Мешканці сходу чекають приходу Росії? Spiegel побували у Краматорську і Мирному, щоб дізнатися

Попри те, що російські снаряди продовжують бити по місту, зі 152 тисяч жителів Краматорська залишилася третина. Серед тих, хто зараз перебуває в місті, значна частина підтримує дії Росії. Їх не лякає те, що майбутня зима може бути дуже складною через відсутність газо- і водопостачання. Про це неодноразово попереджала адміністрація міста, як зазначив міський голова Олександр Гончаренко

Він показав журналістам зі Spiegel вирву від ракети на площі Свободи перед своїм офісом. У момент обстрілу він розминувся з нею лише на 150 метрів і вважає, що серед жителів міста є багато інформаторів. Коли його питають про місцевих, які очікують на захоплення міста Росією, він відповідає:

“Це завжди одні й ті самі люди. Зараз їх не більше за 5%, адже у 2014 році люди бачили, як так звані сепаратисти забирали машини і розстрілювали людей на вулицях серед білого дня”.

Міський голова Краматорська Олександр ГончаренкоФото: Spiegel

У іншому населеному пункті Донецької області, Мирному, мешканці панельного житлового будинку тягають до своїх квартир повні каністри води, а місяць вони взагалі жили без світла. З двох тисяч мешканців селища залишилося 700. Кожні кілька секунд можна почути гул артилерії з фронту, розташованого приблизно за 15 кілометрів. 68-річна Валентина, мешканка Мирного, не збирається залишати свого селища.

“Зрештою, це мій дім”, — зазначила жінка.

Валентина з селища МирнеФото: Spiegel

Валентина переїхала сюди 50 років тому з міста Ростов-на-Дону і тут виростила двох синів — Олександра і Сергія. Вони вивезли свої сім’ї до Києва одразу ж після початку повномасштабного вторгнення. Зараз вони возять гуманітарну допомогу для українців. Жінка не обговорює свою позицію із синами, бо це “завжди приводить до сварок”. Раніше вона дивилася російське телебачення, а зараз дзвонить до родичів з Росії, щоб дізнатися, що відбувається в Україні.

“Я не вірю, що бучанська різанина справді була”, — каже Валентина.

Але також вона зазначає, що насправді їй байдуже на все — вона просто хоче, щоб перестали стріляти, був газ і їздили тролейбуси.

Я эвакуировалась из Мирнограда в Данию. Теперь живу на острове Борнхольм и удивляюсь новой стране

Я мріяла про фотостудію у Маріуполі. А довелося знімати власних дітей у підвалах під обстрілами

З мене діставали осколки, а мого сина в цей час поховали. Мені навіть не сказали, що він загинув