Допомагають людям і рятують довкілля. Історії юних винахідників Донеччини

Ярослава Гондар зі Слов’янська створила турбіну для порятунку озер

15-річна Ярослава Гондар розробила автономну вітрову турбіну, яка допомагає відновлювати замулені водойми. Пристрій працює без електромережі: вітер обертає турбіну, завдяки чому вода починає циркулювати й насичуватися киснем.

Ідея виникла не випадково. Ярослава спостерігала, як погіршується стан солоних озер поблизу Слов’янська, і почала шукати доступний спосіб підтримати їхню екосистему. На створення прототипу школярці знадобилося близько трьох місяців.

Ярослава Гондар під час презентації винаходу

У 2026 році Ярослава представила свою розробку на міжнародному конкурсі винахідників Connecticut Invention Convention у США. Її турбіна отримала одну з головних нагород від компанії Dassault Systèmes. Тепер винахід потребує випробувань у реальних умовах, але вже має потенціал стати недорогим рішенням для невеликих водойм.

Микита Теличко розробив ШІ-словник жестової мови

Микита Теличко народився в Донецьку, після окупації міста жив у Вугледарі, а нині перебуває у Великій Британії. Попри переїзд, хлопець продовжує дистанційно навчатися в Покровській школі №9.

Микита створив інтерактивний словник, який допомагає вивчати жестову мову. Користувач стає перед вебкамерою і повторює потрібний жест, а програма аналізує рухи та показує, наскільки точно вони відповідають правильному варіанту.

Для роботи системи школяр використав Python, технологію комп’ютерного зору MediaPipe та відкриту базу жестів WLASL. На створення винаходу його надихнув молодший брат Макар, який має порушення слуху й користується слуховими апаратами.

Проєкт Микити Теличка

Прототип уже випробували представники однієї з британських асоціацій людей із порушеннями слуху. Після тестування Микита вирішив додати до програми інші жестові мови та зробити її доступною через звичайний сайт. У 2026 році розробка отримала один із головних призів Dassault Systèmes на міжнародному конкурсі винахідників.

Нікіта Литвин із Покровська створив робота-пінгвіна

14-річний Нікіта Литвин перетворив звичайний планувальник на робота у вигляді пінгвіна. Пристрій допомагає дітям організовувати день, нагадує про навчання, відпочинок, фізичну активність і час, проведений у соціальних мережах або за комп’ютерними іграми.

Корпус робота Нікіта самостійно спроєктував і надрукував на 3D-принтері. Усередині встановив мікроконтролер, годинник, динаміки, сервопривід, ультразвуковий датчик, дисплей та світлодіоди.

Нікіта Литвин

Пінгвін рухає крилами, вітає власника вранці, пропонує зробити перерву після тривалого сидіння та нагадує, коли час готуватися до сну. Перед створенням пристрою Нікіта опитав учнів своєї школи й з’ясував, що більшості з них складно самостійно контролювати час.

У 2025 році винахід отримав золоту нагороду на міжнародному шоу інновацій INOVA в Хорватії. Нікіта планує обладнати робота камерою, додати більше голосових функцій і створити мобільний застосунок. Під час конкурсів у хлопця вже запитували, чи можна придбати такого пінгвіна і чи з’явиться він у серійному виробництві.

Дмитро Осіпов із Покровська розробив домашню систему кіберзахисту

Ще в одинадцятому класі Дмитро Осіпов створив систему, яка захищає домашні та невеликі офісні мережі від шкідливих ресурсів і витоку персональних даних. Її основою став компактний комп’ютер Raspberry Pi.

Розроблений Дмитром DNS-фільтр перевіряє запити користувача та блокує небезпечні сайти. Під час тестування система відсікала до 95% шкідливих запитів. Хлопець установив пристрій собі й матері, щоб перевірити його в повсякденному використанні.

Винахід по захисту мереж Дмитра Осіпова

На створення проєкту Дмитрові знадобилося близько чотирьох місяців. Розробка принесла йому золоту нагороду на міжнародному конкурсі інновацій у Хорватії.

Юнак бачить у своїй системі основу для майбутнього стартапу. Він розглядав модель недорогої щомісячної підписки, до якої входили б захист мережі та онлайн-підтримка користувачів. Нині Дмитро навчається у технічному університеті у Вроцлаві та планує створити власну компанію з кібербезпеки.

Дмитро Давиденко з Великої Новосілки автоматизував теплицю

Дмитро Давиденко, який навчався у Великоновосілківській школі №2, створив автономну «розумну теплицю» на базі мікроконтролера Arduino.

Дмитро Давиденко

Система може самостійно підтримувати необхідні для рослин умови, контролювати показники всередині теплиці та керувати обладнанням. Втручання людини потрібне переважно на етапі висаджування рослин і збирання врожаю.

Проєкт мав не лише навчальне, а й практичне призначення. У теплиці школярі планували вирощувати зелень і полуницю, проводити дослідження та отримувати перший досвід підприємництва. Однак через повномасштабне російське вторгнення ці плани довелося відкласти.

«Розумна теплиця» в с. Велика Новосілка

Розробка Дмитра здобула золоту нагороду на міжнародній виставці Malaysia Technology Expo. Вона може стати основою для невеликих автоматизованих теплиць, якими можна керувати без постійної присутності людини.

Микита Мудрий із Маріуполя захищає програми від зламу

Учень маріупольської школи №14 Микита Мудрий розробив комплекс для захисту програмного забезпечення від аналізу та декомпіляції.

Декомпіляція дає змогу сторонній людині дослідити будову програми, знайти в ній уразливості або частково відновити вихідний код. Рішення Микити має ускладнити такий аналіз і краще захистити програмні продукти від копіювання і злому.

Комплекс також можна використовувати для навчання майбутніх фахівців із кібербезпеки. За свою розробку школяр отримав срібну нагороду на міжнародній виставці Malaysia Technology Expo.

Єгор Тельнов із Краматорська придумав «легені мегаполіса»

Єгор Тельнов зацікавився проблемою забруднення повітря у промислових містах і створив установку, яка вилучає з нього вуглекислий газ.

Повітря проходить через спеціальний хімічний розчин, після чого утворюється твердий осад. Його можна збирати у фільтрі та надалі використовувати в електронній і хімічній промисловості.

Єгор Тельнов із Краматорська

За словами винахідника, пристрій міг очищувати понад 100 літрів повітря за хвилину, а одна установка була розрахована на територію площею до 2,5 тисячі квадратних метрів. Єгор пропонував розміщувати такі системи біля автомобільних доріг, інтегрувати в автобусні зупинки або встановлювати на трубах промислових підприємств.

Макет «Легень мегаполіса» школяр із Краматорська представив на Всеукраїнському конкурсі «Еко-Техно Україна 2020», де посів третє місце.

Люди залишаються, міста зникають. П’ять нових документальних історій про Схід, які варто подивитись

«Коли я повернусь додому». 10 українських музикантів родом зі сходу, яких варто послухати

«Донбасу не існує». Історик Антон Лягуша — про міф, який створили в СРСР