Волонтери врятували з Родинського 13-річну дівчину, собаку та сусіда. Батьки Люби зникли безвісти

Про це розповіли волонтерка Діана Яковлева й капелан Леонід Номерчук, які подякували за порятунок людей і тварини волонтеру з ніком Wes Miller і Михайлу Бочкову.

Шлях до Родинського — понад 11 кілометрів в один бік через посадки й поля. Над головою постійно гули дрони, довкола — обстріли. Ночували волонтери в покинутому приміщенні вже в місті, де обстріли були такі сильні, що хлопці думали — не виживуть.

"Було дуже важко. Якби обстріли були такі, як за день до порятунку, ми б не вижили", — зізнався Wes Miller.

Батьки пішли й не повернулися

Історія Люби почалася понад тиждень тому. Спочатку мама з сусідкою пішли перевірити знайому, яка довго не виходила на зв'язок. Не повернулися. Тоді батько зі знайомим теж вирушили шукати — і теж зникли. Усі четверо досі вважаються зниклими безвісти.

Перед тим як піти, батько попросив сусіда Василя подивитися за донькою. Чоловік не відмовив.

Три дні тому вони включили генератор, щоб дівчинка могла хоч трохи помитися. Вночі почався артобстріл. Стіна в кімнаті, де спала Люба, обвалилася просто на неї. Василь вибіг, почав витягати її з-під уламків і кричав: "Люба? Відчуваєш руки? Ноги?".

На щастя, дівчинка лише легко поранилася. Після цього вони ночували в підвалі, а в помешкання піднімалися лише зібрати речі.

Під обстрілами, але живі

Василь зізнався, хоч і збирали речі, та він не вірив, що хтось приїде за ними. Довкола було справжнє пекло. Але волонтери наважилися. Разом із Любою та Василем вивели й вагітну собаку Лолу, яка невдовзі має народити цуценят.

Порятнок 13-річної Люби, Василя та Лоли з РодинськогоАвтор: волонтери/Instagram

"Було ще багато деталей, від яких стигне кров. Деякі я просто не маю права розповісти. Василь сказав мені: „Я просто хочу виплакатися". А Люба — найпрекрасніша, найсвітліша дівчинка. Ми обов'язково придумаємо, як підтримати її далі", — розповіла Діана Яковлева.

Зараз дівчинка в безпеці. Волонтери шукають спосіб допомогти їй впоратися з пережитим і продовжити життя без батьків, яких досі немає.

Охочих виїхати з Донеччини побільшало. Люди розчаровуються, коли їдуть з-під обстрілів — чому так?

Подружжя йшло 16 кілометрів з Торського, щоб вижити. Історії врятованих "Білими янголами"

Хлопець просив добити його, але як можна добити людину? Історії кулеметників з Покровська