На Львівщині залишилися працювати 172 релоковані підприємства. Як громади допомагають бізнесу

Свої.City
Сьогодні о 11:21 Коротко
На Львівщині залишилися працювати 172 релоковані підприємства. Як громади допомагають бізнесу
За час повномасштабної війни на Львівщину за державною програмою релокували 243 підприємства. Нині 172 із них продовжують працювати в області, а 57 компаній перереєструвалися у місцевих громадах. Про це в інтерв’ю СВОЇ розповів начальник відділу інвестиційної політики департаменту економічної політики Львівської області Назарій Мінзяк.

За його словами, основною метою релокації було зберегти українські підприємства та робочі місця.

«Основний плюс у тому, що ми зберегли людям роботу і зберегли бізнеси. Це й було головною метою релокації».

Скільки підприємств залишилося на Львівщині

За програмою підтримки Міністерства економіки на Львівщину протягом дії воєнного стану перевезли 243 підприємства. Станом на зараз 172 із них залишилися працювати в області.

Із цих компаній 57 перереєструвалися в одній із громад Львівщини. Це приблизно третина підприємств, які продовжують працювати в регіоні.

«Усі інші залишаються зареєстрованими у своїх громадах і регіонах, звідки до нас прибули. Це так званий патріотизм. Податки вони частково сплачують там, а частково — тут», — пояснив Назарій Мінзяк.

Половина релокованих підприємств розмістилася на території Львівської міської громади. Інша половина обрала решту громад області.

Зокрема, у Дрогобицькій громаді розмістилися 15 підприємств, у Самборі — п’ять. Від одного до трьох підприємств також прийняли невеликі громади поблизу великих міст.

Від початку 2022 року з Донеччини виїхали 11,2 тисячі підприємств і ФОПів

На тлі російського наступу та регулярних обстрілів бізнес продовжує залишати Донецьку область. Лише за перше півріччя 2026 року з регіону релокувалися майже 1,1 тисячі суб’єктів господарювання — підприємств і фізичних осіб-підприємців.

Загалом від початку 2022 року з Донеччини виїхали вже 11,2 тисячі суб’єктів господарювання. Про це йдеться у прогнозі обласного бюджету Донецької області на 2027–2029 роки, який схвалила Донецька обласна державна адміністрація.

У ДонОВА зазначають, що внаслідок релокації бізнесу в регіоні скорочується кількість платників податків. Станом на 1 липня 2026 року на Донеччині залишалися зареєстрованими 3 552 юридичні особи — платники податків. Це на 20,5% менше, ніж роком раніше.

Кількість фізичних осіб-підприємців за рік зменшилася на 24,3% — до 16 521.

Релокація допомагає підприємствам зберегти виробництво та робочі місця, однак громади, з яких виїжджає бізнес, втрачають платників податків. Частково зменшити ці втрати можуть компанії, які після переїзду не змінюють місце реєстрації та продовжують сплачувати податки у своїх регіонах.

Що місцеві громади отримують від релокованого бізнесу

Якщо компанія перереєстровується на новому місці, громада отримує надходження від сплачених нею податків. Однак навіть без перереєстрації підприємство створює робочі місця та виплачує зарплати місцевим жителям.

«Якщо підприємство не перереєстроване, воно все одно працює на території громади. Там створюються нові робочі місця, люди отримують гідну заробітну плату».

За словами Назарія Мінзяка, одне робоче місце на новому виробництві сприяє появі ще трьох суміжних робочих місць в інших сферах.

Прихід релокованих компаній також збільшив попит на нерухомість, виробничі приміщення та інфраструктуру.

«Львів ніколи не був дешевим. Ціни у Львівській області завжди були частково наближені до київських. Коли сюди почали приїжджати підприємства, зріс попит, а попит породжує пропозицію».

Як громади конкурують за підприємства і що надають для адаптації

Між громадами існує неформальна конкуренція за релокований бізнес. Місцева влада розуміє, що нове підприємство — це потенційні податкові надходження, робочі місця та розвиток місцевої економіки.

Перевагу отримують громади, які можуть запропонувати бізнесу необхідну інфраструктуру та швидке підключення до комунікацій.

«Виграватиме той, хто буде готовий приймати такі підприємства, у кого буде розвинена інфраструктура — світло, вода, газ і можливість підключення. Якщо громади цим займатимуться, вони матимуть пріоритет, і підприємства швидше обиратимуть саме їх».

Малим громадам, які сумніваються, чи варто приймати релоковані компанії, Назарій Мінзяк радить створювати для цього всі можливі умови.

«Треба робити все, щоб підприємства до них прийшли. А якщо вони не можуть їх прийняти, то ми візьмемо».

Дивіться Свої на YouTube