«Коли я повернусь додому». 10 українських музикантів родом зі сходу, яких варто послухати

MOLODI — Маріуполь

Альтпоп-дует Кирила Рогового та Івана Степаніщева. Музиканти познайомилися ще в рідному місті, де грали на вулицях і виступали на локальних майданчиках. У першому складі був також Микита Леонтьєв, який згодом розпочав сольну кар'єру під псевдонімом ENLEO. Після переїзду до Києва Кирило та Іван продовжили вдвох: самі пишуть пісні, створюють аранжування і займаються саундпродюсуванням.

Дует MOLODI

Ширша аудиторія дізналася про гурт у 2022–2023 роках після пісень «Біль», «Дім», «Не забуду» та «Допоможіть». У 2025-му дует став одним із головних відкриттів Нацвідбору на «Євробачення»: композиція My Sea принесла їм друге місце. Пісня присвячена Азовському морю і Маріуполю, але музиканти свідомо уникали прямого опису війни — говорили про втрачений дім через особисті образи й пам'ять. У 2025–2026 роках MOLODI співпрацювали з Машею Кондратенко та GRISANA і вдруге подалися на Нацвідбір.

Звучання — мелодійний альтпоп з електронікою, гітарами та виразною романтичною складовою. Маріупольська тема не обмежується однією композицією: море, вулиці, дім і пам'ять про довоєнну молодість постійно повертаються в текстах.

Що послухати: «Моє море», «Дім», «Біль».

ENLEO — Маріуполь

Сценічне ім'я Микити Леонтьєва — співака, гітариста та автора пісень. Музикою почав займатися ще підлітком, грав у маріупольському гурті SunScream, потім долучився до створення MOLODI. У 2021 році взяв участь у «Голосі країни», а згодом вирішив будувати сольну кар'єру.

ENLEO

Першу велику популярність отримав у TikTok та Instagram завдяки українським перекладам світових пісень: його версії Sweater Weather гурту The Neighbourhood та Another Love Тома Оделла набрали мільйони переглядів. Після цього перейшов від каверів до авторської музики. У 2023 році випустив дебютний альбом «Молодість» із дев'яти пісень. Однойменний трек і кліп присвятив другові з Маріуполя Данилу Сафонову, який загинув на війні.

У музиці поєднані попрок, ліричний поп і сучасні електронні аранжування. Одна з ключових пісень — «чорнеморе», написана після втрати Маріуполя. Але артист не замикається на воєнній темі: співає про перше кохання, дорослішання, психічний стан і життя покоління, молодість якого припала на велику війну.

Що послухати: «чорнеморе», «Вальс під вибухи», «Психічне порушення».

Promsonya — Костянтинівка

Родинний проєкт Софії та Івана Пилипенків. Софія пише тексти, співає і грає на гітарі, батько Іван відповідає за аранжування та саундпродюсування. Проєкт виник у 2020 році, коли Софія повернулася до Костянтинівки під час карантину. Перші пісні записували в саморобній студії в кабінеті Івана в місцевому палаці культури.

Promsonya

У 2021 році вийшов дебютний мініальбом L'abri côtier з відсиланнями до світової літератури і камерним звучанням на межі інді-попу, фолку та бедрум-попу. Софія пояснювала, що «бедрум-поп» описує не стільки жанр, скільки спосіб роботи: музику створювали фактично вдома, удвох і з мінімальним набором обладнання. Того ж року вони записали з OTOY пісню «Натхнення».

Після повномасштабного вторгнення родина виїхала до Львова. У наступних роботах стало більше тривоги, соціального контексту та рефлексій про схід України. Пісня «2012» пов'язана зі звуками обстрілів біля селища Шуми, а «Ганчірка» вийшла значно гострішою за ранні ліричні композиції. Софія також публічно говорить про українську Донеччину і руйнує стереотипи про регіон.

Що послухати: «2012», «Натхнення»

Stas Koroliov — Авдіївка

Музикант, композитор і саундпродюсер. До сольного проєкту був учасником електрофолькового дуету YUKO, створеного разом із Юлією Юріною: гурт поєднував електроніку з українським фольклором, виступав на великих фестивалях і дійшов до фіналу Нацвідбору-2019.

