У Києві відкрили виставку про Оленівку. Потім ці експозиції покажуть у Польщі, Італії та Норвегії

Від мирного життя до барака, де утримували полонених

Експозиція розповідає, як звичайне місце на Донеччині перетворилося на один із символів російських воєнних злочинів проти українських полонених.

Відвідувачі побачать документи, архівні матеріали, свідчення очевидців, художні інсталяції та аудіовізуальні роботи. Вони простежують історію Оленівки від створення Волноваської виправної колонії та окупації частини Донеччини у 2014 році до утримання там цивільних заручників і військовополонених.

Одна з частин виставки — інсталяція з металевими ліжками. За допомогою світла і звуку вона відтворює останні місяці перебування українців у полоні. Завершують маршрут плакати із зображеннями очей військовополонених, які досі не повернулися додому.

«Для мене було важливо говорити про Оленівку саме мовою мистецтва. Документ фіксує злочин, але мистецтво створює простір для діалогу з глядачем — саме через цей діалог формується пам’ять», — розповів засновник фонду «Креативна Січ» та артдиректор виставки Святослав Попович.

За його словами, найважче було працювати над частиною експозиції зі світлинами полонених: «Це погляди тих, хто сьогодні не може говорити за себе — тому ми повинні говорити за них».

Виставка працюватиме до 3 серпня за адресою: Київ, вулиця Спаська, 36/31. Вхід вільний.

Міжнародного розслідування досі немає

У ніч із 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120 в окупованій Оленівці стався вибух. За даними організаторів виставки, близько 50 українських військовополонених загинули, понад 130 отримали поранення. Понад 90 людей, які пережили ті події, досі залишаються в російському полоні.

Незалежного міжнародного розслідування досі не провели. Місію ООН зі встановлення фактів розпустили у 2023 році.

«Наше завдання — створення міжнародного резонансу, який би дав шанс почати це розслідування. У юридичній площині ми зробили все можливе, передавши інформацію про цей воєнний злочин до Міжнародного кримінального суду. Однак після цього, тобто з 2024 року, — тиша і брак відповіді», — сказала голова ГО «Спільнота Оленівки» Олександра Мазур.

Представниця організації Наталя Петренко, чий син загинув у полоні, наголосила, що пам’ять має перетворюватися на конкретні дії.

«Вкладатися варто в дії, які приведуть до встановлення справедливості й покарання винних — і окремих людей, і держави в цілому. В дії, які приведуть до звільнення тих, хто в полоні. І в те, що залишить довгу пам’ять про цю трагедію», — сказала вона.

Виставку покажуть у Польщі, Італії та Норвегії

Після Києва покази планують провести у Польщі, Італії та Норвегії. Презентації за кордоном супроводжуватимуть адвокаційними заходами та офіційними зверненнями до міжнародних інституцій. Організатори закликають ООН, ОБСЄ, уряди країн-партнерів, правозахисні організації та світові медіа підтримати відновлення незалежного розслідування подій в Оленівці та повернення українських полонених.

«Пам’ять — це не лише про минуле. Пам’ять — це дія. Поки українські військовополонені залишаються в неволі, історія Оленівки триває», — наголошують організатори.

«Я досі не розумію, як вижив». Ян Данилко через вибух в Оленівській колонії втратив ногу і око

Розподіл “віджатого” житла в окупованих Росією містах України. Свої дослідили, як це відбувається

Окупанти засудили оборонця Маріуполя Ігоря Лему до 21 року ув’язнення. Що відомо про обвинувачення