Коли відновлять Roche Royal у Святогірську? Пояснює власник готелю Микола Рак

Довідка Свої: Микола Рак народився в Донецьку. Після армії вчився у Московському гірничому інституті і працював на шахтах. Був начальником дільниці на шахті Челюскінців у рідному Донецьку, гірничим інженером у Луганську, директором шахти у Червонограді, Львівської області і на Сахаліні. У 1993 році, після розпаду СРСР, Микола пішов у вугільний бізнес, де заробив гроші на відкриття готельного комплексу Roche Royal.

Готель Roche Royal відкрився у 2007 році. Як до вас прийшла ця ідея?

На місці готелю, у радянський час, стояв ресторан “Журавушка”. Він займав вісім соток землі, а його підвал був затоплений. Я його купив у краматорських бізнесменів. Спільно з архітекторами ми почали проєктувати ресторан. Мені хотілось інвестувати зароблені гроші. В процесі я запропонував побудувати дитяче кафе і додати номери для відпочинку. Далі басейн, більярдна. Так і з'явився наш готель. Після будівництва, до речі, було багато пропозицій, які мене не приваблювали і не відповідали моральним критеріям. Відкрити притони і таке інше.

Яким було відкриття готелю? Чи виправдав він ваші надії?

На відкриття ми запросили виступити онуку Утьосова. Людей було небагато. Ще ніхто не знав про готель. Люди спочатку боялись до нас заїжджати. Вони бачили розкішну будівлю і розповідали, що у нас захмарні ціни.

Пізніше, коли вони побачили, як обслуговує персонал, які меблі, кухня — багатьом сподобалось.

Roche Royal позиціонує себе, як преміум клуб-готель. Чому саме цей напрямок обрали?

Святогірськ стоїть на крейдяних горах. Тому спочатку я хотів назвати готель “Крейдова скеля”. Перед запуском запросив іміджмейкерів. Вони сказали, — така назва не підходить, її не зрозуміють іноземці. І дійсно їх багато приїжджало. Особливо після 2014 року. Roche Royal — це “королівська скеля” з французької. Мені ця назва найбільше сподобалась, на ній і зупинились. Я відразу хотів, аби готель був 4-5 зірок. Відвідавши багато країн, я намагався архітектору донести, що я хочу бачити у готелі. Наприклад, у люксових номерах ванна від спальної відділялась прозорим склом. Спільними силами все реалізували.

Скільки знадобилось грошей на старті?

Багато. Не хочу озвучувати всю цифру. Тільки меблів у Штутгарті я замовив майже на один мільйон євро. Більше не скажу. Зрозумійте, у готелі немає непотрібу. Все замовляли на іноземних заводах. Сантехніка італійська, меблі німецькі. Все дороговартісне і красиве. Хто розумів, той приїжджав і казав, — так, це заслуговує уваги.

У готель влучило вісім снарядів. Вибиті вікна та місцями провалилась стеля. Що відчуваєте через це?

Біль та жаль. Зараз думаю, як це все відновити і коли. Тільки ось на останнє питання можуть відповісти лише Збройні сили України. В короткостроковій перспективі почнемо ремонт.

Вже замовили ДСП, інші матеріали. Обшиємо вікна, аби сніг та дощ не залітали у середину. Дах спробуємо трохи відремонтувати. А інше — хочеш насмішити Бога, розкажи йому про свої плани.

Колектив вдалось зберегти?

Це складне питання. Кожному треба зараз жити, сім’ю утримувати. Колектив роз’їхався. Хто на захід України, хто закордон. Залишився кістяк — директор, головний бухгалтер та інші спеціалісти. Вони при справах, але готові повернутись. У нас була пристойна зарплата. Звісно, і пахати потрібно було.

Зараз Микола Рак знаходиться у Канаді, але своє майбутнє він бачить в Україні. Можливість роботи під окупацією він заперечує. Занадто ідеї "русского мира" суперечать його цінностям.

Бахмут у пеклі війни. Фільм-свідчення, як росія руйнує місто солі та шампанського

У Сєвєродонецьку окупанти читають вірші Йосипа Курлата. Раніше вони знищили архів поета

Як мені жити далі? І ще 7 питань, які найчастіше ставлять переселенці кризовим психологам