Stas Koroliov

У 2021 році вийшов дебютний сольний альбом «О_х» — емоційно напружена робота на межі джаз-року, електроніки, хіп-хопу та театрального перформансу. Пісні мали автобіографічний характер: психічний стан, залежності, стосунки, самоідентифікація. Живі концерти Корольова будуються як цілісні аудіовізуальні вистави з імпровізацією, світлом і різкими змінами стилів.

Після початку повномасштабного вторгнення музикант відмовився виконувати частину матеріалу «О_х»: попередні тексти більше не відповідали його внутрішньому стану. Нову музику він почав створювати під впливом війни та втрати Авдіївки. У 2024 році випустив Round 2: «Цифровий утікач», а у 2026-му — альбом «Кожен раз вперше».

Що послухати: «Який день війни», «Кав'ярня»

Alice Change — Донецьк

Сценічне ім'я Тетяни Коноваленко. Вона навчалася естрадного вокалу та фортепіано, після дев'ятого класу вступила до Донецького музичного училища на оперний спів. Після окупації міста спочатку залишалася там і продовжувала навчання. Наприкінці 2016 року виїхала до Києва для участі у «Голосі країни» й вирішила не повертатися.

Alice Change

Перші сольні роботи — похмурий попрок про депресію, самотність і складні стосунки. Впізнаваність принесла пісня «Не вистачає кисню», популярна в TikTok після початку вторгнення. У 2023 році вийшов альбом ALICE CRINGE, у 2024-му — концептуальна платівка ALICE REVENGE, а у 2025-му артистка різко змінила образ і звучання в ALICE CHALLENGE: від важкого альтернативного року до яскравого каваї-попу з іронічними текстами й естетикою інтернет-культури.

Попри зміну стилю, тема Донецька залишається особистою. У лютому 2026 року вийшла «Коли я повернусь додому» — в основі конкретні спогади: абрикоси під вікном, поле дорогою до школи і мама, яку артистка не бачила понад шість років. У кліпі Донецьк показаний як простір дитинства, а не абстрактне окуповане місто.

Що послухати: «Коли я повернусь додому», «Не вистачає кисню».

Oi FUSK — Донецьк

Експериментальний музикант, реп-виконавець, диджей і продюсер, справжнє ім'я — Микита Мосякін. У 2014 році виїхав з окупованого міста до Харкова, згодом оселився в Києві. Музикою почав серйозно займатися приблизно у 18 років, використовуючи її як спосіб говорити про власні емоції та стани. Заснував формацію GRVGRV, навколо якої об'єдналися представники незалежної електронної та хіп-хоп-сцени.

Oi FUSK

Його творчість важко обмежити одним жанром: альтернативний реп, електроніка, інді, гітарна музика та експериментальний поп. Тексти — про любов і ненависть, самосприйняття, внутрішню свободу та бажання бути незалежним. Після повномасштабного вторгнення виконавець повністю перейшов на українську мову, а у 2025 році випустив дебютний повноформатний альбом «ЛЮ», де реп поступився мелодійнішому й особистішому матеріалу.

Додаткову впізнаваність йому приніс вихід гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl: кілька його пісень увійшли до великої української радіодобірки й звучать із приймачів у різних локаціях. Для музиканта з Донецька участь у проєкті про український схід стала символічною.

Що послухати: альбом «ЛЮ».

ін8ерсія (раніше sucilna_nevdacha.exe) — Донецьк

За проєктом стоїть Надія Печуркіна — співачка, авторка пісень і музикантка. Вона жила в Донецьку до сьомого класу й навчалася в музичній школі за класами вокалу та фортепіано. У 2014 році разом із сестрою виїхала до Києва, щоб та склала ЗНО. Родина розраховувала повернутися за два тижні, але через окупацію цього так і не сталося.

Надія Печуркіна

Перші пісні виходили під назвою sucilna_nevdacha.exe. У 2022 році вийшов мініальбом «Серце випаде з ребер», у 2023-му — альбом «Перша зірка в небі». Раннє звучання сформувалося на перетині бедрум-попу, інді та авторської пісні, а тексти відзначалися максимальною відвертістю: самотність, неприйняття, невдалі стосунки, психічний стан і пошуки відчуття дому.

