Демінер Владислав Єщенко втратив зір та слух на фронті. Тепер він бореться за своє здоров'я
Майже три місяці Владислав Єщенко живе у лікарнях. На початку повномасштабного вторгнення хлопець пішов до військкомату і приєднався до лав Збройних сил України. Вже 5 березня Влад став військовим у складі інженерно-саперних військ. У серпні він отримав поранення на Донеччині через самоліквідацію боєприпасів. І дивом залишився живий, але повністю втратив зір, перестав чути на одне вухо. Нещодавно лікарі прооперували Влада, щоб трохи поліпшити слух на лівому вусі. Чи дасть ця операція очікуваний результат — буде відомо у середині листопада. У хлопця міцна підтримка — батько Олександр, друг Артем та кохана Валерія. Нещодавно 24-річний Влад (позивний «Самурай») освідчився Валерії, вони вже замовили обручки. А ось дату весілля ще не обрали — все залежить від лікування і темпів одужання.
Займався гуманітарним розмінуванням у міжнародній організації
До 2014 року Влад жив у Горлівці. Після окупації міста разом з батьком Олександром переїхав до Слов’янська. Тут він закінчив школу, а після навчання у Слов’янському художньому ліцеї освоїв професію монтажника гіпсокартонних конструкцій.
«Але попрацювати за спеціальністю довго не довелося — син влаштувався демінером у міжнародний благодійний фонд з розмінування The HALO Trust. Сину робота подобалася, тут він отримав свої перші знання про те, як розміновувати, і свій перший практичний досвід. Влад займався тим, що знаходив та знищував боєприпаси, які не розірвалися і могли спричинити важкі травми або вбити жителів Донецької області», — розповів Олександр Єщенко.
У день закоханих, 14 лютого, Владислав в одному з кафе Слов’янська познайомився з Валерією. Це було кохання з першого погляду. Улюблена робота, кохана дівчина, рідні поруч. А потім настало 24 лютого. Хлопець не залишився осторонь і на початку повномасштабного вторгнення пішов до військкомату. Вже 5 березня Влад став військовим у складі інженерно-саперних військ.
«Кричіть йому на вухо, бо він погано чує»
Про 9 серпня батько Влада згадує неохоче, каже, це один з найгірших днів у його житті. Неподалік від Бахмута внаслідок самоліквідації боєприпасів хлопець отримав важкі травми: повну втрату зору, часткову втрату слуху, осколкові поранення по всьому тілу.
Валерія Тихонова, кохана Влада, зі Слов’янська разом з батьками евакуювалася до Хмельницької області. Дівчина згадує, як на початку серпня поїхала в столицю, щоб зустрітися зі свою подругою. Перебуваючи на залізничному вокзалі, вона подзвонила Владу, сказати, що доїхала і все у неї добре. Але хлопець не відповів. Вже тоді Лєра відчула щось неладне.
Влад і Валерія з друзями
«Десь години через дві мені зателефонував бойовий товариш Влада і сказав: «Присядь, бо зараз будуть приголомшливі новини». Розповів, що трапилося і які наслідки. Що у Влада посічене обличчя, одне око бачить, інше — серйозно травмоване. Але насправді все було набагато гірше, про це я потім дізналася… Обдзвонила всі лікарні Донецької області й насилу дізналася, що Влад перебуває у лікарні імені Мечникова у Дніпрі та що 12 серпня його перевезуть до Києва. Спочатку Влад лежав у реанімації інтенсивної терапії. Мені вдалося двічі туди потрапити. Вперше, коли побачила коханого, то ледве втрималася на ногах. Влад був повністю перемотаний бинтами. Поруч стояв лікар, він сказав: «Кричіть йому на вухо, бо він погано чує». А я мовчу, і тільки сльози течуть. Але одразу зібралася, бо знаю, що Влад хоч не бачить і не чує мене, але відчуває. У нас з ним дуже міцний зв’язок, на відстані відчуваємо, коли одному з нас погано», — розповіла 20-річна Валерія.
Обидва ока видалили. Інакше хлопець би помер від сепсису
Операцію по видаленню очей Владу зробили ще у Дніпрі, тільки-но привезли туди з Донеччини. Артем Пахомов, друг родини Єщенків, каже, якби своєчасно лікарі не зробили цю операцію, то Влад помер.
«Йому зробили енуклеацію очей, тому що мертві тканини могли його вбити через сепсис. Все, що вже неживе, — видаляється. Він був у дуже важкому стані», — зазначив Артем.
Потім гелікоптером хлопця доставили до Києва. Деякий час він перебував у реанімації, бо був у комі. Через тиждень з цього стану Влада лікарі вивели. Розмовляти він не міг зовсім, через трахеотомію — хірургічну маніпуляцію зі створення штучного отвору у трахеї для надходження через нього повітря у дихальні шляхи. А годувати його доводилося через трубочку у животі. Коли його стан трохи поліпшився, почалися «мандри» по різних відділеннях лікарні — інфекційному, лор, лицевому.
