Чому переселенці з окупованих територій не можуть отримати гроші за житло. Історії трьох родин
Тимчасовий дім на п'ять років
Микита з окупованого Сіверськодонецька показує невелику оселю неподалік Києва, де нині мешкає з дружиною, маленькою Кірою та мамою. Цей будинок сім'я отримала від американського благодійника Делла Лоя Хансена майже три роки тому. Коли заселялися, тут було все: меблі, техніка, навіть продукти на перший час.
"Трохи компактно, але дуже затишно. Нам все подобається", — каже чоловік, показуючи кімнату, де живе дружина і дитина.
Родина із Сіверськодонецька
Далі він показує дитячу кімнату, де тепер живе бабуся. Вона обрала саме цю кімнату через вікно з видом на всю вулицю.
Але є важлива умова — це житло надано лише на п'ять років.
"Тут круто, як вдома. Але, на жаль, це не наш дім. Це тимчасове місце проживання", — зізнається Микита.
Виїхали на два тижні
На початку березня 2022 року під вікно їхньої квартири впав снаряд. Спершу Микита з дружиною та однорічною Кірою виїхали самі, пізніше евакуювали своїх мам і бабусю. З червня 2022-го Сіверськодонецьк окупований. Відтоді в квартирі родини хазяйнують інші люди.
"Ми їхали на два тижні. Не думали, що так нам доведеться вже третій рік... Дуже сумуємо за домом. Але розуміємо, що туди дороги вже назад немає", — каже Микита.
Родина живе в містечку Хансена безкоштовно, платить лише за деякі комунальні послуги. Але виплат як переселенці вони не отримують. Відкласти на власне житло важко, а державна допомога — недоступна.
Причина проста й водночас абсурдна: квартира Микити залишилася в окупації, тому не підпадає під жодну програму компенсацій.
"Ми не можемо подивитись, зруйновано воно чи ні. З документами якийсь непорядок. Пробували взяти кредит, якусь розстрочку. Нам не дають — може, через те, що ми з окупованої території, там у нас прописка. Банк відмовив", — розповідає чоловік.
Від Мар'їнки залишилися лише руїни
У такій самій ситуації — тисячі родин. Серед них Вікторія і Василь з Мар'їнки. Місто опинилося на лінії вогню ще 2014 року, але під час повномасштабного вторгнення російські обстріли перетворили його на суцільні руїни.
Вікторія і Василь
"У нас був будинок, трикімнатна квартира в Мар'їнці, свій магазин. Я справно платила податки. Нам нічого не треба від держави. Єдине — щоб хоча б виплатили за наше майно", — каже Вікторія.
У соцмережах і за допомогою знайомих жінка зібрала кадри того, як нині виглядає їхня вулиця й будинок. Але це не підстава для відшкодування — адже оселя в окупації.
"Там знають всі, що там руїна суцільна. Які ще треба акти руйнування, які докази, що міста нема? Мало того, що вісім років жили у війні, а тепер виходить, що ми не можемо отримувати компенсацію, бо ми окуповані", — каже Вікторія.
Обоє мають групи за інвалідністю. Нині більшу частину пенсії змушені віддавати за оренду квартири.
"Вже в нашому віці 60+... Думали, будемо доживати спокійно в старість. Але в нас вийшло отак", — каже Василь.
Більшість звернень — про компенсації за житло
Юристи благодійного фонду "Схід SOS" кажуть: з 60 тисяч звернень від переселенців за час повномасштабного вторгнення більшість — запити щодо компенсацій за втрачене житло.
"У нас є закон, який передбачає компенсацію за програмою "єВідновлення". Її можуть отримати лише люди, які мають зареєстроване житло на підконтрольних уряду України територіях. Люди з тимчасово окупованих територій не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло", — пояснюють у фонді.
Торік Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який мав би це змінити. Власники могли б відмовитися від житла в окупації на користь держави і взяти участь у програмі "єВідновлення". Але цей закон досі не підписаний президентом — а отже, не діє.
"Ми можемо говорити лише про міжнародний компенсаційний механізм — реєстр збитків. Але наразі він тільки наповнюється заявами про втрачене житло", — додають юристи.
Нова програма — лише для окремих категорій
У відповідь на запитання DW про державну допомогу переселенцям з окупованих територій міністерство розвитку громад повідомило: створено нову житлову програму.
Але є нюанс: вона запрацює з кінця листопада лише для двох категорій переселенців — учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Обидва статуси можуть мати лише чинні або колишні військові.
Також у міністерстві згадують про програми іпотечних кредитів "Житло для ВПО" під 3% на 30 років та "єОселя", за якою держава компенсує 70% першого внеску за купівлю житла.
Для біженців з Маріуполя у Білій Церкві буде побудовано житловий квартал — за кошти маріупольської міськради.
"Мене видалили з карт Google. Але держреєстр про це не знає"
Фотограф Євген Сосновський дивом вибрався з охопленого боями Маріуполя. Нині у своїх соцмережах він регулярно пише про проблему компенсацій для переселенців з окупованих територій. Адже це стосується і його самого.
"Ось драмтеатр, а я жив трохи нижче. Ось тут була моя вулиця. І ось ця парковка — тут був мій будинок", — показує Євген на картах.
Сосновський показує мапи
Від будинку чоловіка не лишилося навіть сліду на Google-картах — росіяни знесли руїни і збудували парковку. Але українські державні реєстри про це "не знають".
"Не вдалося отримати витяг. У реєстрі пошкодженого та знищеного майна не знайдено даних про цей об'єкт нерухомості. Ось така відповідь", — каже Євген.
Таку саму відповідь отримують усі переселенці з колись півмільйонного Маріуполя та інших окупованих територій. Євген спілкується з багатьма і каже, що люди відчувають себе покинутими напризволяще.
"Хтось повертається в Маріуполь, хтось пише, що поїхав у Європу, забрав дітей. Чому люди на неокупованій території без додаткових умов можуть отримати компенсацію, а люди, які найбільше постраждали у цій війні серед цивільних, пройшли справжнє пекло — не мають жодного права? Це абсолютно неправильно", — каже фотограф.
Для Євгена програми іпотечних кредитів не актуальні — він пенсіонер і не сподівається на схвалення банку.
Розподілити порівну між усіма
Чоловік закликає, аби кошти, які держава має змогу виділити постраждалим, розподілялися рівномірно серед людей з підконтрольних і непідконтрольних Україні територій.
Євген Сосновський з Маріуполя
"Зробіть кожній людині, яка постраждала, спеціальний рахунок. Встановіть ліміт — два мільйони чи півтора, залежно від вартості втраченого майна. І розподіляйте гроші поступово серед усіх людей. Щоб людина хоча б щомісячно отримувала 2, 3, 5, 10, може, 20 тисяч. Але щоб усі люди отримували", — пропонує Євген.
За програмою "єВідновлення" відшкодування за пошкоджене і знищене житло на суму майже 50 мільярдів гривень уже отримали понад 143 тисячі родин. Серед них немає жодної родини з тимчасово окупованих територій.
Для них власне житло залишається недосяжною мрією.
"Вже хочеться отримати компенсацію, десь придбати свій куточок, пустити останні корені і дожити", — каже Вікторія з Мар'їнки.
"Власне житло, щоб ми повертались з роботи додому — це єдине бажання. А далі все зробимо, все буде. Було б бажання — мотивації в мене аж за край. У мене така чудова дитина, я хочу, щоб у неї все було", — додає Микита.
Свої в Telegram 
