Агітація в смартфоні. Як проводять кампанії у соцмережах лідери громадської думки Слов’янська

Рейтинг на основі кількості друзів

Цьогорічні місцеві вибори запам’ятаються не лише змінами до законодавства, але й активною кампанією в соцмережах. Їхній розвиток, покращення алгоритмів для таргетування реклами змусили політиків вести боротьбу за своїх виборців не лише звичними методами, як от зовнішня реклама й особисті зустрічі. Кандидатам у місцеві депутати довелося завойовувати аудиторію і в соціальних медіа.

Ми поговорили з кандидатами про перебіг агітаційної кампанії, а також склали умовний рейтинг лідерів громадської думки. Список ґрунтується на основі відкритої інформації у Facebook, тож за основу ми взяли кількість друзів у кожного з кандидатів.

На першому місці кандидат від партії «Наш край» Олександр Кашлаков, 1980 р.н. Директор комунального закладу «Центр культури та дозвілля». У Facebook має 4919 друзів і 322 підписники. В Instagram має 1016 підписників і лише 7 постів.

У Facebook дописує по кілька разів на тиждень, здебільшого власні фото та відео, мотивуючі картинки. Однак тут же можна знайти репости передвиборчої програми партії «Наш край» і кілька закликів підтримати його в день голосування.

Олександр КашлаковФото: Соцмережі

На другому місці – Ганна Авдіянц, 1983 р.н., кандидатка у місцеві депутати від партії «Слуга народу», голова ГО «Теплиця – платформа ініціатив». У Facebook має 3755 друзів, інформація про підписників закрита. В Instagram у кандидатки 625 читачів та майже сотня дописів.

У Facebook дописує майже кожного дня. Здебільшого це дописи пов’язані з виборами: фото із зустрічей з виборцями, пояснення як правильно голосувати, репости партійної агітації за кандидата в мери від партії Ольгу Алтуніну тощо. Крім того, її у своїх дописах регулярно позначають інші партійці.

Ганна АвдіянцФото: соцмережі

Третє місце – Анастасія Петренко. Вона балотується до міської ради від партії «Опозиційна платформа – За життя». У Facebook має 3405 друзів, інформація про підписників закрита. Працює режисером у комунальному закладі «Центр культури та дозвілля».

У Facebook дописує кожного дня, здебільшого – політична агітація за партію ОПЗЖ, репости агітації за кандидати в мери Павла Придворова та його обіцянок, поширення новин, пов’язаних з одним із лідерів партії «Опозиційної платформи» – Наталією Королевськоюю

Анастасія ПетренкоФото: соцмережі

Четверте місце – Віктор Смирнов, 1986 р.н., чемпіон, срібний та бронзовий призер з плавання Паралімпійських ігор (2004 – 2014 рр.). Іде до місцевої ради від партії Нелі Штепи «Партія миру та розвитку», спортсмен-інструктор в українському центрі з фізичної культури та спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт». Кількість друзів у Facebook – 2161. В Instagram має 490 підписників та трохи більше 100 дописів

Дописує у Facebook по кілька разів на тиждень, іноді рідше. В основному це політична агітація за кандидата в мери Нелю Штепу, фото із зустрічей з виборцями та заклики підтримати кандидата на майбутніх виборах.

Віктор СмирновФото: соцмережі

П’яте місце посідає Олександр Беліменко, 1970 р.н. Балотується у депутати міської ради від партії «Європейська солідарність», тимчасово не працює. У Facebook має 1911 друзів та 672 підписника.

Дописує майже кожного дня. Більшість постів – на актуальні політичні теми, як от заборона книги про Василя Стуса, відео із резонансних судових засідань у Слов’янську, як от убивство Артема Мірошниченка. Крім того, на сторінці можна зустріти і політичну агітацію за кандидата та його політсилу.

Олександр БеліменкоФото: соцмережі

Шосте і останнє місце за кандидаткою від «Слуги народу» Тетяною Хіміон, 1978 р.н. Працює в Донецькому обласному палаці дитячої та юнацької творчості керівником танцювального гуртка «Зразковий художній колектив «Хореографічна студія Фо степ». У Facebook має 1381 друга, інформація про підписників закрита. В Instagram має 129 підписників та 18 дописів.

У Facebook дописує по кілька разів на тиждень. Більшість дописів – агітаційні. Крім того тут можна зустріти пости її партійців із закликами підтримати команду Ольги Алтуніної на виборах.

Фото: соцмережі

«Моя аудиторія – у соціальних мережах»

Ганна Авдіянц, партія «Слуга народу»

Я змінила свій рід діяльності 2014 року. Тоді я пішла у громадський сектор, створила платформу ініціатив «Теплиця». У нас в місті була команда людей, які працювали заради того, аби Слов'янськ лишався українським. 2015-го частина з них пішла у владу. І ми з ними співпрацювали, реалізуючи різні проєкти, залучали міжнародні інвестиції для міста.

Похід у місцеву владу для мене – це логічний крок після громадської діяльності. Так я зможу забезпечити більш сталий розвиток Слов’янська саме як українського міста. І хочеться брати участь у прийнятті рішень як депутат, а не просити в міськради, як активіст, підтримати і проголосувати за ту чи іншу важливу програму, проєкт. В команду Слуги народу мене запросила Ольга Алтуніна. Ми з нею співпрацювали раніше. Зокрема 2018 року робили бюджет участі, який я вважаю одним з найуспішніших в країні.

Ця виборча кампанія була активною. Опоненти намагалися використовувати брудні методи. Ми ж зайняли наступну позицію: наш виборець має право обирати і він повинен отримати інформацію про всіх кандидатів. Він має сам визначитися із своїми фаворитами й при цьому мислити критично.

