Особистий рахунок. Скільки отримують і на що витрачають стипендію студенти з Донбасу

Свої.City
16 листопада 2019 08:33 Калькулятор
Особистий рахунок. Скільки отримують і на що витрачають стипендію студенти з Донбасу

17 листопада – Міжнародний день студентів. Це привід для вечірок та інших розваг, але якщо жити на одну стипендію – особливо не розгуляєшся. Журналісти медіакластеру "Схід" розпитали студентів із Донецької та Луганської областей, яку стипендію вони отримують і на що її витрачають.

"Чи можна вижити на стипендію? Ні"

Даша Маляренко, 17 років, селище Троїцьке Луганської області. Навчається у Харківському національному університеті міського господарства.

Стипендія – 1 300 гривень.

– Я вчуся на спеціальності "транспортні технології". Мені пощастило: я потрапила на бюджет, до того ж, отримую стипендію. Чи можна вижити на стипендію? Ні. 

Зараз я живу в гуртожитку і плачу за рік 6 300 гривень, це 630 гривень місяць йде тільки на проживання!

Кожен день я змушена добиратися до університету на метро, ​​тому що він розташовується у п’яти кілометрах від гуртожитку. Оскільки міськрада вже кілька місяців не може затвердити пільги на проїзд для студентів, я повинна витрачати щодня 16-24 гривень на дві-три поїздки. Якщо порахувати за місяць, то виходить кругла сума – 480 гривень мінімум. 

Цих розтрат не помічаєш, хоча вони є.

Якщо відняти витрати на житло і метро, ​​то на місяць у мене залишається 190 гривень. Що на них можна купити?

Потрібно багато: і їжа, і питна вода, і засоби особистої гігієни, одяг за сезоном, канцелярія для навчання. Часто пари тривають до 16.00, ніяк не виходить не витратитись у буфеті або їдальні, це мінімум 20 гривень на день.

У гуртожитку доводиться платити за інтернет, оренду холодильника і послуги прибиральниці. За все приблизно 180 гривень на місяць. Два рази або хоча б раз на місяць я їжджу додому: в одну сторону на маршрутці – 250 гривень. 

Намагаюся хоча б трішки підзаробити: пишу контрольні з вищої математики деяким одногрупникам. Але така можливість випадає раз на місяць під час модуля. Без допомоги батьків я б не змогла вижити, навіть при максимальній економії і хоч якомусь заробітку.

У великому місті дуже багато грошей йде на прості речі. І 1 300 гривень не рятують, їх вистачить лише на тиждень. Тому батьки дають гроші і передають їжу з дому.

"Живу дуже скромно, як і більшість моїх друзів-студентів"

Катя Богданова, 17 років, місто Бахмут Донецької області. Вчиться у Торецькому музичному коледжі на вокальному відділенні.

Стипендія – 1 100 гривень.

– Я приїхала вчитися до Торецька з Бахмута. Тут знімаю квартиру разом з подругою, оскільки в коледжі гуртожитку немає. Вся моя стипендія йде на оплату житла.

 Торецьк.City

З 15 студентів нашої групи тільки семеро отримують стипендію. Батьки мені, звичайно, допомагають. У неповний тиждень на харчування у мене йде 150 гривень. В основному, це їжа швидкого приготування.

Щоб полегшити батькам фінансовий тягар, цього літа я працювала в Урзуфі аніматором. За три місяці вдалося заробити 17 тисяч гривень

Ці гроші пішли на придбання одягу, взуття та концертних нарядів. Частину цих коштів я витратила на поїздки на фестивалі та конкурси вокалістів.

Які ще у мене витрати? Десь 300 гривень на місяць я витрачаю на косметику: туш для вій, помада, олівець. Живу дуже скромно, як і більшість моїх друзів-студентів.

"Реально стипендії вистачає на два тижні"

Анна Звягінцева, 18 років, місто Сватове Луганської області. Вчиться у медичному коледжі в Куп’янську. 

Стипендія – 1 037 гривень.

– Я – другокурсниця, староста групи. Навчаюся акушерській справі. У нашій групі 15 студентів, з них стипендію отримують шестеро. Серед них я, за успішне навчання.

Живу у гуртожитку, але за нього платять батьки — 392 гривні на місяць. Реально стипендії вистачає на два тижні

На день я витрачаю десь 50 гривень на харчування, але і батьки допомагають — дають мені гроші, коли їду після вихідних на навчання.

Звичайно, стипендію хотілось би більшу. Класно, що вона є. Її витрачаю на одяг та інші особисті потреби, а ще — намагаюся трішки допомогти мамі.

Поки я тільки навчаюся. Хотіла підробляти у місцевій лікарні, наприклад, у нічні зміни. Але не склалося: у лікарні погоджуються взяти на роботу лише на повні зміни, зокрема вдень. Тому я не погоджуюся, бо не встигатиму вчитися.

Після коледжу планую вчитися далі. Якщо пощастить вступити на бюджет, буду вчитися на акушера-гінеколога.

Довідка "Своих"

Міжнародний день студентів – свято студентської активності. Сьогодні воно асоціюється радше з розвагами, хоча виникло в пам’ять про трагічні події – придушення поліцією і підрозділами СС студентських протестів у Чехословаччині 1939 року.

Відзначати цю дату запропонувала Міжнародна рада студентів на своїх зборах у Лондоні 1941 року. З того часу День студентів відзначають у багатьох країнах. В Україні у 1999 році був відповідний указ тодішнього президента Леоніда Кучми.

Ще зберігається традиція вітати студентів у Тетянин день 25 січня. Це свято прив’язане до заснування Московського університету у 1755 році, яке відбулося у день святої Тетяни.

***

Чтобы читать эксклюзивные истории про восток первыми, подписывайтесь на нашу страницу в Facebook.