«Не плекайте зайвих надій, що проїдете». Дончанка — про ризики фільтрації в Шереметьєво

Свої.City

Сьогодні о 13:25 Коротко

«Не плекайте зайвих надій, що проїдете». Дончанка — про ризики фільтрації в Шереметьєво

Житло дончанки Ганни Гончарової залишилося в окупованому місті, а згодом його так звано «націоналізували». Проте їхати до Донецька, щоб спробувати владнати справи з нерухомістю, вона не збирається. Ганна говорить про небезпеку російської фільтрації та наголошує, що навіть відсутність політичних дописів у соцмережах не гарантує людині безпеки. Про втрату житла та ризики повернення в окупацію Ганна Гончарова розповіла в інтерв’ю на YouTube-каналі СВОЇ.

«У мене Instagram, в якому квіточки і собаки» — чому це не гарантує безпеки

Ганна не бачить для себе можливості повернутися до окупованого Донецька. За її словами, навіть без урахування можливих «чорних списків» вона не розраховує пройти російську фільтрацію в аеропорту Шереметьєво.

Серед її знайомих є люди, які не можуть потрапити до власних домівок або відвідати рідних, що залишилися в окупації. Причина — ризики перевірок і побоювання за свою безпеку.

Ганна застерігає від думки, що людину обов’язково пропустять, якщо вона не висловлювалася публічно про війну чи політику.

«Я живу звичайним маленьким життям. У мене Instagram, в якому квіточки і собаки. Я хороша, звичайна людина. Я нічого не казала. Я “вне политики”. Навіть такі люди в небезпеці, якщо вони поїдуть туди».

Вона знає про випадки, коли людям вдавалося потрапити в окупацію, владнати справи та навіть продати квартири. Але наголошує, що чужий успішний досвід не дає гарантій наступній людині.

«Комусь, можливо, щастить. Хтось може якось виїхати, викрутитися, навіть продати квартири. Такі випадки були. Багатьом не щастить».

Фотографія онучки у вишиванці може "завадити" під час фільтрації

В інтерв’ю Ганна розповіла про знайому старшого віку, яку, за її словами, три дні допитували під час фільтрації в Шереметьєво.

Приводом для додаткових запитань стала фотографія онучки у вишиванці на шкільному святі. Як переказує Ганна, жінку звинувачували у шпигунстві та довели до сліз. Зрештою її пропустили. Проте, за словами героїні, після пережитого жінка вже не змогла владнати справи, заради яких їхала.

Ганна наводить і протилежний приклад — сестра іншої її знайомої пройшла фільтрацію. Водночас героїня припускає, що та могла мати раніше оформлені російські документи. Підтвердження цьому в розмові немає.

Є серед відомих Ганні історій і випадки, коли люди виїжджали з окупованих територій, щоб відвідати близьких в Україні, а повернутися вже не могли. Під час російських перевірок у них запитували, що вони робили в Україні, та створювали перешкоди для подальшої поїздки.

Через таку непередбачуваність Ганна порівнює фільтрацію з рулеткою.

Найважчими Ганна називає історії людей, які через небезпеку не змогли поїхати до окупованого міста навіть після смерті батьків чи інших близьких.

Для неї неможливість побачитися з рідними або попрощатися з ними — ще страшніша за втрату нерухомості. Власне житло має значення, але спроба повернути його може поставити під загрозу набагато більше.

«Є трагедія втрати дому, а є трагедія втрати всього, включно з життям, з можливістю бачитися з близькими».

Саме тому, попри втрату житла в Донецьку, Ганна не готова ризикувати поверненням в окупацію і закликає інших не покладатися лише на надію, що їм пощастить.

Чи можна запобігти "націоналізації" житла і хто може це зробити?

Як розповіла Свої координаторка громадської організації “Донбас SOS” Віолета Артемчук, наразі більшість переселенців звертаються до організації з питанням не, як проїхати на окуповані території, а чи можна запобігти "націоналізації" житла і хто може це зробити? Чи може держава Україна на це якось вплинути?

"Ні держава Україна, ні жодна міжнародна організація чи інституція не можуть вплинути на ці процеси. Тільки РФ і Путін. Чи можна подати позов до Європейського суду з прав людини, щоб рішення про конфіскацію житла на ТОТ не відбулося? Ні. Конфіскація житла українців на окупованих територіях — це військовий злочин. Тому ви можете сповістити про факт "націоналізації" до правоохоронних органів, а також подати заяву до Міжнародного реєстру збитків про втрату доступу до житла. І пам'ятайте: жодні правочини щодо вашого житла, які здійснюються в окупації, не визнаються державою Україна і не мають жодної юридичної сили", — говорить Віолета Артемчук.

За її словами у 2024 році фільтрація у Шереметьєво суттєво посилилась. І потрапити на окуповані території стало дуже складно. Якщо до цього людей могли не пропустити за якийсь проукраїнський допис чи фото з прапором або щось схоже, то зараз багатьох не пропускають на ТОТ без жодних причин. Але перевіряють дуже ретельно. І не лише документи, а й вміст телефонів, ноутбуків і месенджерів. Шукають будь-які ознаки проукраїнської активності, контакти із "неблагонадійними" особами, ознаки критичного ставлення до Росії. А ще ознаки користування VPN, перевіряють пошукові запити у браузерах, підписки у соцмережах тощо. І перевіряють видалені файли. Тобто, якщо ви видалили якісь повідомлення, до прикладу, у Telegram або 5000 фотографій з телефону, це може стати приводом відмовити вам у проїзді.

Реєстр збитків відкрив усі 43 категорії заяв. Що це означає для постраждалих від агресії рф