Я можу сказати, що мій електорат – це молодь

Під час зустрічей із виборцями у дворах я бачила, що там моєї аудиторії немає. Тому я працювала у соцмережах, використовувала й Tik-Tok, й Instagram, і Facebook. Думаю, це було виправдано, це був спосіб достукатися до молоді, яка активна у виборчому процесі. Хоча, як на мене, частина кандидатів використовувала той таки Facebook, аби з’ясувати стосунки, а не достукатися до виборця. Я не використовувала борди. Надрукувала плакати формату А4 з власною програмою, це було не так дорого. Платну рекламу у соцмережах не запускала.

«Це перші справжні вибори»

Олександр Беліменко, ЄС

В місцеві депутати мене змусили піти події 2014 року. Прийшло розуміння, що якщо не взяти в руки управління власним життям – трапиться халепа. Слов’янськ – дивне місто. Тут не було співпраці влади і громади. Наприклад, 2015 року виконавчий комітет слов’янської міськради вирішив зареєструвати громадську раду – такий допоміжний орган, куди мали увійти активні представники громадськості. Однак цю громраду не хотіли реєструвати аж до осені 2016 року. Нам довелося відстоювати це право (на роботу громадської ради – Ред.) в судах! Певно, тоді остаточно і прийшло рішення, що потрібно йти в політику.

Певно, я не один так думаю, але цього року у Слов’янську перші справжні вибори. Ми не знаємо, який буде результат. У нас є конкуренція, хоч і брудна. І всі ми прекрасно розуміємо, які сили йдуть на ці вибори. Якби я міг – то більшість викинув би з електорального поля. Але їх наявність, наявність конкуренції – це вже перший крок до оздоровлення суспільства. Можливо, за кілька виборів ми врешті-решт отримаємо гідних кандидатів.

Вважаю, що соціальні мережі – це виклик для всього суспільства. Тим паче зараз, коли через COVID-19 світ переходить на більш безпечні методи спілкування

І віртуалізація – один з найбільш ефективних способів. Але вона спрощує спілкування. Наприклад, нічого не вартує створити акаунт троля і писати огидні коментарі під дописами кандидатів у депутати. У нас немає політичної культури спілкування. І за таких умов спотворюється спілкування віртуальне.

Вважаю, що один з найбільш ефективних способів агітації – це дебати. Коли є спілкування між кандидатами, коли вони мають давати відповіді на питання в прямому ефірі, який дивляться виборці і їх відповіді впливають на рейтинг – от до цього ми повинні прагнути.

Наша політсила не висувала кандидата на посаду мера. І баталії більше точаться під дописами саме кандидатів в очільники міста. Свою ж кампанію я вів у межах можливостей, власними силами. За мене вніс заставу обласний штаб партії – і це була найбільша витрата. Ми також надрукували небагато листівок, розмістили пару бордів. Хоча я вважаю, що зовнішня політична реклама – анахронізм.

І політичну боротьбу, в хорошому сенсі, варто переносити у віртуальний простір

Це дешево, ефективно й інтерактивно. Тут є зворотній зв’язок. Він є і на бордах, насправді. Люди можуть знайти спосіб комунікації, навіть якщо його не передбачено. Ми пам’ятаємо, як обписали рекламні банери одного з кандидатів у мери, тепер щодо цього інциденту тривають суди.

«Інтернет поки не сильно впливає на вибори»

Віктор Смирнов, Партія миру та розвитку

У місцевій політиці я давно, з 2006 року. Був депутатом ще Ворошиловської районної ради у Донецьку. 2014-го переїхав до Слов’янська. Це місто дало мені освіту й роботу: тут я з 2001 року займаюся плаванням. Тому Слов’янськ мені не байдужий. До мене, як Героя України, часто звертаються люди. І я намагаюся їм допомогти, як можу. Тож вирішив балотуватися до міської ради. Адже там хтось має представляти інтереси людей з інвалідністю і просувати спорт.

Ця виборча кампанія, як на мене, була бурхливою, трохи брудною. Наприклад, на зустрічі з виборцями приходили не місцеві жителі, а різні провокатори, які намагалися зірвати захід. Але то нічого, все нормально.

У соцмережах я намагався вести кампанію, виставляв фотографії із зустрічей з виборцями, робив пости.

Але я вважаю, що на сьогоднішній день інтернет не сильно вплине на результат. Адже молодь не ходить на вибори, не голосує

Вирішує, так чи інакше, більш старше покоління, люди середнього віку. Ті, хто не надто активний в інтернеті. Тому, думаю, досі актуальними є зустрічі з виборцями й особисте спілкування.

Звісно, що на кампанію вплинула ситуація з COVID-19. Були люди, які боялися виходити з дому, не йшли на зустрічі до кандидатів. Хоча ми, звісно, дотримувалися карантинних вимог, намагалися зберігати дистанцію й носили маски. Бо коронавірусна хвороба – це не просте респіраторне захворювання, вона може давати дуже серйозні ускладнення. Тож зустрічі у нас були небагаточисельні. Думаю, пандемія вплине і на самі вибори: припускаю, що частина людей не піде на дільниці, оскільки буде боятися заразитися.

Разбираем кандидатов в мэры Славянска c 78-летней избирательницей. Кто оказался в топе?

Хочу міняти Краматорськ в новій ролі. Історії активістів, які йдуть в депутати

Народжені за Реви. Чому до міськради Бахмута йде мало молоді і що вони думають про незмінного мера