Людмила Чичера організувала фотовиставку “Наш Маріуполь”. Це світлини її зниклого безвісти чоловіка
Дмитро Чичера та його виставковий проєкт “Наш Маріуполь”
Дмитро Чичера — відомий в Маріуполі та за його межами фотограф, волонтер та громадський активіст. Чоловік є засновником Маріупольської школи фотографії (фотоклубу “Вітамін”) та вільного волонтерського простору “Халабуда”. З початком повномасштабного вторгнення цей простір став гуманітарним штабом, у якому могли знайти підтримку та допомогу сотні маріупольців. Проте 17 березня 2022 стало відомо, що Дмитро зник безвісти.
Дмитро Чичера
Його родина не втрачає надії на зустріч з коханим чоловіком та батьком. Для того, щоб привернути увагу спільноти до тимчасово окупованого Маріуполя та людей, які там зникли безвісти, 19 серпня у Львівському палаці мистецтв запрацював виставковий проєкт Дмитра Чичери “Наш Маріуполь”.
“Мене розшукав та запропонував провести цю виставку військовий журналіст Тарас Грень. Він активно співпрацював із Дмитром ще до початку повномасштабної війни. Він же познайомив мене з організатором виставки — паном Романом Метельським, який є директором Львівського фотомузею. Ми дуже приємно та затишно поспілкувалися, ніби були знайомі все життя.
Тарас Грень — військовий журналіст
Я довго думала, чи погоджуватись на цю виставку. Мені не хотілося, щоб цей захід проходив в атмосфері скорботи, адже я все ж таки вірю в те, що Дмитро живий та сподіваюся на його повернення”, — згадує пані Людмила.
Жінка зазначає, що врешті-решт погодилась на виставку, бо “цього хотів би пан Дмитро”.
“Діма завжди мріяв про свою персональну виставку, але завжди це було для нього не на часі. Він завжди переймався іншим, наприклад, виставками фотоклубу "Вітамін", який він очолював. Три роки поспіль фотоклуб входив у п'ятірку кращих фотоклубів України, й кожного року Дмитро організовував виставки членам клубу у виставкових залах Маріуполя. А свою власну виставку він завжди відкладав на потім. Тож для мене є дуже символічним те, що його мрія все-таки здійснилася”, — розповіла Людмила Чичера.
На виставці Дмитра Чичери “Наш Маріуполь” представлено 20 його робіт, зроблені у період з 2013 по 2017 роки у Маріуполі. На фото представлені як міські пейзажі, так і репортажі періоду протистояння 2014 року у Маріуполі між сепаратистами та проукраїнськими силами.
Проукраїнський мітинг у Маріуполі. Фото з виставки “Наш Маріуполь”
Людмила Чичера зазначає, що її чоловік, можливо, міг би насварити її за деякі фото, які вона відібрала для виставки.
“Ви знаєте, в мене є така підозра, що якби Діма був поруч зі мною фізично, він мене міг за підбірку якихось робіт навіть сварити. Ну, я ж працювала з тими небагатьма матеріалами, які я фактично маю на руках — більшість матеріалів, які зберігалися на жорстких дисках у Маріуполі, знищені, розтрощені й розграбовані. Можливо, він би мені просто порадив, що треба було ту чи іншу роботу взяти… Ну, в нього око вже на це наметане, а я ж фактично не фотограф, я підбирала роботи, умовно кажучи, під свій смак і щоб людям було зрозуміло як виглядав довоєнний Маріуполь.
Маріупольський залізничний вокзал. Фото з виставки “Наш Маріуполь”
Але попри всі ці думки я впевнена, що він з одного боку би дуже сильно радів своїй персональній виставці у Львові, але з іншого боку — жалкував, що не зробив цього раніше у Маріуполі, коли була можливість.
Я так думаю, ми всі стали мудрішими після 24 лютого 2022… Краще усвідомили для себе, що треба жити тут і зараз. І якщо в тебе якась думка виникає, то треба це реалізовувати прям негайно, а не озиратися постійно на інших людей, якщо тобі чогось захотілося, бо завтра може не бути.
Тож виставка у Львові — це дорогого для нас коштує, я щиро вдячна організаторам і дуже це ціную. Я думаю, Діма також би потис руку організатором виставки й сказав би їм величезне спасибі”, — розповідає Людмила.
Людмира Чичера під час виставки “Наш Маріуполь”
Жінка акцентує на тому, що ця виставка стала черговим нагадуванням для спільноти, що Маріуполь — це Україна, і його деокупація є лише питанням часу. Це ж стосується й інших українських населених пунктів, окупованих російськими загарбниками.
Мирний Маріуполь у світлинах Дмитра Чичери
Пані Людмила зазначає, що світлини, які представлені на фотовиставці, дивом збереглися в комп'ютері мами Дмитра Чичери, які він їй скидав.
“Там назбиралося 20 робіт мирного міста, деякі роботи репортажного формату з проукраїнських мітингів, коли в нас було у 14-му році протистояння між проросійськими силами й проукраїнськими. Фактично там самих репортажних робіт небагато, штук п'ять, а решта 15 — це краєвиди Маріуполя: такі знакові місця як водонапірна вежа, наш драматичний театр і, звісно, море.
"Азовське море". Фото з виставки “Наш Маріуполь”
Якщо говорити про мою улюблену роботу, то це “Азовське море взимку”. Тоді була дуже люта зима і море дуже класно померзло, і по кризі там йшло дві людини. І це було дуже красиво — здавалося, що це відбувається на якійсь іншій планеті”, — поділилася жінка.
“Азовське море взимку”. Фото з виставки “Наш Маріуполь”
Маріуполька також розповіла, що під час цієї виставки отримала пропозиції від відвідувачів щодо подальшої співпраці.
“Вже плануємо виставку робіт Дмитра в Естонії. Скоріш за все це буде восени в Таллінні, але там буде трошки інакший акцент — там будуть Дмитрові роботи з довоєнного Маріуполя, а поряд будуть висіти роботи учениці Дмитра, які вона змогла вивезти з Маріуполя, вже на той момент зруйнованого та окупованого. Такою виставкою ми хочемо показати європейським глядачам як насправді виглядає “русский мир”. І це я вважаю однією зі своїх місій — розказувати іншим про трагедію Маріуполя”, — зазначає Людмила Чичера.
Свої в Telegram 