«У результаті вибуху Влад втратив слух, праве вухо зовсім не чує. І вже ніколи не відновиться, бо барабанна перетинка лопнула і її не відновити. Але в Україні можуть зробити кохлеарний імплант. Він працює ось по якому принципу: будуть бити електрод в нерв, який відповідає за слух, тим самим відтворювати звуки. У нашій країні це вже вміють робити і такий імплант коштує близько 20 тисяч доларів. Міністерство оборони багато різних витрат покриває, але цей імплант є найсучаснішим виробом і його в переліку немає. Тож доведеться купувати імплант самостійно або шукати фонд, який допоможе придбати», — зазначив Артем Пахомов.
Збирають гроші на експериментальне лікування — в голову вживляється чип, який допоможе частково бачити
А ліве вухо чує, але дуже погано. Нещодавно Влада прооперували, на місяць вухо затомпонували. Через 30 днів буде зрозуміло, чи допомогла операція. Зараз з хлопцем можливо спілкуватися, якщо голосно говорити просто у вухо.
Влад і Артем
«Остаточний висновок лікарів — Влад ніколи не бачитиме. Очі неможливо пересадити. Очі — це зорові нерви, які йдуть до мозку і коли їх видаляють, то ці нерви обрізають. Світова медицина не може відновлювати зір, коли у людині відсутні очі. Але є кілька досліджень — можна вживити датчик, який буде бити напряму, в кортикальну кору головного мозку. Висвердлюється на потилиці отвір діаметром 1,5 сантиметра, у нього вживляється чип. У чипа є електроди, які пройдуть в кортикальну кору мозку. А в окулярах встановлений датчик, який буде передавати інформацію на цей чип, який буде вражати мозок струмом і передавати інформацію про зображення. Це експериментальне лікування, ще немає комерційного продукту, який можна купити. Можна тільки потрапити до групи, людей з якої будуть досліджувати й на них випробовуватимуть цю технологію. Лікування там безплатне, але люди, які здійснюють дослідження, знаходяться в іспанському місті Аліканте. І Владу та батькові, який його супроводжуватиме, треба там жити від 3 до 9 місяців, поки триватиме дослідження та лікування. Оренда квартири, комунальні послуги, їжа, проїзд — все це майже на рік коштуватиме дуже дорого», — розповів друг.
Влад з батьком
Тому Артем почав збирати гроші. Цей збір він назвав «На реабілітацію». Гроші підуть на проживання батька з сином в Іспанії, а якщо сума буде більшою, ніж потрібно, то куплять також імплант на праве вухо.
Освідчився своїй коханій. Вже замовили обручки
Попереду у Влада ще військово-лікарняна комісія, яка надасть висновок щодо групи інвалідності. А поки що триває лікування, хлопець зараз перебуває на стаціонарі у лор-відділенні однієї з київських лікарень. Поруч з Владом майже цілодобово знаходиться батько. Багато часу поруч проводить і Валерія. Наприкінці липня Влад освідчився коханій, а потім сталася трагедія...
«Коханий ще на початку намагався сказати, щось типу: «нащо я тобі такий, що не хоче прирікати мене на таке життя». Але я з ним поговорила і запевнила, що буду поруч завжди. У мене за всі ці місяці з дня трагедії не було навіть і думок, щоб покинути Влада. Я проводила з ним у лікарні багато часу майже щодня. Знаєте, кохання — це така сильна штука, що її вже не перевзуєш. Завдяки моїй підтримці та любові Влад викинув з голови ці думки. А 31 серпня, перебуваючи на лікуванні у лицевому відділенні, коханий освідчився мені. Звичайно ж, я погодилася. А у статусі нареченої знаходжуся з 9 серпня. Бо всі лікарні, куди я дзвонила, мені не надавали інформацію як дівчині або як другу. Довелося сказати, що я наречена Влада і тоді лікарі пішли на контакт. Тому, коли Влад офіційно освідчився, я жартома сказала, що він запізнився, я вже давно його наречена», — поділилася Валерія Тихонова.
Закохані Лєра і Влад
Влад та Лєра вже обрали дизайн обручок. По відеоконференції вони поспілкувалися зі спеціалісткою ювелірної компанії, яка все детально розповіла і пара обрала один із запропонованих варіантів. Обручки будуть готові за місяць. Одружитися Валерія та Владислав планують або до поїздки в Іспанію, або вже після, коли хлопець зможе хоча б трохи бачити.
«Ми на майбутнє планували жити у своєму затишному куточку десь на дев'ятому поверсі із панорамними вікнами, кохати один одного, мандрувати на круїзному лайнері і ще багато чого. І це обов’язково буде! Залишилося лише пережити цей складний період, а далі все буде, як ми захочемо», — каже наречена.
Допомогти Владу, можна перерахувавши гроші:
5375 4112 0143 8111 — отримувач Артем Пахомов (волонтер, друг родини)
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/ABSbo5ANVM
***
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
Свої в Telegram 
