбутньої лікарні: бульдозери розрили старий цвинтар. Перед очима дитини лежали кістки, черепи, зотлілий одяг, розтрощені труни. Ця картина закарбувалася назавжди.

У дванадцять-тринадцять старший брат узяв його до лісу біля села Богородичне під Слов'янськом. Там, на місцях боїв Другої світової, серед зелені проступали білі плями — кісткові рештки радянських і німецьких солдатів, розкидані каски, боєприпаси. Ліс білів від кісток. Тоді ж Олексій побачив і тих, хто мародерив останки. Це стало точкою неповернення: підліток зрозумів, що до загиблих можна й треба ставитися інакше — гідно. Відтоді він почав займатися пошуковою справою: разом із рідними та першими однодумцями брав участь у розкопках на місцях боїв Першої та Другої світових воєн, піднімав і перепоховував останки.

Олексій Юков

Паралельно Олексій жив спортом. Він став майстром спорту з тайського боксу, очолював місцеві федерації, заснував клуб «Боєць» і тренував дітей та молодь; його вихованці неодноразово вигравали чемпіонати України. Заняття проходили у спорткомплексі «Енергетик» у Миколаївці. Спорт залишався важливою частиною його життя навіть тоді, коли війна перекроїла все повсякдення. Двоє його учнів згодом прийшли до пошукової команди.

Як загинув Олексій Юков

5 серпня загинув відомий пошуковець тіл загиблих на війні, керівник Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм» Олексій Юков. За словами Вадима Ляха, міського голови Слов'янська, де і жив Олексій, це трапилось на Лиманщині. Автівка Юкова наїхала на міну, коли той повертався із чергової місії. Йому було 40 років.

Росіяни зранку вдарили дроном по магазину "Аврора" у Слов'янську, там вже були люди. Що відомо

Перевіряють місця «флаговтиків» і місцевих. Як «Карпатська Січ» зачищає Костянтинівку

Наші вдома. З російської неволі повернулися 103 українських захисника