Двоє військових 113 діб утримували позицію під Костянтинівкою. Один із них втратив зір

113 діб на позиції під обстрілами та дронами

Під час одного з російських артилерійських ударів бліндаж, у якому перебували військові, завалило. Один із захисників із позивним «Ромео» зміг самостійно вибратися з-під уламків, а потім допоміг вибратися й побратиму.

Попри це, обидва продовжили утримувати позицію. Їх постійно атакували російські FPV-дрони, а згодом на ділянці відбувся стрілецький бій із противником.

Під час подальших бойових дій «Ромео» дістав важке поранення і втратив зір. Навіть після цього він залишався на зв’язку та допомагав координувати евакуацію.

«Ця операція тривала кілька днів для того, щоб можна було спокійно вивести його. Все одно це про стійкість нашого сержанта “Ромео”, який зміг вивести не тільки побратима із бойових дій, а ще й по дорозі допоміг двом іншим суміжникам вийти з цих позицій та залишитися живими», — розповіла Юлія Степанюк.

Загибель побратимів і вихід наосліп

46-річний військовий 117-ї окремої важкої механізованої бригади з позивним «Ромео» провів на позиціях у районі Костянтинівки 113 днів. За підрахунками його бригади, під час цього виходу він знищив 25 російських військових. Сам боєць розповів Радіо Свобода, що заходити на позицію довелося близько тижня — через мінометні обстріли та велику кількість дронів. В окремі дні було настільки небезпечно, що, за його словами, «страшно було з бліндажа вилізти».

"Ромео" разом з побратимом тримав позицію на Костянтинівському напрямку 113 дібАвтор: скриншот з відео "Радіо Свобода"

Російські військові намагалися просочуватися до українських позицій малими групами — по одному-двоє через кущі. Навколо позицій залишалося багато тіл загиблих військових. Одну з ділянок бійці називали «Куликовим полем» — там лежали як російські військові, так і українські захисники, які загинули від мінометного вогню. Через спеку й запах військові навіть просили передавати їм ліки від нудоти.

З водою теж було складно. Бійці збирали дощову воду у викопані ямки, вистелені клейонкою, та очищували її таблетками. Одного разу з диких вишень і цієї води навіть зварили своєрідний компот. Їжу їм доставляли дронами — каші, тушкованку, згодом на прохання передали яблука, груші, огірки та помідори.

Одного разу після прямого влучання у бліндаж «Ромео» та його побратима засипало. У другого військового були пошкоджені ребра, і він не міг самостійно рухатися. «Ромео» розповів, що з ранку до шостої вечора відкопував спочатку себе, потім побратима, а після цього діставав боєкомплект. До сусідньої позиції вони добиралися близько години, переважно повзли. Їм допоміг сильний дощ — через нього російські дрони не літали, хоча мінометний обстріл тривав.

Пізніше росіяни почали цілеспрямовано руйнувати їхній бліндаж 120-мм мінами. На той момент усередині перебували троє військових. Після кількох годин обстрілу російський дрон скинув боєприпас, який пошкодив дах, а потім по укриттю вдарили термобаричним боєприпасом. Бійці отримали опіки обличчя та вибралися назовні, але на виході їх уже атакували дрони. Внаслідок вибухів їх розкидало в різні боки. Двоє побратимів «Ромео» загинули.

Сам військовий був поранений у скроню, кілька разів втрачав свідомість і на певний час повністю осліп. У такому стані він провів близько десяти днів. Воду й ліки йому скидали з дронів, а до пляшки прикріплювали пристрій, який пищав — так він міг навпомацки знайти її за звуком. Коли одне око почало трохи бачити, «Ромео» повернувся до зруйнованого бліндажа і знайшов свій автомат.

Через опіки обличчя рани почали загноюватися, тож військовому доводилося самостійно обробляти їх тим, що було під рукою. Він згадував навички першої допомоги, яких навчився від матері-лікарки.

17 вересня, коли зір частково повернувся, «Ромео» зміг самостійно вийти до позицій суміжного підрозділу, а звідти — до точки евакуації. За даними Радіо Свобода, за два бойові виходи у 117-й бригаді йому загалом зарахували 42 знищених російських військових.

Росіяни використовують туман і дощ для просування

За словами Степанюк, ситуація на Костянтинівському напрямку залишається напруженою.

Російські військові продовжують атакувати невеликими піхотними групами і намагаються непомітно проникати в українську оборону.

Для цього вони використовують туман, дощі та погану видимість. Найчастіше такі спроби фіксують уночі та вранці.

Несприятлива погода допомагає противнику приховувати пересування та намагатися збирати розвідувальну інформацію про позиції Сил оборони.

Степанюк також зазначила, що російські війська постійно змінюють тактику і намагаються переймати окремі підходи української армії.

Водночас Сили оборони намагаються діяти на випередження, знищувати позиції противника та не давати йому просуватися далі.

«Бере зброю й іде мене вбивати». Як відгукуються віськові про українців, які воюють за Росію

Хотів військових пільг і безкоштовної освіти. Чому Микита з Донецька пішов воювати за Росію

«Коли ми замовкнемо, про них забудуть». «Азовець» Владислав Бакум вже 1600 днів у російському полоні