Як релокувати бізнес і не втратити все. Що підприємцям радить консультант Олег Зубченок

Про це у відео на каналі СВОЇ розповів бізнес-консультант, експерт KSE Graduate Business School Олег Зубченок.

Не чекати моменту, коли доведеться рятувати лише життя

За словами консультанта, власникам невеликих бізнесів складно ухвалити рішення про переїзд. Їх утримують обладнання, команда та справа, у яку вони вклали багато сил. Через це підготовку можуть відкладати до моменту, коли перевезти бізнес без втрат уже неможливо.

«Коли людина вже телефонує, що треба виїжджати, порадити щось, — це вже пізно. Тут треба рятувати життя», — говорить Зубченок.

Він пояснює: у великих компаніях власники можуть доручити менеджменту підготувати план дій на випадок небезпеки. У малому бізнесі власник часто одночасно є керівником, тож і організаційні питання, і складне рішення про виїзд залишаються на ньому.

Саме тому консультант радить заздалегідь письмово визначити кілька сценаріїв та конкретні обставини, за яких потрібно діяти. Наприклад, коли починати пакувати обладнання, коли відправляти його до іншого міста, а коли — збирати команду та виїжджати.

Частину техніки, яку бізнес уже не використовує у щоденній роботі, можна перевезти завчасно. Це зменшить обсяг того, що доведеться рятувати в останній момент.

Зубченок наголошує: план потрібен і підприємствам, які працюють далеко від фронту, адже під загрозою ударів можуть опинитися виробництва, склади та логістика.

Місто для переїзду починається з питання «Хто ваш клієнт?»

Перш ніж обирати нову локацію, консультант радить визначити, кому бізнес продаватиме товари або послуги після переїзду.

«Якщо це виробництво, можливо, можна бути трохи далі від клієнтів», — пояснює він.

У такому разі серед головних критеріїв будуть приміщення, можливість розмістити обладнання, доступ до необхідної інфраструктури та працівників. Якщо ж бізнес залежить від особистого контакту з покупцями, важливо оцінити, чи є на новому місці достатньо потенційних клієнтів.

Під час вибору міста Зубченок радить врахувати:

• вартість оренди або придбання приміщення;
• наявність людей, яких можна найняти на роботу;
• кількість потенційних покупців та їхню купівельну спроможність;
• транспортне сполучення і доступ до ринків збуту;
• потік людей або автомобілів, якщо від нього залежать продажі.

За його словами, варто завчасно порівняти кілька регіонів і визначити можливі напрямки переїзду. Тоді в разі погіршення ситуації підприємець уже розумітиме, куди рухатися.

Чи зможуть люди купувати ваш продукт

Окремо консультант звертає увагу на відповідність продукту місцевому попиту. Навіть якщо людям подобається ідея закладу чи товар, цього недостатньо для стабільної роботи бізнесу: покупці мають бути готові регулярно витрачати на нього гроші.

Наприклад, для закладу харчування важливо розуміти, який формат і ціни доступні мешканцям. Від цього залежатиме, чи зможе підприємець покривати щоденні витрати та заробляти після відкриття.

Водночас для виробництва критичним може стати пошук команди. Приваблива локація не гарантує, що там вдасться знайти потрібну кількість працівників.

Тому переїзд бізнесу, за словами Зубченка, потрібно готувати як окремий проєкт: оцінити загрози, знайти можливі локації та визначити послідовність дій до того, як обставини змусять виїжджати негайно.

Переселенці зможуть більше впливати на рішення у містах. Як у цьому допоможуть Ради ВПО

Базова соціальна допомога замість кількох виплат. Кого стосуватимуться зміни та коли вони запрацюють

Частина родин через кілька днів після евакуації повертається на Донеччину. Що відбувається