У Базелі покажуть серцебиття мешканців Донецька. Його записали 13 років тому
Що сталось?
Сто лампочок — сто пульсів реальних людей. Саме так виглядає Pulse Agglomerate — біометричний меморіал, який 15 червня покажуть у Базелі в межах програми Art Basel.
В основі інсталяції — архів серцебиття мешканців Донецька, зібраний у 2013 році в культурному центрі "Ізоляція". Тоді відвідувачі прикладали руки до сенсорів під час роботи інсталяції Pulse Room художника Рафаеля Лозано-Геммера, і їхній пульс перетворювався на світловий сигнал — лампочка починала блимати в ритмі серця.
У 2014 році ці записи вдалося евакуювати з Донецька — незадовго до окупації міста та перетворення "Ізоляції" на місце катувань.
Інсталяція буде інтерактивна: глядачі зможуть долучитися, піднісши долоню до сенсора. Система зчитає пульс і додасть його до загального ряду, замінюючи найстаріший запис новим.
«Кожен новий запис замінює найстаріший — водночас провокуючи жалобу та утверджуючи тяглість, солідарність і стійкість перед обличчям війни», — йдеться в анонсі перформансу.
У Базелі проєкт покажуть за участі української художниці Марії Куліковської, Izolyatsia Foundation та міжнародних галерей-партнерів. Уперше Pulse Agglomerate був представлений у 2024 році на 60-й Венеційській бієнале.
Про художників проєкту
Рафаель Лозано-Геммер — мексикансько-канадський медіамитець, відомий масштабними інтерактивними інсталяціями. Він працює з біометричними даними — пульсом, відбитками — і формує колективні цифрові архіви людської присутності. Його називають майстром "антипам'ятників".
Марія Куліковська — українська художниця та перформерка з Керчі. Після окупації Криму у 2014 році була змушена виїхати з півострова, після повномасштабного вторгнення 2022 року — з Києва. У своїх роботах досліджує особистий і колективний досвід війни через мистецтво та перформанс.
Про "Ізоляцію"
Назва "Ізоляція" походить від заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку, який припинив існування після розпаду СРСР. На початку 2000-х там створили центр сучасного мистецтва, а у 2014-му його зруйнували проросійські колаборанти. Підвали колишнього артцентру перетворилися на камери тортур. Серед тих, хто зазнав катувань в "Ізоляції", був журналіст Станіслав Асєєв — він описав два роки перебування там у книзі «"Світлий Шлях": історія одного концтабору». У 2014 році команда платформи переїхала до Києва.
Свої в Telegram 
