Евакуація, інформаційні атаки, знищення інфраструктури. Сергій Гайдай про війну на Луганщині
Вже майже місяць ворожа армія невпинно намагається “визволити” українську землю від вигаданих рашистською пропагандою нацистів. Одна з найбільш гарячих ділянок фронту - Луганщина. Про те, що зараз відбувається в області, розповів у інтерв'ю BIHUS info керівник Луганської військової адміністрації Сергій Гайдай. Ми зібрали 5 найбільш важливих фактів.
Війна на знищення
Я для себе вже визначив, що війна йде з українським народом на знищення. Ми ж розуміємо, що вони воюють не з Бандерой, як Кадиров, вони воюють не з націоналістами, вони реально воюють з усім народом. Прикладів у мене просто мільйон.
Наприклад вони повністю зруйнували енергостанцію, яка дає тепло й електроенергію як на підконтрольну, так і на непідконтрольну Україні територію. Вони розстріляли дитячі садочки, будинки малютки, вони обстрілюють ковровими бомбардуваннями з усього озброєння житлові райони, лікарні. Ми постійно дістаємо з-під завалів загиблих дітей різного віку.
В Кремінній з танка прямою наводкою розстріляли будинок літніх людей і там 54 загиблих.
На тих територіях, які є новоокуповані так само прикладів дуже багато. Забирають людей, родичі яких є військовослужбовцями ЗСУ. Вивозять невідомо куди. В нас був чудовий волонтер (Олександр Кононенко), з чіткою проукраїнською позицією. Він мав інвалідність. Просто зайшли та розстріляли прямо в візочку. От і все…
Розстріляний окупантами волонтер Олександр КононенкоФото: Олександр Хоменко
Руйнування інфраструктури
Щастя - 80%, Гірьска громада - практично так само стерта з лиця землі. Рубіжне зараз руйнується просто квартал за кварталом. Все, що є. Немає різниці: басейн, 9-поверховий будинок чи школа. Всі будинки, які стоять, всі обстрілюються. З усього (озброєння): міномети, артилерія, “Гради”, “Смерчі”. Буквально вчора хлопці збили зі “Стінгера” “Точку-У”. Це дуже страшна зброя. Там така воронка, що озеро може бути.
Це робиться для того, щоб створити паніку, що місцеве населення почало бунтувати. Але такого не буде. Немає таких панічних настроїв. Звичайно, люди налякані, сидять в підвалах, у когось вже істерика, але панічних настроїв немає.
Інформаційні атаки
Звісно, що під час війни ця дезінформація впливає на людей. Але я намагаюсь бути в різних населених пунктах, більш-менш регулярно виходити в ефіри, в прямі ефіри, роблю стріми - я спілкуюсь з людьми. Я пишаюсь тим, що мені вдалось зробити за 2,5 роки - мені люди повірили. Коли я з ними спілкуюсь, я отримую сотні повідомлень в месенджері такого змісту “Дякую за надію”. Зворотно дякую їм за підтримку. І зараз я отримую просто величезну кількість повідомлень з окупованої території, люди благають - “Будь ласка, поверніться, будь ласка, женіть орків до Луганська і далі до Ростовської області”.
Окупанти знищили продовольчі склади в СєвєродонецькуФото: Сергій Гайдай
Але що дають фейки коли недостатньо інформації? Я спілкуюсь з людьми й відчуваю, що вони перебувають у певному вакуумі та що у них починає в голові якісь думки розвиватись і можливо не в той бік. Тому ці спілкування з людьми - це якийсь місточок між реальністю, вірою в те, що все буде добре і ми переможемо - він міцніє. Я тому і виїжджаю.
Те саме в Лисичанську і в інших населених пунктах. Я спілкуюсь з головами військово-цивільних адміністрацій.Для них це так само важливо і вони повертаються і кажуть людям “Ми сьогодні з Гайдаєм зустрічались, спілкувались, проговорювали проблеми і так далі”. Головне людям не втратити цю надію.
Настрої на окупованих територіях
Був такий стереотип про те, що Луганщина - це сепарський регіон. Я вам хочу сказати, що з перших днів війни наші військові - так довелось. це тактика - вирівняли лінію оборони, яка проходить Кремінна - Рубіжне - Сєвєродонецьк - Лисичанськ - Попасна. Вона більш-менш залишається такою. Території окупації - це Сватове, Старобільськ і інші міста.
З перших днів люди виходили саме з українськими прапорами, з перших днів люди не впускали орків, але тут є дві дуже важливі деталі.
Перше: люди виходили поки по них не почали стріляти. У нас були поранені та потім орки, в стилі НКВС, почали ходити по ночах по будинках і забирати активістів в невідомому напрямку.
І другий момент - коли ми говоримо про російську армію, яка йшла в наступ з Білорусі, з боку Херсону, з боку Миколаєва, то ми говоримо про росіян, які проходять строкову службу або служать за контрактом. А з нашого боку все ж таки більше заходять “лднрівці”. Під керівництвом росіян, їх тут достатньо багато.
Але хто такі “лднровці”? Це втрачені для суспільства люди, вони чітко розуміють, що вони 8 років вбивали людей, грабували, займались мародерством і їм втрачати вже нема що. Тому вони йдуть, вони грабують, вони займаються мародерством, вони вбивають інвалідів. вони розстрілюють літніх людей. В них моралі ніякої нема. З ними важче.
Скільки людей вдалось евакуювати
Важко сказати, але вже понад 10 тисяч. Набагато більше. Нам всього 2 рази вдалось, разом з офісом президента і віце-прем'єркою Іриною Верещук, отримати так званий режим тиші для гуманітарних конвоїв. За 3 дні ми вивезли десь чотири з половиною тисячі людей. Це саме за ті дні, коли були режими тиші.
Евакуація мешканців Рубіжного, 19 березня 2022Фото: Depo.ua
Але кожного дня ми все одно вивозимо людей, в середньому 500 людей на день з різних населених пунктів, без режиму тиші, просто патрульні поліцейські сідають за кермо автобусів і потроху вивозіть до залізниці, а далі вони вже на захід України їдуть поїздом.
Свої в Telegram 
