Зварили й вилили 600 літрів супу. Як «Азовська кухня» запускала нове виробництво

Виробництво «Азовської кухні» в Маріуполі повністю знищене, вивезти обладнання не вдалося. Після виїзду з міста Марія почала будувати новий бізнес у Славутичі — з іншою продукцією та способом пакування.

Чому довелося вилити 600 літрів супу

До Славутича команда приїхала 1 серпня 2023 року, а вперше запустила обладнання 1 лютого 2024-го. Цього дня на підприємстві приготували 600 літрів сирного супу. Проте партію довелося вилити: під час запуску перевіряли виробничий процес і виявляли помилки в роботі з продуктом.

«1 лютого 2024 року ми зварили 600 літрів сирного супу і потім його вилили. Тому що ми вперше запустили обладнання. Подивились узагалі, як це буде, які були технологічні помилки з продуктом», — пояснює Марія.

На запитання, чи можна було спочатку спробувати приготувати три літри, підприємиця відповідає: для перевірки промислового обладнання потрібен був повноцінний запуск.

«Ні, не можна. Одразу 600. Тому що котел, тому що треба було пропрацювати все, запустити взагалі, увімкнути вперше. Це було 1 лютого 2024 року. Хоча у Славутичі ми фізично з’явилися 1 серпня 2023-го — ми сюди приїхали», — каже вона.

Для нового підприємства Марія обрала виробництво повністю готових страв у ретортпакетах. Такий формат мав дозволити доставляти продукцію по всій Україні без залежності від холодильного обладнання.

«Тут ми вже перебудовували зовсім іншу логіку, щоб могли працювати по всій Україні незалежно від холодильного обладнання — для продукції, я маю на увазі. І тому ми вже дивилися на таку упаковку, як ретортпакети. Тут ми вже працюємо з м’ясом, і це вже повністю готові страви. Тому це зовсім інша побудована логіка бізнесу, зовсім інший бізнес», — розповідає власниця «Азовської кухні».

Обладнання чекали на кілька місяців довше

До першого запуску потрібно було отримати, встановити та підключити обладнання. За словами Марії, у Славутичі знайшлися фахівці, які могли допомогти з підключенням. Контакти з ними команда мала ще на етапі планування виробництва.

Натомість постачання техніки затрималося. Зокрема, бланшувач, який очікували у вересні 2023 року, отримали лише у грудні.

«Треба було отримати обладнання, підключити. Це був тривалий час. З людьми у Славутичі класно: тут є фахівці, і ми знали, хто нам допомагатиме підключати обладнання. Ми це знали вже на моменті його умовного проєктування, тобто в нас уже були контакти. А от щоб його отримати… Наприклад, бланшувач — величезну машину за мною — ми планували отримати у вересні 2023-го, а отримали у грудні, тому що в Польщі на той момент почали блокувати кордон», — говорить Марія.

Частину обладнання везли з-за кордону через Європу. Вплинути на терміни доставки підприємство не могло.

«Щось ми отримували з-за кордону, воно їхало через усю Європу і потім до нас. Логістично ми не могли вплинути, щоб воно було в нас уже. Тобто постачання обладнання у нас затрималося. Це була перша проблема», — додає підприємиця.

Ключова пакувальна машина почала ламатися

Після запуску виникла інша проблема — несправності пакувальної машини, придбаної для підприємства за підтримки USAID. Вона мала автоматично відкривати пакети, дозувати продукт і запаювати упаковку.

«Ми запустилися, і все класно. Обладнання куплене нам USAID — наприклад, вузол, який відповідає за відкривання пакетів, дозування і заклеювання. Це було по колу, карусельного типу: пакетики їхали, відкривалися, запаювалися. Це класно, але він почав ламатися. Це ключове обладнання, яке дає змогу працювати меншій кількості людей, а більше роботи виконувати обладнанню», — пояснює Марія.

За її словами, машину українського виробника закуповував безпосередньо донор. Підприємство повідомляло про несправності та необхідність заміни. Зрештою обладнання вилучили з виробничої лінії, а пакети почали запаювати вручну.

«Українського виробника ця машина, вона закуповувалася нам донором. Тобто не ми її закупили, а за документами донор закупив. У нас постійно йдуть переписки, листування, що є проблеми з обладнанням, його треба замінювати. І в підсумку що виходить? Донор вилучає у нас із лінії це обладнання. Ми переходимо умовно на ручний режим, коли йде запаювання вручну, вже людина залучена до цього», — розповідає власниця підприємства.

На заміну готували новий грант, але машину не отримали

Донор погодився замінити несправне обладнання, однак для цього підприємству потрібно було подати ще одну грантову заявку. За словами Марії, підготовка тривала близько пів року: команда шукала техніку, порівнювала варіанти та прораховувала, як встановити нову машину у виробничу лінію.

«Донор каже: “Окей, я його заміню. Але для того напишіть, будь ласка, ще раз”. Це був ще один грант. Ми його пишемо. Пів року спочатку знаходимо обладнання, прописуємо, як воно стане в лінію. Декілька варіантів, а це все час, це все робота. Ми подаємо донору, він каже: “Окей, ми робимо тендер”», — говорить Марія.

За її словами, тендер провели й постачальника визначили, проте після припинення фінансування USAID підприємство так і не отримало заміну.

«У п’ятницю проводиться тендер і визначається переможець, у кого донор закупить нам цей вузол, а в суботу Трамп каже: “Окей, не буде у вас USAID”. І все. Тобто у нас забрали шматок, і ми його не отримали», — розповідає Марія Бубнова.

Підприємці з Луганщини вклали $70 тисяч у ресторан «Завертай» у Бучі. Як планувати бюджет бізнесу

Оборонець Маріуполя Мар’ян Білокінь зібрав понад 50 експонатів про полон. Виставку відкрили у Львові

У Краматорському районі російський FPV-дрон атакував авто «Янголів Спасіння». Що відомо