Вивезли корів, кіз і бджіл. 7 ферм із Донеччини та Луганщини, які відновилися після релокації

Свої.City
Вчора о 16:58 Коротко
Вивезли корів, кіз і бджіл. 7 ферм із Донеччини та Луганщини, які відновилися після релокації
Через повномасштабну війну фермери Донеччини та Луганщини втратили землю, приміщення, техніку й частину поголів’я. Деяким удалося вивезти корів, кіз, птицю та навіть мільйони бджіл. Свої зібрали сім історій аграріїв, які перевезли господарства або відновили їх в інших регіонах України.

Перевезли корів і створили крафтову сироварню на Полтавщині

До повномасштабного вторгнення велика родина Кіріченків-Пономарьових жила в селі Маркове Костянтинівської громади. Троє сестер, брат, їхні батьки та дев’ятеро дітей разом розвивали сімейне господарство.

Олена Кіріченко, фермеркаОлена Кіріченко, фермеркаФото: poda.gov.ua

Родина тримала 26 корів, а також розводила свиней і курей. Після першого обстрілу села вирішила виїжджати. 1 червня 2022 року сім’я переїхала до Сергіївської громади на Полтавщині.

За допомогою програми USAID АГРО та проєкту «Згуртовані громади» з Донеччини вдалося вивезти шість корів і одного бичка. Приймаюча громада надала родині житло, пасовище та допомогла перевезти тварин.

Ферма Кіріченко-ПономарьовихФерма Кіріченко-Пономарьових

На новому місці Кіріченки-Пономарьови орендували приміщення і відновили молочну ферму. Спочатку виготовляли традиційні молочні продукти, а згодом завдяки грантам придбали обладнання для крафтового сироваріння.

У 2023 році на фермі було вже 18 корів, а в новому господарстві народилися десять теличок. Родина переробляла від 200 до 250 літрів молока на добу та продавала сири у своїй і сусідніх громадах.

Крафтовий сир сімейної фермиКрафтовий сир сімейної ферми

Фермери також приймали на тимчасове утримання корів інших переселенців із Донеччини, поки їхні господарі шукали постійне місце для власної ферми.

Дві сотні кіз із Волноваського району знайшли новий дім на Львівщині

Майже 20 років Лариса Гурова розводила кіз у селі Новохатське Комарської громади Волноваського району. Тут вона створила домашню ферму «Ого-го кози-кози», де займалася селекцією української коротковухої кози та виготовляла сири.

Лариса Гурова, власниця ферми «Ого-го кози-кози»Лариса Гурова, власниця ферми «Ого-го кози-кози»

За цей час поголів’я зросло приблизно до 200 тварин. Після початку повномасштабного вторгнення кози жили під звуки вибухів. Стрес впливав на їхню продуктивність і спричиняв передчасні пологи.

Коли територія громади опинилася в зоні ураження російських дронів, Лариса почала шукати можливість евакуювати ферму. Вона написала про це у Facebook — і на допис відгукнулися люди з різних регіонів.

Кози Лариси ГуровоїКози Лариси Гурової

Новий дім для стада знайшли на Львівщині. Сам переїзд коштував близько 121 тисячі гривень — самостійно оплатити його фермерка не могла. Завдяки допомозі небайдужих тварин та обладнання вдалося вивезти. Під час транспортування жодна коза не постраждала.

Козеня Корінець, яке народилося у ДрогобичіКозеня Корінець, яке народилося у Дрогобичі

На новому місці стаду довелося звикати до іншого клімату, корму та умов утримання. Разом із козами на Львівщину переїхала й справа, якій Лариса Гурова присвятила два десятиліття.

Із господарства врятувала інкубатор і почала все спочатку

До 2022 року Наталія Троян понад 30 років займалася фермерством у селищі Нью-Йорк Торецької громади. У родини було шість корів, п’ять свиней, птиця та понад 12 гектарів городу.

Наталія у селищі Нью-Йорк на ДонеччиніНаталія у селищі Нью-Йорк на Донеччині

15 травня 2022 року Трояни виїхали з Донеччини після того, як біля їхнього будинку влучила ракета. Частину тварин довелося терміново продати, інших — віддати сусідам. Пізніше внаслідок обстрілу згоріли будинок і господарство, загинули свині.

Родина оселилася в селі Зуївці за 35 кілометрів від Миргорода. Із собою Наталії вдалося перевезти інкубатор. Саме він став основою нового господарства.