Згодом проєкт почав використовувати назву «ін8ерсія». Донецьк у творчості Надії присутній переважно через тему втраченого дому: це не прямі описи міста, а досвід людини, яка в дитинстві раптово втратила звичне середовище.

Що послухати: «падаю вниз», «лю біль <3».

NAZVA — Горлівка та Львів

Дует Павла Гоца зі Львова та Ярослава Яровенка з Горлівки. Ярослав народився в родині вчительки музики та викладача історії, з трьох років навчався грати на скрипці. Після окупації Горлівки у 2014 році родина виїхала спочатку до Бахмута, а пізніше — до Львова, де він навчався в музичному училищі та консерваторії, грав на вулиці й долучився до кількох колективів.

NAZVA

Гурт виник у 2019 році. Спершу Павло та Ярослав створювали аудіовізуальні вистави про представників Розстріляного відродження, а потім перейшли до власних пісень. Свій стиль вони назвали альтернативним етноартгаусом: контрабас, альт, клавіші, фольклорні мотиви, театральний вокал та електроніка. У 2022 році вийшов дебютний альбом NAZVA, а пісня «Сіґеле-міґеле» стала вірусною. У 2024-му дует брав участь у фіналі Нацвідбору з піснею SLAVIC ENGLISH.

Окреме місце в репертуарі посідає композиція «Донбас», де особиста історія Ярослава поєднана із загальним досвідом вимушеного переселення. Гурт називає себе галицько-донбаським: схід і захід України не протистоять один одному, а можуть створювати спільну сучасну культуру.

Що послухати: «Донбас», «Сіґеле-міґеле», SLAVIC ENGLISH

E.K.A — Сіверськодонецьк

Проєкт співачки Катерини Бойко. Перші релізи були ближчими до естради, house, deep house та R&B: дебютну композицію «Танці на воді» вона записала разом із DJ Sheemy, а кліпи на «Топлес», «ТиОс» і «Ніццу» транслювали українські музичні телеканали. Згодом Катерина відчула, що естрадний образ їй не відповідає, і перейшла до рокового звучання.

E.K.A

Гурт сформувався у 2021 році, незадовго до повномасштабного вторгнення. У новому форматі співачка почала поєднувати попрок із соціальними та патріотичними текстами. E.K.A виступає в Україні та Європі, організовує благодійні концерти й передає кошти на підтримку війська: під час одного з турів у Литві музиканти зібрали гроші на три автомобілі для ЗСУ.

У 2024 році вийшла «Я хочу додому» — пісня, пов'язана зі зруйнованим і окупованим Сіверськодонецьком. Востаннє Катерина була вдома в листопаді 2021 року. Після початку вторгнення її батьки п'ять тижнів переховувалися в підвалі під обстрілами, перш ніж змогли виїхати. Співачка каже, що мріє дати у звільненому Сіверськодонецьку найважливіший концерт свого життя.

Що послухати: «Я хочу додому», «Світанок», «Я зустріну тебе на порозі»

Krueger — Луганськ

Музичний псевдонім Іллі — диджея, продюсера та куратора, який нині працює в Києві й належить до української незалежної електронної сцени. На відміну від більшості виконавців у цьому списку, він не будує творчість навколо традиційного пісенного формату: головний матеріал для нього — звук, ритм, фрагменти записів навколишнього середовища й робота з атмосферою.

Illia Krueger

У сетах і авторських композиціях він поєднує танцювальну електроніку з ембієнтом, експериментальними структурами та нетанцювальною музикою. Ілля також веде на Gasoline Radio програму «Рефлекторій», присвячену польовим записам, «законсервованому» звуку та музиці, яку рідко можна почути у звичайному клубному ефірі.

У 2025 році він виступав на київському фестивалі незалежної культури «На вулиці Брудного Пса». Публічної біографічної інформації про нього поки небагато — це радше андеграундний кандидат, якого варто окремо запросити на інтерв'ю про луганський досвід, евакуацію та формування електронної сцени після 2014 року.

Аудіоверсія щоденника Катерини Савенко з Маріуполя доповнить інсталяції на Венеційському кінофесті

Пропаганда, що працює на десятиліття вперед. Що приховує російський серіал «Марік»

«Тьотя Суп». В Україні знімуть фільм про маріупольку, яка готувала їжу під час облоги на «Азовсталі»