На сході загинув захисник з Донеччини Віталій Киркач-Антоненко. Він чекав на народження донечки

Наталія Киркач-Антоненко: "Найсвітліша людина, яку я колись зустрічала в житті"

Україна та любов і служіння їй були завжди для нього на першому місці. Це непоправна втрата для патріотичного руху Донеччини. Ми зустрілись в Донецьку у 2004 році під час виборів. Наша спільна проукраїнська позиція зблизила нас на все життя. Моє серце розривається від спустошення і жаху перед майбутнім життям, в якому немає найсвітлішої людини, яку я колись зустрічала в житті.

Віталій з дружиною НаталеюФото: Facebook, Наталія Киркач-Антоненко

Олег Тягнибок: "Боронив Україну з першого ж дня"

9 листопада у боях проти московських окупантів на Сватівському напрямку загинув наш побратим, військовослужбовець територіальної оборони. Віталій пішов боронити Україну в перший же день повномасштабної війни, брав участь у звільненні Лиману.

Віталій з побратимамиФото: Facebook, Наталія Киркач-Антоненко

Про Віталія також написали всі українські медіа після того, як він з побратимами копав окопи під Слов'янськом і натрапив на археологічні знахідки — жорна, кераміку, знаряддя праці, які, за попередніми висновками краєзнавців, датуються IX-XIII століттям. Знахідки передали у Слов'янський краєзнавчий музей.

Співчуття родині і близьким.

Катерина Боровська: "Ти загинув, захищаючи своє"

Ти годував донбаських польових мишей датським сухпаєм. Переживав за дружину та рідних, сидячи в окопах на Донбасі. Ти боронив своє. Свій Слов'янськ. Свій розбитий артою будинок. Свій Донбас.

Віталій загинув на Сватівському напрямкуФото: Facebook, Наталія Киркач-Антоненко

Ти ж начебто був зовсім нещодавно на ротації і мав трохи відпочити. Побачив дружину, дізнався, що станеш батьком. Ти загинув, захищаючи своє. Ти не зможеш пригорнути до грудей свою дитину, щоб ми змогли пригорнути свою.

Міна Сорвіно: "Ти сам став світлом"

Тиждень тому ми зустрілися для зйомки у нашому дуже важливому фотопроєкті, а зараз його більше немає: загинув, героїчно борючись за нашу Вітчизну з ненависним, ненависним руснявим вражиной.

Ти тримав світло і ділився ним, будучи у фізичному тілі, а зараз і сам став світлом...

Загинув, героїчно борючись за нашу Вітчизну з ненависним, ненависним руснявим вражиной

Антон Сененко: "Дякую, що тримав небо"

Ти не залишив мені наше із тобою селфі. Воно десь там, у твоєму телефоні. Під час нашої останньої... Не крайньої, саме останньої зустрічі, ти сам підійшов до мене і запропонував сфотографуватися на згадку.

Віталій Киркач-АнтоненкоФото: Facebook, Mina Sorvino

Минулого тижня, пам'ятаєш? Ніколи не просив, а тут...І я, попри своє неписане правило — робити фото з кимось тільки на свій телефон — поступився твоїй посмішці і абсолютній безпосередності. Перешли мені його якось, га?

Віталій, дякую, що тримав небо.

Катерина Жемчужникова: "Світ дуже сильно осиротів без цієї Людини"

Він родом із села біля Слов'янська, але ми познайомились у Донецьку, коли я ще була студенткою. Тоді він був "свободівцем". Саме він тоді мене зацікавив темою виборів аж так, щоб подивитись на всі ці процеси поближче у 2010 році, а не лише просто піти проголосувати.

Віталій Киркач-АнтоненкоФото: Facebook, Kateryna Zhemchuzhnykova

Він був надзвичайно красивою людиною в усьому: своїх ідеях, у своєму ставленні до людей, у своїй любові до дружини, у своєму хобі з виготовлення оберегів. Світ дуже сильно осиротів без цієї Людини...

Артур Шевцов: "Ми помстимося за тебе"

Пам'ятаю, як під час Всеукраїнського передвиборчого з'їзду "Свободи" у 2012-му році він подарував мені один з оберегів, виготовленням яких займався, а саме "Чорне сонце". Із цим оберегом на шиї я пройшов всі буремні революційні події 2013-2014 років, а потім і складну весну 2014-го. У мене досі залишається враження, що завдяки цьому оберегу я зумів пройти всі ті події цілим і неушкодженим. Востаннє ми з Віталіком бачились дуже давно, десь в році 2015-му або 2016-му в Слов'янську.

Віталій Киркач-АнтоненкоФото: Facebook, Віталій Киркач-Антоненко

Прощавай, друже! Дякую тобі за те, що ти був одним з нас! Ми тебе ніколи не забудемо і помстимося за тебе!

Вічна пам'ять!

Родину героя можна підтримати фінансово:

Картка Приватбанку Наталії Киркач-Антоненко: 5168 7554 7255 6121;

Цільова банка Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8fQD4Fg1KL

Я евакуювала 126 тварин до Німеччини. Історія волонтерки з Добропілля Тетяни Пустовойтової

Дивіться фільм про мозаїки Маріуполя "Жевріння. Дерево життя". Більшість з них — знищені назавжди

Артем Гуртовий загинув, захищаючи рідну Луганщину. Він хотів бути героєм для доньок-двійняток