Я ніколи раніше не чула таких страшних криків. Журналісти встановили імена катів з «Ізоляції»
BBC розповіла історію Людмили Гусейнової, яку у жовтні 2019 року схопили біля дому в Новоазовська. Тоді місто вже перебувало під контролем підтримуваних Росією сил. Жінку звинуватили у шпигунстві й відвезли до “Ізоляції” — колишнього заводу і мистецького простору в Донецьку, який після окупації перетворили на місце утримання людей.
“Три роки і 13 днів мого життя... моя скалічена душа і тіло”, — каже Людмила про час у полоні.
За її словами, серед людей, які брали участь у її затриманні, був Юрій Темербек — українець, який до 2014 року працював інспектором дорожньої поліції, а згодом приєднався до підтримуваних Росією сил. Українські прокурори розпочали проти нього кримінальне провадження за участь у “терористичній групі”.
Юрій Темербек, зараз йому 56 років
Людмила також стверджує, що Темербек був у “Ізоляції”, коли вона зазнала сексуалізованого насильства від іншого чоловіка. Його особу BBC встановити не змогла.
Перші дні в “Ізоляції”, за словами Людмили, були наповнені звуками страждання з інших приміщень.
“Я ніколи раніше не чула таких страшних криків”, — згадує вона.
BBC працювала разом з українськими дослідниками відкритих джерел Богданом Косохатьком і Владиславом Чириком. Вони аналізували свідчення колишніх ув’язнених, публікації в соцмережах, медіаматеріали та документи українських прокурорів. Так розслідувачам вдалося зібрати інформацію про кількох людей, яких звинувачують у жорстокому поводженні з українцями.
Один із них — Руслан Єрьомічев, якого в “Ізоляції” називали “Єрмаком”. Його раніше ідентифікували Bellingcat разом з українським журналістом Станіславом Асєєвим, який також був ув’язнений у цій катівні. Українські прокурори звинувачують Єрьомічева у низці злочинів, зокрема у жорстокому поводженні з військовополоненими та цивільними.
Руслан Єрьомічев
І Темербек, і Єрьомічев були громадянами України, але згодом отримали російські паспорти. На фото із соцмереж вони виглядають як люди, які ведуть звичайне життя: з родинами, друзями, на відпочинку.
Людмила каже, що саме тому для неї важливо називати імена тих, кого вона вважає причетними до катувань.
Під час обміну полоненими у 2022 році Людмилу звільнили. Тепер вона живе в Києві з чоловіком, допомагає іншим жінкам, які пройшли через ув’язнення, а також через таємну мережу підтримує родини людей, які досі залишаються в полоні.
"Я зрозуміла, що не можу плакати - у мене не було сліз", - Людмила (у центрі) про момент свого звільнення у жовтні 2022 року
Людмила каже, що для неї важливо не помститися, а домогтися правового визнання злочинів.
“Для мене справедливість - це не помста”, — каже вона.
BBC намагалася зв’язатися з Темербеком і Єрьомічевим, але відповіді не отримала. Посольство Росії у Великій Британії у коментарі заявило, що Росія нібито “послідовно виступає за повагу до міжнародного права”, а твердження про злочини під час війни “документуються та розслідуються”.
Розслідувачі BBC також вивчили масштаб мережі місць утримання. Вони встановили 93 місця на окупованих територіях України, де у 2023-2025 роках утримували цивільних і військовополонених. Близько третини з них, імовірно, були неофіційними — у будівлях податкових інспекцій, готелях, гаражах та інших приміщеннях.
Ще 102 подібні об’єкти BBC встановила на території Росії. Міжнародним організаціям не давали вільного доступу до цих місць.
Українська влада заявляє, що понад 16 тисяч цивільних були взяті в полон або зникли безвісти. Частина випадків сталася після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, частина — ще після початку окупації Криму та частини Донбасу у 2014 році.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини називає катування та жорстоке поводження з цивільними в такій системі “систематичними та широко поширеними”. Колишні ув’язнені повідомляють про побиття, імітації страт, сексуалізоване насильство та інші форми знущань.
За даними Офісу генпрокурора України, з початку повномасштабного вторгнення задокументували понад 400 випадків пов’язаного з війною сексуалізованого насильства щодо цивільних. Обвинувачення висунули 85 людям, 30 уже отримали вироки, переважно заочно.


