Окупанти забирають квартири українців. Як захистити своє житло
«Маєте 30 днів, щоб приїхати особисто»
Катерина (ім'я змінено) виїхала з Маріуполя 22 березня 2022 року, виживаючи місяць у оточеному місті. Нещодавно вона побачила адресу своєї квартири у списках у телеграм-каналі окупаційної адміністрації. Повідомлення було чітким: якщо власник особисто не з'явиться з документами, житло «відберуть» за російськими законами.
«Я досі не хочу згадувати ті часи, бо це було жахливо. Моя квартира, на щастя, ціла, хоча дах будинку був пошкоджений», — розповідає жінка.
З моменту виїзду у квартирі ніхто не жив, але за нею наглядали знайомі. Катерина жодного разу не поверталася, не оформлювала російських документів і не вносила житло до окупаційного реєстру.
«Наскільки розумію, маю 30 днів з моменту публікації, щоб вирішити, що робити. Якщо не привезу особисто документи, не отримаю російський паспорт і не легалізую житло за їхніми законами — його фактично заберуть. Я розгублена», — каже Катерина.
Вона звернулася до української поліції у регіоні, де зараз живе. Спочатку їй порадили взяти «офіційне повідомлення від окупаційної влади», щоб відкрити кримінальну справу. Лише після наполегливих прохань заяву все ж взяли. Тепер жінка чекає на відкриття провадження у ЄРДР.
Маріуполь — у фокусі «націоналізації»
За даними Маріупольської міської ради, окупаційна адміністрація нещодавно оприлюднила нові списки так званого «безхазяйного майна».
До переліку увійшли:
- 101 адреса, яку планують перевести у статус «безхоз»;
- 441 квартира, вже визнана «безхазяйною»;
- 82 об'єкти нерухомості з «ознаками безгосподарності».
Окупанти вимагають, щоб власники протягом 30 днів з'явилися з документами. Якщо ніхто не відгукнеться — розпочнуть процедуру «відчуження».
Саме з Маріуполя інформація про формування таких списків надходить найчастіше. Там взялися за цю справу масштабно — привабливість нерухомості біля моря очевидна для росіян. Навіть попри те, що на вулицях досі можна побачити могили містян, а останки тисяч людей, загиблих під уламками будівель, разом з будівельним сміттям вивезли на звалища.
«Віджимають» житло навіть у власників, які залишилися
«Квартиру моєї знайомої «віджали», попри те, що там жила її рідна сестра, яка платила комуналку, у неї були копії документів. Нічого не допомогло», — розповідає ще одна мешканка Маріуполя.
Вона знає про випадок, коли чоловік уже два місяці судиться в окупаційних судах. Його квартира — чи то по доносу, чи випадково — потрапила до списку «безхозу», хоча він нікуди не виїжджав і є власником. Не може добитися виключення зі списку.
Ще одна історія: квартиру колись купили на двох — мати й донька. Донька з онукою виїхала, мати залишилася в окупації. Тепер жінку виселяють, бо «у місті немає власниці». А власницю — доньку з онукою, які зараз у Німеччині, — не пустили через Шереметьєво.
Чого робити НЕ ВАРТО
Теоретично людина може ризикнути поїхати в окуповане місто, щоб розв'язати питання на умовах окупаційної адміністрації. Але експерти «Донбас SOS» категорично не радять цього робити.
І ось чому. По-перше, ніхто не гарантує, що ті «закони» реально захистять ваше житло.
По-друге, вас можуть просто не пропустити на територію РФ, щоб ви змогли потрапити на окуповану територію. Витратите велику суму коштів, а в паспорті отримаєте позначку про заборону в'їзду на 50 років.
По-третє, не виключені провокації. Людина, яка ризикне приїхати «рятувати» нерухомість, може одразу потрапити на підвал. Інколи житло й потрапляє до списків саме для виманювання «цікавих» своєю проукраїнською активністю людей або їхніх родичів.
Важливо пам'ятати: жодні рішення окупаційної влади щодо вашої нерухомості є незаконними. Право власності залишається за вами попри будь-які списки, «націоналізацію» чи інші незаконні дії окупантів.
Що ВАРТО зробити
1. Збирайте та зберігайте докази.
Важливо збирати дані, які допоможуть встановити хронологію подій та факт порушення права власності:
- документи про визнання майна «безхазяйним»;
- публікації в соцмережах та на сайтах;
- фотографії житла на момент, коли ви його покинули, і після відібрання;
- інформацію про людей (імена, зовнішність), яких заселили у житло або які проводили процедуру відібрання;
- контакти можливих свідків.
Важливо турбуватися про безпеку збору та зберігання інформації, особливо якщо вона збиралася безпосередньо на окупованій території. Це може нести небезпеку життю та здоров'ю, ризики звинувачення у шпіонажі, катувань з боку окупаційних силовиків.
2. Зверніться до національної поліції.
Подайте заяву про вчинення кримінального правопорушення до поліції або прокуратури. У заяві посилайтеся на статтю 438 Кримінального кодексу України («воєнні злочини»).
Звернутися можна навіть якщо наразі відсутні документи, які підтверджують право власності на конкретне житло — його встановлять під час досудового розслідування. Також варто це зробити, навіть якщо ваше житло відібрали не нещодавно. Проте не відтягуйте — речові докази можуть губитися, а свідки — забувати важливі деталі.
Може статися, що правоохоронці відмовляються реєструвати заяву, аргументуючи тим, що розслідування під час окупації неможливе. Наполягайте на своїх правах або зверніться із заявою, підготовленою заздалегідь з юристом.
3. Подайте заяву до Міжнародного реєстру збитків.
У Міжнародному реєстрі збитків відкрита категорія А.3.6 «Втрата доступу та контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях». Подати заяву можна через портал «Дія». Якщо житло у власності кількох людей — кожен співвласник подає заяву окремо.
Наразі невідомо, коли будуть компенсації. Проте подання заяви до реєстру — важливий крок для засвідчення злочинів, вчинених російською федерацією.
4. Перевірте Державний реєстр речових прав.
В українському Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно може не бути інформації про вашу власність. До 2013 року реєстр був паперовим і зберігався в архіві БТІ. Хоча це не позбавляє права власності, важливо внести інформацію — це допоможе у разі втрати паперових документів або необхідності вчинити дії з житлом.
Через окупацію та воєнні дії архіви БТІ можуть бути втрачені. У такому разі підтвердити право власності для внесення до реєстру можна через суд. З цим вам можуть допомогти юристи «Донбас SOS».
5. Зафіксуйте факт порушення прав у міжнародних місіях.
Моніторингова Місія ООН з прав людини в Україні проводить систематичну фіксацію порушень прав людини під час війни. Якщо бажаєте, щоб факт незаконної «націоналізації» вашого житла задокументували структури ООН — зверніться до «Донбас SOS», і вас зконтактують з представниками місії для інтерв'ювання.
Ваше право власності залишається за вами незалежно від будь-яких дій окупантів. Головне — зберігати докази та фіксувати порушення у всіх можливих інстанціях.
Свої в Telegram 