Онуки Наталія Троян біля врожаю полуниці та з курчатамиОнуки Наталія Троян біля врожаю полуниці та з курчатами

На Полтавщині фермерка почала розводити бройлерів, перепелів, гусей і фазанів. На городі родина посадила овочі, малину та полуницю, яку почали купувати місцеві жителі.

Згодом Наталія виграла грант і придбала другий інкубатор, коптильню та обладнання для перероблення м’яса. Оскільки відновити велике тваринницьке господарство на новому місці було складно, родина зосередилася на птахівництві та виготовленні готової продукції.

Під авіаударами вивезли з Донеччини півтора мільйона бджіл

Пасічник із 35-річним досвідом Віктор Симоненко та Людмила Торгонська жили в Миколаївці на Донеччині. Родина розводила українську степову бджолу — місцеву аборигенну популяцію, пристосовану до клімату регіону.

На початку повномасштабного вторгнення подружжя вирішило рятувати пасіку. Понад півтора мільйона бджіл перевозили з Донеччини до села Головківка на Черкащині майже чотири доби.

 Віктор Симоненко Віктор Симоненко

Вивозити вулики допомагали військові. Останню партію завантажували під час російського авіаудару. Два вулики спочатку довелося залишити, однак Людмила згодом повернулася за ними власним автомобілем.

На Черкащину родина привезла 20 вуликів. За чотири роки пасіка збільшилася до 30. Господарі продовжують зберігати лінію степової бджоли, яку, за їхніми словами, протягом десятиліть не підгодовували цукром. Повернутися подружжю вже фактично нікуди: за словами переселенців, їхня рідна Миколаївка зруйнована приблизно на 90%.

Птахоферма з Кремінної відновила роботу на Черкащині

Фермерське господарство «Стимул 777» до повномасштабної війни працювало у Кремінній Луганської області. Підприємство займалося птахівництвом, вирощуванням зернових, бобових та олійних культур.

Після окупації міста господарство перемістилося до села Благодатне Золотоніського району Черкаської області. Там підприємство відновило розведення свійської птиці.

Загребний Олександр Олексійович, засновник господарстваЗагребний Олександр Олексійович, засновник господарства

Нині на релокованій фермі утримують близько двох тисяч курей. Підприємство не лише поновило виробництво, а й офіційно перереєструвалося за новою адресою на Черкащині. Очолює господарство Інна Загребна.

Фермери зі Сватівщини заклали виноградник біля Києва

Сімейне фермерське господарство «Агродар» до повномасштабного вторгнення вирощувало сільськогосподарські культури на Сватівщині. Після окупації значної частини Луганської області підприємство перемістилося на Київщину.

Еліна Юрченко, власниця господарства "Агродар"Еліна Юрченко, власниця господарства "Агродар"

Фермери орендували 14 гектарів землі поблизу селища Козин. Восени 2024 року вони заклали виноградник і започаткували виробництво вина власної марки. Виноград збирають вручну, а для бродіння використовують французькі дріжджі.

У 2025 році «Агродар» став лауреатом конкурсу бізнес-ідей «Роби своє» за досягнення у виноградарстві та виробництві соків.

Виноградник господарства "Агродар"Виноградник господарства "Агродар"

Продукція релокованого господарства вже отримала професійне визнання: шардоне луганських виноробів назвали найкращим білим вином України, а совіньйон блан здобув срібну медаль.

На Дніпропетровщині вирощують кавуни й створюють роботу для переселенців

Ще одне агропідприємство з Луганщини відновило роботу в селі Могилів Дніпровського району на Дніпропетровщині. Господарство спеціалізується на вирощуванні овочевих і баштанних культур у відкритому ґрунті.

У 2024 році підприємство орендувало дві земельні ділянки загальною площею 15 гектарів. Перед початком роботи фермери зорали землю, провели обробку проти бур’янів та зробили агрохімічний аналіз ґрунтів.

Директор Сергій Лі (ліворуч)Директор Сергій Лі (ліворуч)

На одному гектарі господарство вирощує кабачки, на п’яти — кукурудзу, ще дев’ять гектарів відвели під кавуни. За підтримки міжнародних партнерів аграрії отримали два трактори та обладнання для обробітку землі.

Господарство Сергія ЛіГосподарство Сергія Лі

На підприємстві працюють десятеро людей — усі вони переселенці. За словами виробничого директора Сергія Лі, господарство також планує побудувати дві теплиці загальною площею 1600 квадратних метрів і пробурити чотири свердловини для крапельного поливу

Дивіться Свої на YouTube