Для держави нас наче не існує. Євген Сосновський написав лист до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко
Шановна пані Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко! Сьогодні ознайомився з дописом, що був опублікований на Вашій офіційній сторінці у Facebook 23.10.2025 і в якому Ви наводите приклад швидкого отримання державної компенсації за знищене житло Валентиною Троян - мешканкою села Нова Полтавка, що на Донеччині.
Нагадаю Вам цю історію. Жінка була змушена покинути свій дім через бойові дії. Коли вона перебувала у Полтаві, знайомі надіслали їй відео, де було видно, як російські військові знищували її будинок. Валентина не розгубилась, подзвонила в поліцію, щоб зафіксувати руйнування, зібрала необхідні документи і подала заявку на компенсацію через програму "єВідновлення". Знайомі допомогли провести дистанційне обстеження будинку за допомогою дронів. Розглянувши ці дані, комісія ухвалила рішення про компенсацію. Уже через 5 днів на рахунок Валентини надійшли кошти - 3,6 млн грн.
Тепер я розповім Вам коротко свою історію. Я теж жив на Донеччині. Можливо чули про таке півмільйонне місто, як Маріуполь, в якому навесні 2022 року загинули десятки тисяч мешканців міста. Мені пощастило. Я залишився живим. Разом з дружиною та її 90-річною хворою лежачою матір'ю ми змогли вибратись з міста тільки 30 квітня. Що відбувалось у Маріуполі впродовж тих двох місяців - розповідати не буду. Воно вже мало кому цікаво. Але на відміну від пані Галини, про яку Ви пишете, я бачив свій будинок, знищений росіянами, на власні очі. На наступний день, після того, як нас просто вигнали з нього кадирівці. Вигнали, навіть не давши взяти з собою їжу і якісь необхідні речі. Наступного ранку, коли я повернувся до будинку, він виглядав так, як на першому фото. Не повірите, але я навіть сфотографував табличку з адресою нашого будинку - пр. Металургів, 85.
Будинок, де жив пан Євген
Адреса будинку
Сфотографував і свою квартиру. Точніше, те що, від неї залишилось. В мене збереглися і фото квартири "до", тому нескладно буде довести, що це саме моя квартира, навіть не дивлячись на її стан на тих фото, що додаю до цього листа.
4 березня 2023 року було завершено знесення нашого будинку. Останні хвилини його існування теж зафіксовані на відео, яке надіслалі мені знайомі (такі ж самі знайомі, як і у пані Валентини, про яку Ви пишете).

Будинок у Маріуполі, де жив Сосновський, зносять
Є в мене і світлини, які зафіксували будівництво парковочного майданчика на місці знесеного будинку за адресою пр. Металургів, 85. Всі зроблені мною фото кольорові і мають достатньо високу якість (не повірите, знімав дзеркальною камерою, той самою, якою знімав свій "Маріупольський щоденник").
Парковочні місця на місці будинку
Ну і головне - в абсолютно безкоштовному і загальному доступі у додатках Google Maps і Google Earth наразі є супутникові знімки Маріуполя від 08.08.2024 року, на яких чітко видно, що на тому місці, де колись стояв будинок з адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 85 наразі розташована звичайна парковка (що теж зафіксовано на доданих до цього листа знімках). А на звичайній (не супутниковій) мапі на пустому місці взагалі залишився тільки номер будинку 85.
Тепер питання...
Чим я, як громадянин України, відрізняюсь від пані Валентини Троян, яка отримала державну компенсацію у розмірі 3,6 млн за 5 днів, а я вже четвертий рік не можу навіть подати заяви на отримання компенсаційного сертифіката. Хіба наявних доказів, які підтверджують повне знищення будинку за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 85, недостатньо для того, щоб відповідна комісія прийняла відповідне рішення про виплату компенсації?
Чи має пані Валентина Троян статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни, яка дозволяє їй отримати житловий сертифікат першочергово за 5 днів? Я радий за пані Валентину, що вона отримала його. Але чомусь програма "єВідновлення" для "ВПО з ТОТ", яка, можливо, запрацює у майбутньому, вже зараз передбачає розділення людей на категорії. Причому навіть цивільні особи, які отримали інвалідність внаслідок війни під час бойових дій у тому ж Маріуполі, наразі викреслені зі списку тих, хто має право на першочергове отримання "житлового ваучера" (згідно з підписаною Вами постановою №1176). У той же час для постраждалих на підконтрольній території таке розділення на категорії відсутнє (що підтверджується наведеним Вами прикладом з пані Валентиною).
Чому пані Валентина Троян з села Нова Полтавка отримує сертифікат на суму 3,6 млн грн, а для біженців з ТОТ уряд вже зараз обмежує майбутню суму виплати у розмірі 2 млн. Чи Ви вважаєте, що квартира в центрі півмільйонного міста Маріуполь, де росіяни зараз продають квартири по 80-120 тис. доларів, коштує менше, ніж будинок пані Валентини у селі Нова Полтавка?
І ще одне питання. Чи вважаєте Ви справедливим подібне відношення уряду і держави до тих людей, які, без перебільшення, зазнали найбільших втрат і наразі залишились без будь-якої підтримки уряду. Чи вважаєте Ви справедливим, що серед 140 тисяч українських родин, які вже скористались програмою "єВідновлення", немає жодної родини з Міста-Героя Маріуполя і з інших окупованих територій. Чи може ці родини з Маріуполя та інших окупованих територій не вважаються українськими родинами?
Невеличке доповнення. Те, що я написав про свій будинок і свою квартиру, може написати і надати необхідні докази чи не кожний маріуполець, який вибрався з маріупольського пекла. На жаль, оновлена супутникова карта вже не відображає велику частину руйнувань, оскільки росіяне потрохи відновлюють зруйновані будинки і будують на місці знесених нові, під іпотеку. Хоча у таких випадках як мій, коли від будинку на супутникових знімках залишилось пусте місце, здавалось, вже нічого не треба доводити. Але я не здивуюсь, якщо з часом від мене будуть вимагати докази того, що цей будинок взагалі колись існував.
На жаль, пані Прем'єр-Міністр, Ви і керований Вами уряд не дуже відкриті для спілкування навіть на своїх офіційних сторінках. Тому я не впевнений, що отримаю відповіді і на цей лист. Але я відкритий для такого ж спілкування, як у Вас було в Полтаві з пані Валентиною Троян. Тим більш, що для цього Вам не треба буде їхати до Полтави, бо моім місцем тимчасового проживання, як "ВПО з ТОТ" наразі є Київ, де я був би радий з Вами зустрітись і особисто, як і пані Валентина, подякувати за отримання компенсації за 5 днів, або поспілкуватись і все ж пошукати відповіді на зазначені у цьому листі питання.
З повагою, Євген Сосновський, мешканець Маріуполя, "ВПО з ТОТ".


