У Базелі покажуть серцебиття мешканців Донецька. Його записали 13 років тому

Що сталось?

Сто лампочок — сто пульсів реальних людей. Саме так виглядає Pulse Agglomerate — біометричний меморіал, який 15 червня покажуть у Базелі в межах програми Art Basel.

В основі інсталяції — архів серцебиття мешканців Донецька, зібраний у 2013 році в культурному центрі "Ізоляція". Тоді відвідувачі прикладали руки до сенсорів під час роботи інсталяції Pulse Room художника Рафаеля Лозано-Геммера, і їхній пульс перетворювався на світловий сигнал — лампочка починала блимати в ритмі серця.

У 2014 році ці записи вдалося евакуювати з Донецька — незадовго до окупації міста та перетворення "Ізоляції" на місце катувань.

Інсталяція буде інтерактивна: глядачі зможуть долучитися, піднісши долоню до сенсора. Система зчитає пульс і додасть його до загального ряду, замінюючи найстаріший запис новим.

«Кожен новий запис замінює найстаріший — водночас провокуючи жалобу та утверджуючи тяглість, солідарність і стійкість перед обличчям війни», — йдеться в анонсі перформансу.

У Базелі проєкт покажуть за участі української художниці Марії Куліковської, Izolyatsia Foundation та міжнародних галерей-партнерів. Уперше Pulse Agglomerate був представлений у 2024 році на 60-й Венеційській бієнале.

Про художників проєкту

Рафаель Лозано-Геммер — мексикансько-канадський медіамитець, відомий масштабними інтерактивними інсталяціями. Він працює з біометричними даними — пульсом, відбитками — і формує колективні цифрові архіви людської присутності. Його називають майстром "антипам'ятників".

Марія Куліковська — українська художниця та перформерка з Керчі. Після окупації Криму у 2014 році була змушена виїхати з півострова, після повномасштабного вторгнення 2022 року — з Києва. У своїх роботах досліджує особистий і колективний досвід війни через мистецтво та перформанс.

Про "Ізоляцію"

Назва "Ізоляція" походить від заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку, який припинив існування після розпаду СРСР. На початку 2000-х там створили центр сучасного мистецтва, а у 2014-му його зруйнували проросійські колаборанти. Підвали колишнього артцентру перетворилися на камери тортур. Серед тих, хто зазнав катувань в "Ізоляції", був журналіст Станіслав Асєєв — він описав два роки перебування там у книзі «"Світлий Шлях": історія одного концтабору». У 2014 році команда платформи переїхала до Києва.

Чому програми підтримки ВПО доступні не для всіх. Хто залишається без допомоги

Миколаївка на межі ізоляції. Єдиний маршрут евакуації тримається під обстрілами

Від катувань в «Ізоляції» син посивів за тиждень. Віктор Дзицюк з Торецька у полоні з 2017 року