Моя дитина стала новорічним подарунком. Історії про дітей, які народилися напередодні свята

Моя друга дитина теж народилася під свята. Сама я з Горлівки, але сталося це, коли ми з родиною вже жили в Харкові. 

Спочатку прогнозували пологи під Різдво. Але мій хлопчик вирішив з’явитися на світ 29 грудня. Новий рік ми з ним зустрічали вдвох у пологовому будинку. Було трохи сумно, що поряд не було чоловіка та старшого сина, але радість від мого головного новорічного подарунка була у рази більшою. 

Сам пологовий причепурили до свят, там були і ялинка, і навіть подарунки новонародженим. А Різдво ми святкували вже всією родиною.

Встигли відсвяткувати три дні народження. Намагаюсь організовувати день народження малюка так, щоб він не нагадував Новий рік, щоб дитина розуміла, що це саме її свято

Тому зазвичай не готуємо традиційних новорічних страв у цей день, розважаємось активно, поза межами дому, у дитячих центрах. А ось без ялинки ще не обійшовся жоден день народження.

Дехто боїться потрапляти до лікарні напередодні свят, посилаючись на те, що усі лікарі святкують і можуть помилитися чи бути не надто уважними до пацієнтів. Але я такого не побачила. Харків – велике місто, і навіть у новорічну ніч було багато породіль. Тож увесь персонал працював у той час, коли місто святкувало.

Для Григорія Корпана донька стала подарунком не лише на Новий рік, але й на день народження 

Григорій народився в Донецькій області, з 1983-го по 1994-й вчився і працював у Донецьку, зараз живе в Карпатах. Донька народилася, коли він жив у Києві. Чоловік зауважує, що він – переселенець, але за власним бажанням.

– З дня, коли народилася донька, найбільше запам’яталася несподіваність народження, тому що чекали цього трохи пізніше. Це неймовірний подарунок на мій день народження, це трапилось у дуже сніжну і сувору зиму 31 грудня 1995 року.

Суміщати два дні народження виявилося доволі просто і дуже приємно. Хоча, мабуть, трохи накладно для родичів і друзів, бо треба дарувати не один подарунок, а два одночасно

Стосовно підготовки до трьох свят одразу – це нескладно, до того ж, по витратах – суттєва економія сімейного бюджету. Починаємо святкувати дні народження, і це плавно переходить у святкування Нового року. Це завжди день величезної кількості подарунків як для нас із донькою, як іменинників, так і для гостей, оскільки вони отримують від нас новорічні подарунки.

Зі специфічних традицій – нічого особливого. Хіба що, до зустрічі Нового року всі гості вже "наїджені", тобто неголодні. Тому Новий рік зазвичай зустрічався келихом шампанського з фруктами, а новорічна ніч проходила, в основному, не за столом, а в іграх, танцях, на природі, на Майдані тощо.

Лея, народжена під Новий рік, стала десятою дитиною в родині Олени Жеребченко

Олена Жеребченко – переселенка з Донецька, мама у дитячому будинку сімейного типу. Зараз із родиною проживає в Київській області.

– Коли навесні нам сказали, що очікувана дата пологів 31 грудня – ми сміялися. Але чим ближче до цієї дати, тим більше я була проти. Я хотіла спокійних пологів і тверезих лікарів, які нікуди не поспішають. Діти хвилювалися. Вважали, що Новий рік може бути без олів’є, але не без мами. Вони хотіли нормальний Новий рік.

Я знала, що чекаю дівчинку. Але ніяк не могла купити одяг – все не те... Поки не побачила крихітні шкарпетки з Дідом Морозом. Я в них закохалася. Зрозуміла, що кольори моєї дівчинки – це кольори Нового року. Темно-червоний, зелений, синій. Ну, ніяк не рожевий. Ці перші речі досі зберігаємо як реліквію.

Діти натякали – чи не час народжувати? Я сказала, що як випаде сніг – так це і станеться. В один із днів мене розбудила радісна юрба дітей – на вулиці йшов сніг. Сказали: "Мамо, вже час! Новий рік ми повинні зустріти разом"

Але до пологів були довгі два тижні.

29 грудня вранці почалися пологи. Стрімкі – це при моїх мріях про спокійні "співучі" пологи. Я народила за 40 хвилин. Це були мої другі пологи. Морально я була готова до того, що в ці дні у мене буде багато гостей. Приїжджали діти, бабусі, рідні, друзі. Увечері приїхала сестра – і ми влаштували фотосесію.

Сестра сказала, що 31 грудня, після роботи, поїде привітати маму і дідуся в сусіднє місто. Вони тяжко хворіли в той період. Я так їй заздрила! Вона може 31 грудня на годину з’їздити до рідних! Врешті-решт їхали туди ми разом, бабуся з прадідом побачили дводенну Лею.

Ввечері ми були вдома і святкували Новий рік разом. Старші діти накрили стіл і були просто сонечками. А Лея, що з’явилася в нашій сім’ї десятою, з тієї святкової ночі вчилася бути частиною великої родини.

Мені здається, у неї дуже непогано це виходить. І – о жах! (жартує) – вона любить рожевий колір.

Ми поєднуємо день народження і прихід Діда Мороза. 29 грудня завершується дитяча частина Нового року. Святкуємо саме в цей день, що не скасовує подарунки під ялинкою. Це обумовлено тим, що 31 грудня – наш із чоловіком день, який ми намагаємося проводити удвох.

Декрета – нет. Переселенки рассказывают, как совмещали рождение ребенка и работу

Я почала власну справу у декреті. Історії жінок з Донбасу, які поєднують материнство та бізнес

«Женщины не скрывают - рожают ребенка, чтобы выжить»: интервью с медсестрой роддома в Горловке

***

Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці.