Що буде з квартирами, які «націоналізували» в окупації після деокупації. Яких законів бракує Україні

Чому одного невизнання російських правочинів недостатньо

Таміла Ташева пояснює: базове правило вже існує. Україна не визнає реєстрацію майнових прав за російським законодавством на окупованій території. Проблема починається там, де треба відповісти на наступне питання: що конкретно робити з таким майном після повернення території під контроль України.

«Правочинів ми не визнаємо, все абсолютно вірно. Але щодо питань умовно реституції або загалом питань, які стосуються повернення потім цього майна, в нас цього законодавства фактично немає», — сказала Ташева.

За роки окупації ситуація з однією квартирою може змінитися кілька разів. Окупаційна влада може оголосити її «безхазяйною», передати іншій людині, а потім житло можуть ще неодноразово перепродати. Саме тому після деокупації недостатньо буде просто подивитися, хто записаний власником у російських документах.

«Майно може перепродаватися дуже багато разів, націоналізуватися. Будь-які різні правочини може окупаційна адміністрація з ним робити. І простежити цей ланцюжок буде в подальшому достатньо складно. Зрозуміло, що є українські реєстри, де є перше право власника. Ми не визнаємо реєстрацію правочину згідно з російським законодавством», — сказала народна депутатка.

Чому потрібен окремий механізм повернення майна

За словами Ташевої, проблема особливо гостра через тривалість окупації. Крим і частина Донецької та Луганської областей перебувають під російським контролем із 2014 року.

Ми розуміємо, що деокупація не відбулася на даний момент, а вже пройшло 12 років з моменту тимчасової окупації Криму або інших територій. Пройде, на превеликий жаль, ще більше часу. Тому потрібно приймати спеціальне законодавство

Як приклад того, чому такого механізму не варто залишати «на потім», вона згадала досвід кримських татар після повернення з депортації.

За словами депутатки, після повернення людей Україна не створила повноцінного механізму реституції майна, яке свого часу в них відібрала радянська влада. Частина родин так і не змогла повернути свої будинки. Ташева згадала і власну сім'ю: її родичі намагалися навіть викупити майно, яке колись належало їхній родині, однак не змогли цього зробити.

Саме такого сценарію, за її словами, держава має уникнути після майбутньої деокупації.

Що вже робить держава

Водночас говорити, що Україна взагалі не працює над правилами для майна після деокупації, неправильно. Таміла Ташева розповіла, що ще під час роботи представницею президента в Автономній Республіці Крим разом з експертами працювала над тим, як може виглядати відповідна правова база.

Зараз, за її словами, майже завершена стратегія щодо окупованих територій, де питання майнових прав також має бути враховане.

«Є експерти, які з нами працювали. Я, коли була ще представником президента, ми напрацювали правову базу, як це могло би виглядати. Зараз стратегія фактично майже фіналізована. Я сподіваюсь, що ми до кінця року зможемо прийняти стратегію щодо окупованих територій. Звичайно, там є про майнові права», — сказала Ташева.

За її словами, спочатку держава має затвердити загальне бачення того, як працюватиме з деокупованими територіями, а вже під нього розробляти конкретні правові механізми.

«Маючи стратегічне бачення держави щодо окупованих територій, включно з майном, потрібно писати конкретний законодавчий акт», — пояснила депутатка.

На пряме запитання, чи є вже готові законопроєкти саме щодо майнових питань після деокупації, Ташева відповіла, що ні. За її словами, спочатку на державному рівні мають затвердити стратегію деокупації та реінтеграції окупованих територій.

Тобто йдеться не про те, що в Україні немає законів, які захищають право власності на житло в окупації. Вони є і вже зараз дозволяють не визнавати російські правочини.

Прогалина в іншому: держава ще має визначити детальну процедуру на майбутнє — як повертати квартиру законному власнику, що робити, якщо її кілька разів перепродали, як діяти з новими мешканцями і хто саме розглядатиме такі спори одразу після деокупації.

Квартиру чи будинок забрали в окупації і заселили інших людей. А що буде з житлом після деокупації?

«7 мільйонів людей ми не зможемо забезпечити житлом». Чи готова Україна до проблеми житла в окупації

У Маріуполі хочуть забрати 2500 квартир. Списки “безхазяйного” житла на ТОТ за вересень 2026