Україна повертає території на Донбасі, зриваючи російський наступ — The New York Times

Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що падіння Донбасу на сході України неминуче і станеться швидше, ніж очікує Київ. Однак останні тенденції на полі бою показують іншу картину.

Багатомісячний український контрнаступ на півночі Донбасу зірвав спроби Росії оточити міста регіону, які залишаються під контролем України. За оцінками західних аналітиків, під час української кампанії, яку Київ називає операцією «Вівальді», Росія втратила десятки квадратних миль території.

Бійці Третього армійськогоАвтор: Третій армійський корпус

На півдні Донбасу Росія продовжує запеклі штурми, намагаючись прорвати українську оборону. Однак Київ перебудував оборону на цій ділянці й поки не дозволив російським військам просунутися далі у спробах оточити великі міста Донбасу.

Загалом російське просування в Україні у 2026 році суттєво сповільнилося навіть у порівнянні з уже дуже повільними темпами минулого року. За даними фінської дослідницької групи Black Bird Group, вересень став для Росії найгіршим місяцем за чистим приростом захопленої території з червня 2023 року.

Західні дослідники, які відстежують ситуацію на полі бою, наводять різні оцінки, але загалом погоджуються, що цього року Росія захопила лише трохи більше території, ніж втратила.

Це різко контрастує із заявами Міністерства оборони Росії, яке 19 вересня стверджувало, що російські війська захопили понад 2 000 квадратних миль. Навіть російські ультранаціоналістичні воєнні блогери заперечували ці твердження та висловлювали занепокоєння тим, що спроба Росії оточити так звані міста-фортеці Донбасу провалюється.

Українське просування відбувається в умовах, коли обидві сторони намагаються знайти спосіб повернути рух на поле бою, яке значною мірою зайшло в глухий кут через повсюдне використання дронів.

Звільнене Шандриголове на Донеччині під час операції "Вівальді"Автор: скриншот з відео Третього армійського корпусу

Старший аналітик вашингтонського Інституту вивчення війни Джордж Баррос вважає, що операція «Вівальді» демонструє: якщо військо належним чином підготує поле бою, механізований рух залишається можливим навіть за щільного спостереження з дронів. Водночас Україні знадобилися місяці підготовки, щоб повернути лише невелику частину раніше втраченої території.

Путін заявляв, що повний контроль Росії над Донбасом — шляхом сили або українських поступок — є безальтернативною умовою завершення війни. Україна відкинула пропозиції адміністрації Трампа віддати території, які Росія не змогла захопити на полі бою.

Оскільки цілі Росії на Донбасі досі не досягнуті, Москва посилила повітряну війну проти українських міст, використовуючи перевагу в ракетах і дронах для атак на Київ та інші населені пункти.

Північ Донбасу

Операція «Вівальді» отримала назву від чотирьох «пір року», або фаз кампанії, і відсилає до найвідомішого твору композитора Антоніо Вівальді.

Коли цього року російські війська просувалися на схід від «поясу фортець» — Слов’янська і Краматорська — та заходили в Костянтинівку з півдня, Україна готувала контрнаступ північніше.

Перед початком наступальних дій українські сили насамперед мали стабілізувати оборонні лінії та зупинити повільне просування Росії на півночі Донбасу, розповіли українські командири.

Після цього Україна почала створювати на полі бою умови, які дозволили б військам перейти в наступ. Українські сили били по російській логістиці, розширюючи кампанію ударів середньої дальності по дорогах і залізницях, якими російські війська отримували людей і техніку.

У межах цієї кампанії Україна знищила нафтопровід, перекривши доступ до пального, необхідного Росії для ведення розвідки на полі бою, розповів підполковник Петро Горбатенко з Третього армійського корпусу, який очолював контрнаступ.

Українські військові також зосередилися на знищенні елітних російських операторів дронів. Для пошуку та ударів по їхніх позиціях і укриттях використовували радіоелектронну розвідку.

Там, де росіяни застосовували дрони на оптоволокні, розвідники відстежували котушки з кабелем до місць запуску.

