Прапор із Донецького аеропорту та речі з полону. Музей оцифрував понад 500 артефактів війни

Свої.City

Сьогодні о 11:56 Коротко

Прапор із Донецького аеропорту та речі з полону. Музей оцифрував понад 500 артефактів війни

Національний військово-історичний музей України оцифрував понад 500 предметів, пов’язаних із російсько-українською війною від 2014 року, та запустив двомовний мультимедійний аудіогід. Серед експонатів — прапор із Донецького аеропорту, обгоріле Євангеліє з-під Іловайська та речі, якими користувалися українські військові в полоні. Про це повідомляє музей.

Історії війни можна почути й побачити онлайн

Аудіогід охоплює 35 тематичних вітрин на третьому поверсі музею. Це майже 300 хвилин розповідей про події від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році.

Біля вітрин розмістили QR-коди. Відсканувавши їх, відвідувачі можуть слухати історії, переглядати детальні фотографії експонатів, відеосюжети та тривимірні моделі окремих речей. Ці матеріали також доступні на сайті проєкту, тож ознайомитися з ними можна з будь-якої країни.

За словами тимчасового виконувача обов’язків директора музею Юрія Кошеля, аудіогід і тривимірні моделі дають змогу «вийти далеко за межі огляду статичних експонатів за склом». У музеї також пропонують використовувати зібрані матеріали як мінілекції для школярів.

Пакет для юшки та футболка з телефонами рідних

Серед оцифрованих експонатів є звичайний пакет для їжі. Українські військовополонені використовували його, щоб швидко відцідити гарячу юшку, адже на обід їм давали лише хвилину.

Інший предмет — шапка, яку полонені бійці «Азову» пошили з радянської ватної ковдри. Вона допомагала зігрітися в неопалюваних камерах.

Експонати Національного військово-історичного музею України

На звороті ще одного експоната — футболки — ручкою записані номери телефонів. Військові, яких обмінювали першими, у такий спосіб виносили з полону контакти родин побратимів, щоб повідомити їм про близьких.

До цифрової колекції також увійшли військове спорядження, бойові прапори з автографами, пошкоджена броня та сучасні безпілотники.

«Понівечений прапор із Донецького аеропорту чи обгоріле Євангеліє з-під Іловайська можуть розповісти про війну значно більше, ніж здається на перший погляд», — зауважив заступник директора музею з наукової роботи, військовий історик Ярослав Тинченко.

Для оцифрування зробили понад шість тисяч фотографій

Робота тривала понад п’ять тижнів. Безпосередньо в музейних залах облаштували три фотостудії: для військової форми на манекенах, пласких предметів та об’ємних речей. Загалом команда зробила понад шість тисяч фотографій.

Щоб передати деталі касок, елементів зброї та деформованої техніки, поєднували знімки з різними точками фокусування. Це дозволило отримати чітке зображення різних ділянок поверхні.

Цифрові матеріали також зберігатимуть у Єдиному державному реєстрі Музейного фонду України.

Проєкт «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини» реалізувала ГО «Український центр розвитку музейної справи» разом із музеєм за підтримки Українського культурного фонду.

Відвідати музей можна в Києві на вулиці Михайла Грушевського, 30/1.

Базова соціальна допомога замість кількох виплат. Кого стосуватимуться зміни та коли вони запрацюють