Росія краде житло українців. Правозахисники називають це воєнним злочином і схемою заселення росіян
З січня по листопад 2025 року HRW провела інтерв'ю з 25 українськими цивільними особами, які мають майно на окупованих територіях або нещодавно звідти виїхали, а також з українськими чиновниками, правозахисниками та юристами. Крім того, організація проаналізувала понад 300 судових рішень, ухвалених із березня 2024 до січня 2026 року судами, створеними окупаційною владою на територіях Донецької та Луганської областей.
Як працює схема вилучення
Окупаційна влада визнає майно "безхазяйним", якщо право власності на нього не було перереєстровано за російськими правилами, після чого суди передають його в муніципальну власність.
Щоб узяти участь у цьому процесі, українські власники зобов'язані мати російське громадянство та з'явитися особисто. Закон формально допускає участь довіреної особи, але тільки якщо вона є громадянином Росії і діє на підставі довіреності, виданої власником з російським паспортом.
Хоча російське законодавство прямо не забороняє власникам українських паспортів перереєстровувати нерухомість, на практиці чиновники регулярно відмовляються приймати українські документи. Жоден із громадян України, з якими спілкувалася HRW, не зміг зареєструвати своє майно за російськими правилами — ні особисто, ні через довірену особу. Після того як майно визнається "безхазяйним", оскаржити це рішення можуть лише власники російських паспортів.
Процедура оголошення майна "безхазяйним" може тривати близько року. Після того, як на вході до будівлі або на сайті місцевої адміністрації розміщується оголошення, власник має 30 днів, щоб особисто з'явитися й підтвердити своє право. Якщо цього не сталося — майно переходить до муніципалітету.
"Вони начебто оголошують його безхазяйним, водночас визнаючи, що в нього є господарі. Головна вимога — це щоб людина з'явилася особисто і мала російський паспорт. Для мене це абсолютно неприйнятно", — розповіла переселенка з Маріуполя.
HRW задокументувала 8 116 судових справ щодо вилучення майна, зареєстрованих у 25 судах на окупованих територіях із березня 2024 до січня 2026 року. Реальна кількість справ — більша, оскільки не всі суди публікують свої рішення. Лише в Донецькій та Луганській областях станом на листопад 2025 року окупаційна влада вже зареєструвала 5 557 об'єктів нерухомості як "безхазяйні", а загалом оголошення потенційно "безхазяйними" окупанти визнали понад 38 000 будинків.
Суди ігнорують докази власності
Аналіз судових рішень виявив системну закономірність: навіть якщо особу власника встановлено і він не має боргів за комунальні послуги — суди все одно виносять рішення про вилучення, посилаючись виключно на відсутність реєстрації в російському реєстрі.
В одній зі справ, розглянутій у жовтні 2025 року, суд передав квартиру окупаційній владі, попри докази того, що власник — громадянин України, фізично не міг приїхати до Маріуполя через стан здоров'я, не мав боргів за комуналку і в квартирі проживав його родич.
В іншій справі суд вилучив будинок у жінки, яка здала його в оренду з 2022 року, комунальні послуги оплачувалися вчасно, і особу власниці можна було підтвердити за архівними документами. Це не зупинило суддю — рішення про передачу в муніципальну власність було ухвалено через відсутність особистої явки та реєстрації.
В деяких справах суди спиралися на фотографії "занедбаного газону" або "зачинених пластикових вікон" як доказ того, що помешкання тривалий час пустує.
Українці не можуть потрапити на окуповані території
Навіть якби власники захотіли виконати вимоги окупантів — зробити це майже неможливо. З жовтня 2023 року власники українських паспортів можуть потрапити на окуповані території лише через Росію, де їх піддають ретельній "фільтрації": допитують, перевіряють телефони та акаунти в соцмережах.
За даними української НУО East SOS, тільки одному з чотирьох осіб, які пройшли через цей процес, дозволяють в'їзд. З жовтня 2023-го по квітень 2025 року 30 000 українців отримали заборону на в'їзд до Росії терміном від 20 до 50 років, у тому числі за лайки під публікаціями із критикою війни.
"З одного боку, влада каже, що власники мають з'явитися протягом 30 днів, щоб довести своє право власності. Але фільтрацію ніхто не проходить", — розповіла 75-річна переселенка із Сіверськодонецька.
HRW зафіксувала 37 випадків, коли українцям відмовили у в'їзді, — і лише в трьох випадках людям дозволили потрапити на окуповані території для вирішення питань з нерухомістю.
Поїздка коштує близько 500 євро в одну сторону — без жодних гарантій в'їзду. Літні люди, люди з інвалідністю та ті, хто публічно висловлювався проти вторгнення, вважають таку поїздку взагалі неможливою.
Росіян заселяють у вилучені квартири
Окупаційна влада в Маріуполі вже починає передавати конфісковані квартири новим мешканцям. Росія стимулює переселення своїх громадян до Маріуполя за допомогою медіакампаній та пільгового іпотечного кредитування.
За нормами міжнародного права, зокрема Четвертою Женевською конвенцією, Росії як державі-окупанту заборонено переселяти своє цивільне населення на окуповані території. Такі дії є воєнним злочином за Римським статутом і підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
"Мільйони українців були змушені покинути свої домівки на окупованих територіях через триваючу війну, — заявила Юлія Горбунова, директорка HRW по Україні. — Тепер вони зіткнулися з незаконним вилученням свого майна Росією, яка відверто нехтує своїми зобов'язаннями держави-окупанта".
"Закони і підзаконні акти, що застосовуються Росією на окупованих територіях, покликані надати незаконному вилученню майна цивільних осіб видимість легальності, але ці дії порушують міжнародне право і позбавляють засобів до існування мільйони українців. Ці незаконні практики слід негайно припинити", — додала Горбунова.
Україна не визнає жодних рішень і документів, виданих окупаційною владою та її судами. "Україна не визнає ні націоналізацію, ні будь-які зміни у правах власності на нерухомість на окупованих територіях", — заявила Тетяна Городенська, начальниця відділу прав громадян на тимчасово окупованих територіях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Свої в Telegram 