Третім елементом підготовки стали міни. За словами Горбатенка, Україна використовувала сучасні роботизовані системи розмінування, щоб створити проходи для своїх військ. Водночас російські маршрути постачання насичували мінами, які встановлювали дрони.

Коли підготовку завершили, Україна розпочала наступ.

У російському тилу наземні дрони, які Україна раніше скидала з повітря, атакували вибухівкою та кулеметами, намагаючись створити хаос.

Російський шолом, ШандриголовеАвтор: 66 окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго

Одночасно українські сили просувалися вперед на бронетехніці, зачищаючи російські позиції бункер за бункером, розповіли командири.

Бронемашини, використання яких на полі бою скоротилося через їхню вразливість перед дронами, оснастили посиленим динамічним захистом. Така броня використовує контрольовані вибухи, щоб відбивати дрони, які наближаються, пояснили військові.

Українські військові розповідали, що росіяни, захоплені зненацька, нерідко перекидали підкріплення в райони, де українські сили вже просунулися. У результаті вони потрапляли в засідки.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час операції вже загинули понад 5 000 російських військових, ще 250 потрапили в полон. The New York Times зазначає, що не зміг незалежно перевірити ці цифри. Україна не оприлюднює даних про власні втрати.

Південь Донбасу

Найбільше переміщення лінії фронту до операції «Вівальді» сталося після російського прориву минулого року. Навесні та влітку 2025 року Росія прорвала українські оборонні рубежі навколо Покровська та просунулася на кілька миль на захід відкритою місцевістю в напрямку Добропілля.

Цей наступ створив загрозу, що Росія зможе перерізати Україні доступ до важливої траси постачання та оточити «пояс фортець» із південного заходу. Щоб стримати прорив, Україна терміново перекинула в цей район частину своїх найкращих бригад.

На початку цього року російські війська захопили Покровськ і в наступні місяці продовжили повільно просуватися на північ.

Проте українські сили зрештою стабілізували оборону й зупинили Росію до того, як вона змогла досягти своїх стратегічних цілей, розповіли українські військові та військові аналітики.

Українські командири кажуть, що Росія прагне повернути собі темп наступу й щодня кидає в атаки сотні військових. Через постійні атаки та контратаки цей район залишається однією з найгарячіших ділянок фронту.

Підполковник Кирило Дубровський, командир у 1-му корпусі Національної гвардії «Азов», який очолює оборону цього району, розповів, що важливу роль у стримуванні російського наступу відіграла інтеграція цифрової системи управління боєм Delta.

За його словами, програмне забезпечення дозволило: «організувати обмін інформацією в режимі реального часу та виявляти й нейтралізовувати ворожі штурмові групи».

Аналітик фонду «Повернись живим» Микола Бєлєсков зазначив, що ефективнішій обороні також сприяли нові технології, масове виробництво дронів і краща координація.

Серед таких нововведень — наземні роботизовані комплекси, які Україна використовувала в десятках тисяч місій уздовж фронту.

Російське просування значною мірою залежить від тактики інфільтрації.

Окремі військові або невеликі групи рухаються пішки через так звану «зону ураження» — смугу завширшки кілька миль, насичену розвідувальними та ударними дронами. Пройшовши за українські укріплення, військові збираються, чекають, а потім атакують.

Джордж Баррос вважає, що Росія майже вичерпала можливості цієї тактики, оскільки «зона ураження» розширюється і наближається до меж людської витривалості.

Тактика інфільтрації призвела до постійного розширення «сірої зони», де одночасно перебувають військові обох сторін, а контроль над територією не є чітким.

Сторони воюють за окремі лісосмуги, будівлі, дороги та логістичні маршрути, розповів командир об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Олександр Рашевський.

«Сьогодні на Донбасі немає простої лінії фронту, де достатньо провести одну лінію на карті й сказати: “До цього місця територію контролює одна сторона, а далі — інша”», — сказав Рашевський.

Понад 250 російських військових здалися в полон під час операції «Вівальді» на Донеччині. Що відомо

Лінія зіткнення проходила селом чотири рази. Як виглядає звільнене Шандриголове — фото

Росіяни вже обирали собі будинки у Шандриголовому. Як ЗСУ зачищали звільнене село